ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2010 р. Справа № 9/195-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Соморовій В.А. ,
за участю представників сторін:
від позивачів:
- Вінницької міської ради: не з'явився,
- виконавчого комітету Вінницької міської ради: Лісовська О.О. (довіреність від
18.01.2010р.)
від відповідачів:
- товариство з обмеженою відповідальністю "Наш дім": Шкрабалюк Ю.В. (довіреність
від 30.12.2007р.),
- відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал": Степанова С.С. (довіреність
від 22.02.2010р.),
- комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації":
Журавський А.Т. (довіреність № 146 від 28.01.2010р.),
від третіх осіб :
- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області:
Коваленко О.С. (довіреність № 23 від 22.02.2010р.),
- адвоката ОСОБА_7: не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги відкритого акціонерного товариство "Завод "Термінал"
і товаристваз обмеженою відповідальністю "Наш дім"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "02" грудня 2009 р. у справі № 9/195-09 (суддя Балтак О.О.)
за позовом Вінницької міської ради (м. Вінниця),
виконавчого комітету Вінницької міської ради (м. Вінниця)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" (м.Вінниця),
відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" (м.Вінниця),
комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації"
(м.Вінниця),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Вінницькій області (м.Вінниця),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні відповідача - адвоката ОСОБА_7 (м.Вінниця)
про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду та
державної реєстрації прав на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року Вінницька міська рада звернулась в господарський суд Вінницької області з позовом до ТОВ "Наш дім", ВАТ "Завод " Термінал", КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", адвоката ОСОБА_7 про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду та державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.09.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - регіональне відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області (далі - відділення ФДМ України) (т.1 а.с.1).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.11.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7 (т.2 а.с.37 - 39).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.12.2009р. позов задоволено. Визнано недійсною третейську угоду, укладену 15.07.2005р. між ТОВ "Наш дім" та ВАТ" Завод "Термінал". Скасовано рішення третейського суду від 29.07.2005р. №13, винесеного під головуванням ОСОБА_7 за позовом ТОВ "Наш дім " до ВАТ "Завод "Термінал". Зобов'язано КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію на гуртожитки по вул. Келецькій,52, по проспекту Юності,12 та частину гуртожитку (22/25 часток) по проспекту Юності,14 у м. Вінниці, зареєстрованих за ТОВ "Наш дім". Стягнуто з ТОВ "Наш дім" і ВАТ "Завод "Термінал" на користь Вінницької міської ради по 42,50 грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
ВАТ "Завод "Термінал" і ТОВ "Наш дім" оскаржили рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2009р.
В апеляційній скарзі ВАТ" Завод "Термінал" просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Вважає, що при прийнятті рішення господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що на час укладення третейської угоди та прийняття третейського рішення, сторони керувались чинним на той час законодавством, яке не встановлювало обмежень щодо рішень третейських судів. Під час розгляду справи були відсутні матеріали третейської справи і у рішенні господарського суду не зазначено причини ненадання даної справи адвокатом ОСОБА_7 При прийнятті рішення ні позивачами, ні судом не було наведено обставин, які б свідчили про участь Вінницької міської ради та виконкому Вінницької міської ради у спірних правовідносинах і про порушення їх прав та інтересів внаслідок прийняття рішення третейським судом від 29.07.2005р. В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували б, що спірні гуртожитки відносяться до житлового фонду Вінницької міської ради та її виконкому. При розгляді справи судом не враховано той факт, що дані гуртожитки внесені до статутного фонду ТОВ "Наш дім" ще у 1996 році за актом прийому - передачі від 01.08.1996р. і з цього часу ТОВ "Наш дім" стало власником цих гуртожитків, але зареєструвало право власності тільки в 2005 році. На думку особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, ВАТ "Завод "Термінал" мало право передавати до статутного фонду ТОВ "Наш дім" спірні гуртожитки, оскільки набуло право власності на них під час перетворення орендного підприємства "Завод "Термінал" у відкрите акціонерне товариство, що підтверджується установчим договором та статутом товариства в редакції 1995 року, тобто, ще до того як Вінницька міська рада прийняла рішення про передачу гуртожитків у комунальну власність. ТОВ "Наш дім" протягом всього часу відкрито користувалось даними гуртожитками, здійснювало їх обслуговування та утримання, тому прав на гуртожитки у Вінницької міської ради та її виконкому не було, отже вони не могли бути стороною у третейській справі. Після прийняття рішення Вінницькою міською радою від 27.05.2005р. № 891 про передачу у комунальну власність гуртожитків, Вінницька міська рада не пред'являла претензій щодо повернення майна (т.2 а.с.102 - 107).
В апеляційній скарзі ТОВ "Наш дім" просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, він допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначає, що ВАТ "Завод "Термінал" набув права власності на спірні гуртожитки в складі цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Вінницький завод "Термінал", придбаного на підставі договору купівлі - продажу державного майна від 30.06.1994р. № 72, укладеного між РВ ФДМ України по Вінницькій області та організацією орендарів орендного підприємства "Вінницький завод "Термінал". Гуртожитки по проспекту Юності, 12 і 14 були споруджені за рахунок коштів фонду соціального розвитку та передані із зменшенням ціни, за яку придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна, що підтверджується актом оцінки вартості майна орендного підприємства "Вінницький завод "Термінал" від 16.11.1994р. На момент приватизації орендного підприємства "Вінницький завод "Термінал" спірні гуртожитки вже належали підприємству, тому на дані правовідносини поширюється ч.2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, яка діяла на момент приватизації і передбачала приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів підприємств, що приватизуються. На підставі ст.21 Закону України "Про власність" колектив ВАТ "Завод "Термінал" набув право власності на спірні гуртожитки. Крім того, ФДМ України своїм листом від 20.05.1998р. дав роз'яснення правомірності набуття ВАТ "Завод "Термінал" у власність спірного об'єкта. Протягом 1996 - 1997 років ВАТ "Завод "Термінал" знаходилося в тяжкому фінансовому становищі і не мало змоги утримувати гуртожитки, тому неодноразово зверталося до Вінницької міської ради з пропозицією прийняти до комунальної власності спірні гуртожитки. Вінницька міська рада відмовилась від цієї пропозиції і, як наслідок, було прийнято рішення про створення на базі майна спірних гуртожитків підприємства, яке б самостійно їх обслуговувало. Згідно з актами прийому - передачі від 01.08.1996р. та 03.03.1997р. спірні гуртожитки передані ВАТ "Завод "Термінал" на баланс ТОВ "Наш дім" у вигляді внеску до статутного фонду. Так як ТОВ "Наш дім" не отримало документа про реєстрацію права власності на спірні гуртожитки, то було подано позов до ВАТ "Завод "Термінал", який розглядався третейським судом, про визнання права власності на спірне майно. Вважає правомірним рішення третейського суду від 29.07.2005р., яким визнано за ТОВ "Наш дім" це право. При розгляді справи господарський суд залишив поза увагою ту обставину, що в даний час співвласниками спірного майна є близько 75 фізичних і дві юридичні особи, яких необхідно було б залучити до участі у розгляді справи, адже рішення суду може вплинути на їх права та інтереси (т.2 а.с.119 - 121).
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Наш дім" відкрите акціонерне товариство "Завод "Термінал" підтримало доводи апеляційної скарги ТОВ "Наш дім". Вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення суд допустив невідповідність висновків обставинам справи, а також порушив норми матеріального і процесуального права (т.2 а.с.136).
У відзиві на апеляційні скарги ВАТ "Завод "Термінал" та ТОВ "Наш дім" Вінницька міська рада просить відмовити суд в задоволенні апеляційних скарг та залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки ввважає його обґрунтованим. Зазначає, що спеціальним законодавством, що регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", відповідно до ст.2 якого (у редакції, чинний на час виникнення спірних відносин) гуртожитки приватизації не підлягають, його дія поширюється виключно на приватизацію житла громадянами, а не юридичними особами. У нинішній редакції ст.2 Закону вказано, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально - культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються. Дана редакція Закону чинна з 05.04.2005р., тоді як рішення третейського суду щодо передачі гуртожитків до статутного фонду ТОВ "Наш дім" прийняте 29.07.2005р. В рішенні третейського суду не має жодного посилання на документи, які б свідчили про перехід права власності на спірні гуртожитки. Згідно зі ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та виступають від її імені та в її інтересах. Рішення третейського суду від 29.07.2005р. про визнання права власності за ТОВ "Наш дім" на майно, яке підлягало передачі до комунальної власності м. Вінниці, було порушено права Вінницької міської ради та її виконавчого комітету. Статтею 6 Закону України "Про третейський суд" передбачено, що третейському суду не підвідомчі справи, в яких однією із сторін є орган місцевого самоврядування, тому оскаржуване рішення третейського суду прийняте з порушенням правил підвідомчості і підлягає скасуванню (т.2 а.с.139 - 143).
У відзиві на апеляційні скарги ВАТ "Завод "Термінал" і ТОВ "Наш дім" комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2009р. - без змін, оскільки вважає його законним та обгрунтованим. Зазначає, що позовна вимога до КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" є похідною від вимог про скасування рішення третейського суду, яке є правовстановлюючим документом про право власності на будівлі гуртожитків № 12 і № 14 по проспекту Юності у м. Вінниці. У разі визнання недійсним такого правовстановлюючого документа, державна реєстрація права власності також не може залишатися в силі (т.2 а.с.138).
Розгляд апеляційної скарги відбувається за відсутності представника Вінницької міської ради і адвоката ОСОБА_7, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, тому їх неявка не перешкоджає вирішенню спору в апеляційному порядку. Крім того, від адвоката ОСОБА_7 надійшов лист від 18.08.2010р. про розгляд справи без його участі у зв'язку з хворобою, похилим віком та неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" Степанова С.С. підтримала доводи, викладені в апеляційних скаргах, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Вінницькій міській раді та виконавчому комітету Вінницької міської ради.
Представник ТОВ "Наш дім" Шкрабалюк Ю.В. підтримала правову позицію представника ВАТ "Завод "Термінал" Степанової С.С.
Представник регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області Коваленко О.С. підтримав пояснення представників відповідачів.
Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради Лісовська О.О. заперечила проти апеляційних скарг, вважає рішення господарського суду Вінницької області законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Представник комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" Журавський А.Т. вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
26 жовтня 1995 року організацією орендарів орендного підприємства "Завод "Термінал", регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області та окремими фізичними особами було підписано установчий договір про створення та діяльність АТ "Завод "Термінал". Вартість об'єктів соціально-побутового призначення та житлового фонду до статутного фонду акціонерного товариства не увійшла.
30 січня 1996 року здійснено перереєстрацію юридичної особи орендного підприємства "Завод "Термінал" на ВАТ "Завод "Термінал", що підтверджується статутом товариства, затвердженим протоколом установчих зборів № 1 від 25 - 26 жовтня 1995 року та установчим договором від 26.10.1995р.
Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, яка діяла на момент приватизації майна орендного підприємства "Вінницький завод "Термінал", визначено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.
Зазначена норма не містить положення щодо передачі таких об'єктів у власність акціонерному товариству.
Про те, що вказані гуртожитки не були передані організації орендарів у власність, а надані саме в користування, при цьому форма їх власності не змінилася, крім зазначеного, свідчать те, що передача саме у власність має бути обумовлена нормативними актами, на підставі яких здійснюють свою діяльність державні органи приватизації відповідно до Конституції України (стаття 19). Ні статтею 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ні іншими нормативними актами регіональному відділенню як суб'єкту цивільних правовідносин не надано право передачі об'єктів, визначених статтею 24, у власність на безоплатній основі.
Статтею 1 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" визначено, що приватизація майна державних підприємств України - це відчуження державного майна. Порядок та способи відчуження державного майна, яке здійснюється в процесі приватизації, регламентовано Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств". Такими способами відповідно до зазначеного Закону є: аукціон, конкурс, викуп. Усі ці способи мають платний характер. Принцип "платності" приватизації, свідчить про те, що визначення "безоплатно передається" не може бути способом відчуження державного майна, а є передачею майна в користування при цьому форма власності майна не змінюється.
Згідно зі змінами і доповненнями до ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції від 18.05.2000р.) "безоплатну передачу" визначено як передачу права користування майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).
Зі змісту даної норми вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки останні не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва.
Крім того, ч.2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, яка діяла на момент приватизації заводу) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, до складу яких згідно з вимогами статей 4 - 6 Житлового кодексу Української РСР входять гуртожитки.
Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтями 127 - 131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. N 208, визначено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Тобто, спірні гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду.
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", а відтак згідно з вимогами ст. 22 даного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) гуртожитки приватизації не підлягають.
Зі змісту ст. 2 вказаного Закону вбачається, що його дія поширюється виключно на приватизацію житла громадянами, а не юридичними особами.
Отже, зазначені вимоги законів виключають можливість приватизації гуртожитків у складі цілісного майнового комплексу.
