Справа № 2- 2475/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2010 року                                         м. Вінниця

Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Гречка О.М.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з заявою, в якій зазначила, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який розірвала 29.01.1999 року, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис №107. Від даного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає з позивачкою та перебуває а її утриманні. На даний час син навчається  на третьому курсі денного відділення, контрактної форми навчання Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій на факультеті «Інформатики та обчислювальної техніки». Ніяких доходів  син ОСОБА_3 не отримує, потребує якісного харчування, та інших  матеріально - побутових потреб. Відповідач, як батько дитини згідно законодавства, зобов'язаний утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Позивач має постійне місце роботи, належні доходи і має можливість утримувати повнолітню дитину на час її навчання. Відповідач своїх обов'язків не виконує, тому вона вимушена звернутися до суду.

 В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що одній матеріально важко утримувати повнолітнього  сина та оплачувати його навчання, а відповідач ухиляється від вихованні та матеріальній підтримки своєї дитини. Позивачка сама забезпечувала всім необхідним сина ОСОБА_3, оплачувала навчання, без допомоги відповідача, однак на даний час на її утриманні знаходиться також хвора матір. Просила  позов  задовольнити, постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ? всіх видів його заробітку,  на весь період навчання  до досягнення  сином 23 років.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю. Пояснив, що він згоден сплачувати аліменти в сумі 1/4 частини від його доходу щомісячно.

      Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки він ґрунтується на законі, доведений матеріалами справи, визнаний відповідачем, це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.199 Сімейного Кодексу України, у випадку, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, тобто підставами утримання батьками повнолітніх дітей є: навчання дитини, недосягнення дитиною 23 років, але її повноліття, потреба дитини у наданні матеріальної допомоги та спроможність батьків надавати таку допомогу.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі а 29.01.1999 року шлюб було  розірвано, про що було зроблено актовий запис №107 (а.с. 2). Від шлюбу мають  повнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає з позивачкою та перебуває а її утриманні (а.с. 8). Повнолітній ОСОБА_3 навчається на третьому курсі денного відділення, контрактної форми навчання Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій на факультеті «Інформатики та обчислювальної техніки».(а.с7,10). Відповідач має постійне місце роботи.

    Вказані обставини визнаються сторонами в судовому засіданні та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

    Також судом встановлено, що відповідач може надавати матеріальну допомогу сину, що стверджується поясненнями позивачки, які суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, визнає правдивими, проти яких не заперечує відповідач.

    Враховуючи матеріальне становище платника аліментів, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю.  Приймаючи до уваги, що відповідач працює та отримує заробітну плату, добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до виповнення сину 23 років..

    Виниклі правовідносини врегульовані ст. 199,200 Сімейного кодексу України.

Керуючись статтями 10, 60, 61, 88, 207, 208, 209, 212 – 215, 292,294 ЦПК України , - суд

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.

 Стягнути аліменти з ОСОБА_2, 1959 року народження, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, до виповнення сину 23 років.

Аліменти стягувати з 01.07.2010 року та по 30 квітня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь держави.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці.

С У Д Д Я :                                                   підпис

З  оригіналом  вірно :

Суддя Замостянського  районного суду м. Вінниці                 Р.А. Каленяк

Секретар: