ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
12 липня 2010 р. Справа 14/100-10
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи
за позовом :Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1
до : Приватного підприємства "Майстер", код ЄДРПОУ 32232299 вул. Леніна, 56, м. Хмільник, Вінницька область, 22000
про стягнення 1 472,72 грн.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2, за дорученням
відповідача : не з'явився
ВСТАНОВИВ :
ФОП ОСОБА_1, м. Хмільник подано позов до ПП "Майстер", м. Хмільник про стягнення 1 472,72 грн. , з яких 972,20 грн. боргу та 500,52 грн. пені.
Ухвалою суду від 22.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 12.07.2010 р.
Відповідач на визначену дату не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, письмових пояснень причин своєї неявки суду не надіслав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 3408 р - 3410 р від 22.06.2010 р. Також факт належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання засвідчується повідомлення про вручення поштового відправлення № 20089797 від 29.06.2010 р.
За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, остання розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі мотивуючи їх тим, що з відповідачем було укладено договір поставки хлібобулочних і кондитерських виробів № 55/08 від 01.09.08 р. на умовах якого відповідач отримав продукцію , розрахунки за яку провів часткові. В наслідок не належного виконання зобов'язання по проведенню розрахунків за отриману продукцію у відповідача виник борг перед позивачем в сумі 972,20 грн. Відповідно до умов договору відповідачу до сплати також нараховано пеню в сумі 500,52 грн. в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочки.
Крім того , позивачем в засіданні суду подано пояснення, що при оформленні накладних на поставу продукції бухгалтером було допущено помилку в зазначенні номера договору на підставі якого вона здійснювалась, але інших договорів з відповідачем не укладалось, а отже позивач просить вважати що поставка була здійснена по накладним по позову саме на умовах договору поставки № 55/08 від 01.09.08 р.
Враховуючи викладене , а також те, що предмет поставки зазначений в договорі № 55/08 від 01.09.08 р. та накладних по позову співпадає, а також беручи до уваги що сторонами не надано суду доказів укладення інших договорів між сторонами від 01.09.08 р. про поставку хлібобулочних та кондитерських виробів, суд приймає до уваги , що продукція по накладним по позову була поставлена на підставі договору поставки хлібобулочних та кондитерських виробів № 55/08 від 01.09.08 р.
Позивачем в засіданні суду також подано заяву від 12.07.2010 р. про збільшення розміру позовних вимог , якою позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням штрафних санкцій за невиконання договору перед позивачем на день винесення рішення. Дана заява не приймається судом до розгляду , оскільки позивачем в заяві не зазначено конкретну суму, яку він просить стягнути з відповідача та не надано обґрунтованого її розрахунку, а також не надано доказів сплати державного мита за розгляд збільшеної суми позовних вимог.
Разом з тим , в заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені ним за отримання довідки в управлінні статисти про включення відповідача до ЄДРПОУ в сумі 47,25 грн. , які судом приймається до розгляду.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наявним доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.
01.09.08 р. між сторонами було укладено договір поставки хлібобулочних та кондитерських виробів № 55/08.
За умовами договору постачальник (позивач) приймає на себе зобов'язання на умовах і на протязі терміну дії договору поставити , а покупець (відповідач) прийняти і своєчасно оплатити хлібобулочні вироби (п. 1.1. договору).
Сторони домовились, що ціна на товар визначається постачальником в гривнях в накладних з обов'язковим погодженням покупця , які є невід'ємною частиною договору . Підпис покупця або його уповноваженого представника в накладних свідчить про погодження сторонами ціни та вартості поставленого товару (п. 2.1. договору.).
Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за товар між сторонами здійснюються в розмірі замовленого товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача або за готівковий розрахунок за 10 днів поставленого товару.
Розділом 6 договору , а саме пунктом 6.2. договору сторони домовились , що у випадку прострочення оплати товару відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % від заборгованої суми за кожен день прострочки розрахунків.
В засіданні суду встановлено , що відповідач за період з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. на умовах договору поставки № 55/08 від 01.09.08 р. отримав від позивача продукцію на загальну суму 1026 грн. Розрахунки з позивачем за отриману продукцію відповідач здійснив часткові, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в сумі 972,20 грн., що стверджується договором , накладними та обопільно підписаним сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.01.10 р. по 08.07.2010 р.
Так як відповідач не належним чином здійснював розрахунки з позивачем за отриману продукцію , останній 14.04.09 р. вручив під розпис відповідачу лист - вимогу № 9 від 14.04.09 р. про сплату боргу в сумі 972,20 грн. , яка залишена ним без відповіді та оплати.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав позивачу та суду доказів оплати в добровільному порядку залишку боргу в сумі 972,20 грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 972,20 грн. боргу на підставі викладеного слід задоволити.
Судом встановлено , що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по проведенню розрахунків за отриману продукцію, позивачем на підставі п. 6.2. договору та ст. 549 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 500,52 грн. пені за період з 27.12.08 р по 28.05.2010 р.
Дослідивши позовні вимоги позивача щодо стягнення пені , давши їм оцінку , суд дійшов висновку, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, які подаються сторонами.
Згідно ст. 4-3 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до положення ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на викладені норми чинного законодавства , враховуючи розмір та період за який позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, а також день звернення позивача з даним позовом до суду - 16.06.2010 р. згідно відтиску штампу поштового відлення , суд прийшов до висновку , що вимоги позивача про стягнення з відповідача 500,52 грн. пені за період з 27.12.08 р. по 28.05.2010 р. на підставі ст. 258 ЦК України , ст. 232 ГК України , ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" слід задоволити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 201,78 грн. пені за період з 16.06.09 р. по 16.06.10 р. В решті позовних вимог відмовити.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача 47,25 грн. витрат понесених ним в зв'язку з отриманням довідки в управлінні статистики про включення відповідача до ЄДРПОУ, що стверджується оригіналами квитанцій № 53 від 07.07.10 р. та № 53/КЗ від 07.07.10 р. , то на підставі ст. 44 ГПК України вона підлягає задоволенню, оскільки дані витрати пов'язані з розглядом справи в суді.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витратна інформаційно - технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-84,115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Майстер", код ЄДРПОУ 32232299 (вул. Леніна, 56, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, р/р 2600310582 ВОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Вінниця, МФО 302247) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 Ощадбанк у м. Хмільник, МФО 362265) 972,20 грн. (дев'ятсот сімдесят дві грн. 20 коп.) боргу, 201,78 грн. (двісті одна грн. 78 коп.) пені, 47,25 грн. (сорок сім грн. 25 коп.) витрат за отримання довідки , 81,31 грн. (вісімдесят одна грн. 31 коп.) витрат на сплату державного мита та 188,13 грн. (сто вісімдесят вісім грн. 13 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 липня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу АДРЕСА_1
3 - відповідачу вул. Леніна, 56, м. Хмільник, Вінницька область, 22000