Апеляційний  суд       Рівненської області

                                            П О С Т А Н О В А

                      іменем             України

     16 вересня 2010 року                                                                                       м. Рівне

      Суддя апеляційного суду Рівненської області - Полюхович О.І.

з участю: прокурора – Ідрісова Р.М.

особи, що притягується до адміністративної відповідальності -  ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Рівне  протест прокурора    на постанову Рівненського міського суду від 5 липня 2010 року ,

                                                      в с т а н о в и в:    

Постановою   судді Рівненського міського суду від  5 липня 2010 року  провадження по справі  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за п. «г» ч.3  ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»  закрито в зв’язку  з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення пов’язаного з корупцією.

 В протоколі  про вчинення  правопорушення, пов’язаного з корупцією  від 21 травня 2010 року зазначено, що  ОСОБА_1, працюючи на посаді дільничного інспектора  Рівненського МВ,  не направив  протоколи  від 15 січня та  17 січня 2010 року  про вчинення  адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП  стосовно  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Рівненського міського суду  для розгляду по суті. В результаті  несвоєчасного  направлення  даних протоколів до суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уникнули адміністративної відповідальності  в зв’язку із закінченням строку притягнення до відповідальності.

  Прокурор в  протесті покликається на те, що постанова суду є незаконною і необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог ст.245 КУпАП про повне, всебічне та об’єктивне з’ясування обставин.  В обґрунтування протесту  зазначено, що ОСОБА_1, з метою нарощування  статистичних показників  у своїй діяльності , направив інформацію  щодо складання протоколів за  вчинення  дрібних крадіжок  щодо  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ст..51 КУпАП, до інтегрованої  інформаційно-пошукової системи «Амор», однак  вказаних протоколів про вчинення правопорушень до суду не направив.

Прокурор просить постанову суду скасувати , визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення , передбаченого п. «г» ч.3 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією»  і застосувати до ОСОБА_1 штраф в розмірі  255 грн.

        Заслухавши та проаналізувавши  пояснення ОСОБА_1,  який просить відмовити в задоволенні протесту,  оскільки він вчасно не направив  зазначені протоколи  до суду   в силу завантаженості, думку прокурора, який просить  постанову  суду скасувати і визнати ОСОБА_1 винним  у вчиненні правопорушення,  перевіривши матеріали адміністративної     справи й доводи протесту, суд вважає, що протест  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом «г»  ч.3 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією»  державному  службовцеві, який є посадовою особою, забороняється надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Незаконні переваги  можуть бути надані  фізичним  або юридичним особам під час  підготовки або прийняття як  підзаконних правових   актів, тобто таких, які приймаються  на підставі  закону, у відповідності до закону і на його виконання, так і законів, які мають  прийматися на основі  Конституції України і повинні відповідати  їй.

Надання спеціальним суб’єктом  незаконних переваг фізичним чи юридичним особам під час  готування або прийняття  рішень може  набувати характеру корупційних лише в тому разі, коли такі дії мали місце в умовах спеціальної , законодавчо визначеної процедури.

_________________________________________________________________________________

Справа №33-332/2010 р.                                                                                                            Суддя місцевого суду   -  Ковальов І.М.

Категорія:  п.”г” ч.3 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”                      Суддя апеляційного суду – Полюхович О.І.

З суб’єктивної  сторони правопорушення, передбачене п.г ч.3 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією», характеризується   умисною формою вини (прямий умисел)  - державний службовець або інша  особа, уповноважена на виконання функцій  держави, усвідомлює, що порушує спеціальні обмеження, спрямовані  на запобігання корупції, і бажає діяти саме таким  чином, тобто  неправомірно.

Сам факт невиконання ОСОБА_1   вимог  КУпАП, про що йдеться в протоколі, не може бути  підставою для визнання його винуватим  у корупційному правопорушенні.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно з’ясував обставини справи і прийшов до вірного висновку про відсутність будь-яких даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 , не подавши вчасно до суду  протоколи про вчинення правопорушень ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діяв завідомо  неправомірно і керувався відповідним інтересом.

Крім того,  наказом  №198 від 6 вересня 2010 року за дане порушення  ОСОБА_1  притягнуто до дисциплінарної відповідальності,  оголошено неповну посадову відповідність.

На підставі  наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, суд, -

                                                        П О С Т А Н О В И В :

     Постанову Рівненського міського суду від  5 липня 2010 року щодо закриття   справи  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за  п.г ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»  в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події правопорушення  залишити без зміни,  а протест прокурора – без задоволення.

     Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

     Суддя: