Справа №11-530, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Красняк В.І.
Категорія ч.1 ст.122 КК України Доповідач Бережний С.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Кульбаби В.М.
суддів Бережного С.Д., Курдзіля В.Й.
представника потерпілої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: потерпілої ОСОБА_2, прокурора, який приймав участь в розгляді справ, на вирок Красилівського районного суду від 17 червня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку АДРЕСА_1 жительку АДРЕСА_2 громадянку України, українку, з середньою освітою, не одружену, працюючу заготівельником молока „Білогірського Молокозаводу”, раніше не судиму;
виправдано за ч.1 ст. 122 КК України за відсутності події злочину.
Засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 680 грн.
Запобіжний захід залишено попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 23 лютого 2010 року близько 16 год. в АДРЕСА_3 на подвір’ї домогосподарства, яке належить ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки умисно нанесла ОСОБА_2 біля сходів будинку удар кулаком в область правої руки від яких остання впала правою стороною на бетонні сходи, нанесла удари рукою по обличчі, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді синців у ділянці правого плеча по передній та задній поверхнях, набряку крововиливу м’яких тканин носу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В частині обвинувачення ОСОБА_3 в умисному спричиненні потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме перелому правої руки за вищеописаних обставин, вироком ОСОБА_3 виправдано за відсутності події злочину.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, як незаконний, у зв’язку з однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально – процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вважає, що висновок експертизи №408 від 17.03.2010 року є неповним, оскільки, на вирішення експертизи ставилось лише питання про можливість утворення перелому внаслідок удару кулаком, в той час, як на досудовому та судовому слідстві нею вказувалось на те, що ударом ОСОБА_3 її рука в області перелому була з силою прижата об ребро бетонної сходи із одночасним зміщенням її тіла. Питання про можливість утворення перелому за таких обставин на вирішення судово – медичної експертизи не ставилось.
Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт, яким проводилась, судово – медична експертиза, ознайомившись із наданими нею фотознімками верхньої задньої частини її правої руки до проведення операції на ній та її поясненнями щодо зміщення її тіла в момент удару руки об ребро бетонної сходини, зваживши на пошкодження шкіри та інтенсивність крововиливів в місці перелому, що свідчать про значну силу удару, висловив припущення про можливість утворення перелому за вищеописаних обставин або її тріщини із подальшим доламуванням. Також, при проведенні первинної судово – медичної експертизи, верхня частина її правої руки знаходилась в гіпсі, у зв’язку з чим експертом не оглядалась. Висновок експерта ґрунтується лише на рентгенограмі плеча та записах в амбулаторній карті.
Звертає увагу на те, що в судовому засіданні нею було подано письмове клопотання про проведення додаткової судово – медичної експертизи, однак суд його не розглянув, чим порушив ст. 267 КПК України.
В апеляційні скарзі прокурор, який приймав участь в розгляді справи просить вирок суду скасувати, як незаконний, у зв’язку з однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально – процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, постановити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% із суми заробітку.
Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілу ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції, засуджену ОСОБА_3, яка просила вирок залишити в силі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально – процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, суд у справі, зазначеній в ч.1 ст. 27 КПК України порушує кримінальну справу.
Згідно положень ч.1 ст. 98 КПК України у разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу та потерпілому негайно.
Зазначені вимоги кримінально – процесуального закону не були дотриманні судом першої інстанції при розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів, справа надійшла в суд з обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України.
Суд виправдовуючи ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України за відсутності події злочину одночасно засудив її за ч.1 ст.125 КК України.
Разом з тим, кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України судом не порушувалась, що є на думку колегії суддів істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону і тягне за собою скасування вироку.
Колегія суддів враховує роз’яснення п. 3 Постанови ПВСУ від 15.05.2006 року „Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку”, відповідно до яких за змістом ст. 378 КПК України апеляційний суд не може постановити свій вирок тоді, коли в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав, передбачених ч.1 цієї статті, але висловлено прохання повернути справу на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд.
За таких обставин, вирок підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, під час якого районному суду слід ретельно перевірити всі доводи апеляцій прокурора і потерпілої про безпідставність виправдання ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України і дати вірну юридичну оцінку діям ОСОБА_3
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, 370 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора та потерпілої ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Красилівського районного суду від 17 червня 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий – суддя
Судді