Щоб не допустити неправильного тлумачення та застосування ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна" законодавець Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках" від 3 березня 2005 року N 2453-ІУ в даній нормі зазначив "крім гуртожитків".
Частина 2 ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна" у нинішній редакції викладена наступним чином: "Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються". Дана редакція чинна з 05.04.2005р. тоді як рішення третейського суду щодо передачі гуртожитків до статутного фонду ТОВ "Наш дім" прийняте 29.07.2005р.
Про факт привласнення гуртожитків регіональному відділенню ФДМУ стало відомо з листа комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.11.2008р. № 108, з якого вбачається, що 19.03.2004р. була проведена реєстрація права власності на будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, за організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" на підставі договору купівлі-продажу № 72 від 30.06.1994р.; додаткової угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу від 30.06.1994р. № 72; акту прийому-передачі від 16.02.1995р.; свідоцтва про власність від 22.02.1995р. № 70; додаткової угоди від 28.06.1994р. № ДУ 54-94 про внесення змін та доповнень до договору оренди від 23.06.1989р. та додаткової угоди до нього від 25.05.1993р. № 76-93 щодо викупу орендованого майна, а 29.07.2005р. право власності на будівлі цих гуртожитків було перереєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю "Наш дім" на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 29.07.2005р.
Даним листом підтверджується той факт, що спірні гуртожитки ніколи не знаходились у власності ВАТ "Завод "Термінал".
Разом з тим, як зазначається у рішенні третейського суду від 29.07.2005р. за актами прийому-передачі від 01.08.1996р. та 03.03.1997р. спірні гуртожитки передані ВАТ "Завод "Термінал" ТОВ "Наш дім" у вигляді внеску до статутного фонду.
Ні в листі КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.11.2008р., ні в рішенні третейського суду не має жодного посилання на документи, які б свідчили про перехід права власності на спірні гуртожитки від організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" до відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал", що свідчить про те, що перехід права власності не відбувся.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство може бути власником майна переданого йому засновником.
Оскільки, відкритому акціонерному товариству "Завод "Термінал" його засновниками не були передані до його статутного капіталу (фонду), тобто у власність, будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, то слід вважати, що ВАТ "Завод "Термінал" незаконно розпорядився чужою власністю - будівлями гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, передавши їх у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ "Наш дім".
Згідно з ч. 2 ст. 5 ЖК УРСР гуртожитки як складова частина житлового фонду підлягають поступовій передачі у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. № 891, у комунальну власність органів місцевого самоврядування. Відповідно до зазначеного Закону така передача повинна здійснюватися за згодою місцевого органу самоврядування.
Рішенням 34 сесії 4 скликання Вінницької міської ради від 27.05.2005р. № 1193 надано згоду на приймання гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14 у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці. Однак, ТОВ "Наш дім", у власності якого незаконно знаходяться дані гуртожитки, добровільно передати їх у комунальну власність відмовляється.
Таким чином, рішення третейського суду від 29.07.2005р., яким визнано право власності ТОВ "Наш дім" на гуртожитки по просп. Юності,12 та 14, у м. Вінниці, є незаконним, а позовні вимоги Вінницької міської ради є обгрунтованими та відповідають чинному законодавству.
Згідно зі ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та виступають від її імені та в її інтересах.
За пропозицією регіонального відділення ФДМУ Вінницька міська рада своїм рішенням від 27.05.2005р. № 1193 надала згоду на прийняття гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14 у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.
Статтею 16 ЖК України визначено, що виконавчі комітети селищних, сільських Рад на території відповідної Ради здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, а також здійснюють управління житловим фондом Ради.
Проте, ні виконавчий комітет Вінницької міської ради, а ні безпосередньо Вінницька міська рада до участі у справі залучені не були.
Таким чином, рішенням третейського суду від 29.07.2005р. про визнання права власності за ТОВ "Наш дім" на майно, яке підлягало передачі до комунальної власності міста Вінниці, було порушено права Вінницької міської ради та її виконавчого комітету.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.51 Закону України "Про третейський суд" рішення третейського суду може бути оскаржене з підстав порушення правил підвідомчості.
Стаття 6 Закону України "Про третейський суд" передбачає, що третейському суду не підвідомчі справи, в яких однією із сторін є орган місцевого самоврядування.
Оскільки, третейським судом було прийнято рішення, яке впливає на права та обов'язки органу місцевого самоврядування, оскаржуване рішення прийнято з порушенням правил підвідомчості, а тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.51 Закону України "Про третейський суд" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, якщо третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.
