УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" березня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних
справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коваленка Є.П.
Суддів - Демченко О.В., Татарчука В.Г.
З участю адвоката - ОСОБА_4
Потерпілого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 25 січня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець с.Макаревичі, Ківерцівського району, Волинської області, працює директором СМП "Агара", мешканець АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ч.2 ст.125 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в сумі 2500 гривень .
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 гривень .
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те , що він 30 грудня 2005 року близько 22 год.30хв. по АДРЕСА_2під час конфлікту умисно вдарив кулаком в лице потерпілого ОСОБА_2, заподіявши йому ушкодження у вигляді саден і синців обличчя , закритого перелому кісток носа та струсу головного мозку , які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я .
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину , покликаючись на те, що причиною конфлікту стала неправомірна і цинічна поведінка потерпілого ОСОБА_2 і він не виключає , що міг з необережності зачіпити його обличчя рукою , коли розвертав його до себе .
Справа №11 -93 Головуючий у 1-й інстанції - Комендат Р.Т.
Категорія - ч.2ст. 125 КК України Доповідач -- Демченко О.В.
- 2 -
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженого, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає .
Висновки суду , викладені у вироку , відповідають фактичним обставинам справи , винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину , за який його засуджено , стверджена доказами , які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку , відповідно до вимог ст. 67 КПК .
Необгрунтованими є доводи у апеляції про допущену у справі однобічність та неповноту слідства і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи , які , на думку засудженого , тягнуть за собою скасування вироку щодо нього .
На підставі аналізу й оцінки досліджених доказів суд дійшов обгрунтованого висновку і визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України .
Так , допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив , що 30.12.2005 року , біля 22 год.30 хв. , коли він вийшов у двір АДРЕСА_2то зіткнувся з автомобілем під керуванням засудженого ОСОБА_1 , який зупинивши автомобіль , почав висловлюватись в його адресу нецензурними словами та вдарив його кулаком в обличчя , від чого він впав на землю . Внаслідок такого удару йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа і він знаходився на стаціонарному лікуванні з 04.01.2006 року по 17.01.2006 року .
Показання потерпілого ОСОБА_2 відзначалися послідовністю і логічністю та відповідали іншим об'єктивним доказам , а тому висновок суду про покладення зазначених показань в основу вироку є обгрунтованим .
Так , показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які ствердили , що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт , під час якого останній наніс потерпілому удар кулаком в лице. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 затримали ОСОБА_1до приїзду працівників міліції .
Ті незначні розбіжності в показах свідків, на які посилається апелянт , не є суттєвими і вони не можуть бути підставою для скасування вироку .
Крім того , про суперечку не заперечував і сам засуджений та ствердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, які очевидцями бійки не були.
Як вбачається з актів судово-медичного обстеження №8 та №322 , які підтверджені висновком експерта №136 , що ОСОБА_2 31.12.2005 року була проведена рентгенографія кісток носа і виявлено закритий перелом кісток носа. Експертом також були в нього виявлені ушкодження у вигляді саден та синців обличчя . Дані тілесні ушкодження заподіяні тупим предметом і відносяться до легких із короткочасним розладом здоров'я .
Крім того , у висновку вказано , що виявлена у ОСОБА_2 деформація зовнішнього носа є невиправним ушкодженням , тобто таким , яке може бути
- 3 -
усунуте лише шляхом оперативного втручання ( а.с.59-62).
А тому , посилання в апеляції на те , що ОСОБА_1 заподіяв тілесні ушкодження потерпілому з необережності не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються наведеним у вироку аналізом зібраних доказів.
При перевірці справи колегією суддів істотних порушень вимог КПК , які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_1 , не встановлено. Висновки суду про кваліфікацію дій засудженого за ч.2 ст.125 КК України грунтуються на доказах , встановлених з дотриманням процесуального порядку їх збирання .
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання , то воно є
справедливим , відповідає вимогам ст. 65 КК України . Суд врахував ступінь
тяжкості вчиненого злочину , який відноситься до категорії невеликої
тяжкості , особу винного , який вперше судимий , позитивно
характеризується, що дало суду можливість при призначенні покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання , не зазначеного в санкції ч.2 ст.125 КК України , застосувавши ст.69 КК України .
Таким чином , колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку щодо засудженого ОСОБА_1
На підставі наведеного , керуючись ст. ст. 356 , 365 , 366 КПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення , а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 25 січня 2007 року , щодо нього - без зміни .