справа № 22а-293/2007рік                                                     головуючий у 1 інстанції -

категорія - право власності (5)                                               Процько Я.В.

доповідач - Гірський Б.О.

_УХВАЛА

                   ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Зварила С.Б.

суддів - Гірського Б.О., Демковича Ю.И.

при секретарі - Гачинській М.В.

з     участю     апелянта    ОСОБА_1,     його

представника ОСОБА_3,  позивачки ОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про поділ жилого будинку в натурі, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.12.2006 року позов задоволено.

"Визнано за ОСОБА_2право власності на 51/100 ідеальних долей житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, що реально становить: коридор 1-3 пл. 3.3 кв.м, вартістю 5032 грн.; кладова 1-6 пл. 3.4 кв.м, вартістю 5184 грн.; кімната 1-7 пл. 20.3 кв.м, вартістю 30954 грн.; кімната 1-8 пл. 10.9 кв.м, вартістю 16620 грн.; ванна 1-9 пл. 6.4 кв.м, вартістю 9759 грн.; кухня 1-10 пл. 11.8 кв.м, вартістю 17992 грн.

Із господарських приміщень літня "Б": приміщення "Б-1" пл. 10.4 кв.м, вартістю 14697 грн.; підвал "Пд." пл. 10.4 кв.м, вартістю 9104 грн.; хлів "В" пл. 21.7 кв.м, вартістю 4680 грн.; вбиральна "Г" вартістю 440 грн.; Уг частина воріт і огорожі вартістю 1764 грн.; всього на суму 116 226 грн.

За ОСОБА_1визнано право власності на 49/100 ідеальних долей житлового будинку із надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що реально становить: коридор 1-1 пл. 9.1 кв.м, вартістю 13876 грн.; кімната 1-2 пл. 19.1 кв.м, вартістю 29123 грн.; кімната 1-4 пл. 11.3 кв.м, вартістю 17230 грн.; кімната 1-5 пл. 19.3 кв.м, вартістю 29428 грн.

2

Із господарських будівель: приміщення "Б-2" пл. 13.6 кв.м, вартістю 19219 грн.; 1/2 частина воріт і огорожі на суму 1764 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2в користь ОСОБА_1 2793 грн. різниці в частках.

Зобов'язано ОСОБА_2 закрити входи із приміщення 1-1 в 1-10 та 1-2 в 1-9 та відкрити вхід із приміщення 1-9 в 1-8 та 1-10 в 1-9 та влаштувати вхід в приміщення 1-8, в господарському будинку закрити вхід із приміщення "Б-1" в приміщення "Б-2".

Зобов'язано ОСОБА_1 закрити вхід із приміщення 1-1 в 1-3 та 1-3 в 1-4 та влаштувати вхід із приміщення 1-2 в 1-4 та відкрити вхід в приміщення "Б-2" господарської будівлі.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2понесені витрати: 257,68 грн. сплаченого державного мита; 30 грн. за інформаційно технічне забезпечення; 700 грн. за проведення експертизи, всього стягнуто 987,68 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 904,58 грн. державного мита".

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 07.02.2007 року виправлено допущені в рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 07.02.2007 року описки, а саме, в мотивувальній частині рішення зазначено, що ОСОБА_2 користується приміщеннями 1-8, 1-9, а слід вказати 1-7, 1-8.

В резолютивній частині рішення зазначено, що ОСОБА_2 зобов'язано закрити входи із приміщень: 1-1 в 1-10 та 1-2 в 1-9, а слід вказати з приміщень: 1-1 в 1-10 та 1-1 в 1-9 та не зазначено загальну вартість виділеної ОСОБА_1 частини жилого будинку з надвірними будівлями, що становить суму 110 640 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким провести поділ жилого будинку згідно варіанту 8 будівельно-технічної експертизи, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3. в суді апеляційної інстанції зазначили, що суд першої інстанції провів поділ спірного жилого будинку, згідно варіанту 7 будівельної-технічної експертизи, розмір часток по якому не відповідає розміру їх часток у праві власності, хоча варіант 8 експертизи передбачає виділення таких частин будинку та підсобних приміщень, які відповідають розміру часток учасників спільної часткової власності на будинок, тому вважають судове рішення не обґрунтованим.

Крім того зазначили, що згідно проведеного судом поділу, ОСОБА_1 буде позбавлений можливості провести в майбутньому, при бажанні, добудови до виділеної йому частини будинку.

Позивач ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечила та вказала, що при проведені поділу в натурі спірного жилого будинку, судом першої інстанції було враховано порядок користування даним будинком, який склався між ними, як співвласниками і виділено їм, як відокремлені частини

3

будинку, так і підсобних будівель, що найбільш точно відповідає розміру їх часток у праві власності, тому рішення суду є законним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечено, що будинковолодіння по вул. Кос-Анатольського в селі Біла Тернопільського району Тернопільської області перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2та ОСОБА_1 і кожному з них належить по 1/2 його частини.

Між сторонами склався певний порядок користування жилим будинком, відповідно до якого ОСОБА_2 користується жилими кімнатами -1-7; 1-8, а ОСОБА_1 - 1-2, 1-4, 1-5.

Постановляючи рішення і задовольняючи пред'явлений ОСОБА_2 позов, суд першої інстанції вірно провів поділ в натурі жилого будинку, який є спільною частковою власністю сторін, згідно варіанту 7, запропонованого експертом в висновку №1681 від 20.10.2006 року, оскільки даний варіант передбачає можливість виділення кожній із сторін, як відокремленої частини жилого будинку із самостійними виходами, з врахуванням порядку користування будинком, який фактично між ними склався, так і підсобних будівель.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилився від розміру ідеальних часток кожного власника і присудив грошову компенсацію учаснику спільної власності ОСОБА_1, частка якого в зв'язку з цим зменшилась незначно.

Крім того, затверджений судом варіант 7, передбачає можливість поділу між сторонами, як шлакового житлового будинку, так і цегляної прибудови до нього, а варіант 8, на який посилається апелянт ОСОБА_1, передбачає виділення останньому більшої частини жилого будинку, в тому числі всієї цегляної прибудови, а позивачці ОСОБА_2 всіх підсобних будівель та меншої частини жилого будинку, що не може відповідати принципу справедливості.

Щодо посилання апелянта на неможливість в майбутньому при бажанні провести добудову до виділеної йому судовим рішенням частини будівлі, то дане посилання судом апеляційної інстанції до уваги братися не може, оскільки ним не доведено, що дана обставина має для нього істотне значення та заслуговує на увагу при вирішенні даного спору про поділ будинковолодіння.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судове   рішення   постановлене   з   додержанням   норм   матеріального   та

4

процесуального права і не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20.12.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.