Згідно зі ст.2, ч."і" ст.12 Закону України "Про третейський суд" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, 15.07.2005р. між сторонами укладено угоду про утворення третейського суду.
Оскільки передача на розгляд третейського суду спору, який безпосередньо впливає на права та інтереси Вінницької міської ради та її виконавчого комітету є порушенням правил підвідомчості справ третейським судам, тому дана третейська угода підлягає визнанню недійсною.
Частиною 2 ст. 1 та п.7 ч."і" ст.6 Закону України "Про третейський суд" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
В пункті 4 Рішення Конституційного суду України по справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) від 10.01.2008 року N 1-рп/2008 визначено, що третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), вони є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.
Таким чином, розгляд спорів з приводу визнання права власності на об'єкти нерухомості, що потребують нотаріального посвідчення (ч.2 ст.220 ЦК України) не належить до компетенції третейського суду, тому третейська угода підлягає визнанню недійсною, а рішення третейського суду підлягає скасуванню.
Статтею 21 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку та визначає склад і вартість майна та обсяг фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
При цьому, лише правовстановлюючі документи можуть бути підтвердженням наявності права власності на майно. Перелік таких документів наведено у чинних на час передачі товариствами гуртожитків до ТОВ "Наш дім" Правилах державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, та Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на майно, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. № 121.
Зазначені Правила та Інструкція встановлювали порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходилися у власності юридичних та фізичних осіб, діяли на території України і були обов'язковими для виконання всіма міністерствами, відомствами, місцевими органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.
Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації і вона є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
У реєстраційному посвідченні від 19.03.2004р., виданому КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", правовстановлюючими документами зазначено договір купівлі-продажу від 30.06.1994р. № 72 і додаткова угода до нього, акт прийому-передачі від 16.02.1995р., свідоцтво про власність від 22.02.1995р., додаткова угода від 28.06.1994р. про внесення змін та доповнень до договору оренди від 23.06.1989р. та додаткова угода до нього від 25.05.1993р. № 76-93 щодо викупу орендованого майна, однак у вказаних документах не зазначається про те, що гуртожитки по вул.Келецькій, 52 та просп. Юності, 12 і 14 переходять у власність орендного підприємства "Завод Термінал".
Оскільки орендне підприємство "Завод "Термінал" припинило свою діяльність у 1996 році, тому у нього не могло виникнути право власності на спірні гуртожитки в 2004 році.
З матеріалів справи третейського суду № 13 за 2005 рік, оглянутої в судовому засіданні Житомирським апеляційним господарським судом, встановлено, що станом на 29.07.2005р. були відсутні будь-які інші правовстановлюючі документи, які підтверджували б перехід та реєстрацію права власності на гуртожитки по просп.Юності, 12 і 14 за ВАТ "Завод "Термінал".
Отже, ВАТ "Завод "Термінал" не було власником гуртожитків, а отже і не могло бути стороною третейської угоди та належною стороною по справі в третейському суді.
Однак, ВАТ "Завод "Термінал", якому було відомо про необхідність передачі до комунальної власності житлового фонду, не будучи власником гуртожитків, в порушення вказаних норм законодавства, уклало з ТОВ "Наш дім" угоду про передачу спору на розгляд третейського суду.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України "Про третейський суд" рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Хоча Вінницька міська рада та її виконавчий комітет не брали участі при розгляді справи в третейському суді і не є сторонами третейської угоди, однак рішення третейського суду порушує права та законні інтереси Вінницької міської ради та виконкому як власника та розпорядника житлового фонду на території м.Вінниці.
Пунктом 2 ч. 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про третейський суд" компетентний суд - це місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.
Відповідно до положень статтей 256, 257 і 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, початок перебігу строків позовної давності щодо оскаржуваної третейської угоди та рішення третейського суду, починається лише з 26.08.2009р., тобто з моменту повідомлення Вінницького міського бюро технічної інвентаризації про підстави володіння ТОВ "Наш дім" будівлями гуртожитків.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційних скарг не впливають на правильні висновки суду першої інстанції і не є підставою для зміни чи скасування законного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2009 року залишити без змін, а апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" і товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" - без задоволення.
2. Справу № 9/195-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Надруковано 9 прим.:
1 - у справу,
2,3 - позивачам,
4,5,6 - відповідачам,
7,8 - третім особам,
9 - в наряд.