УХВАЛА
ІМЕНЕМ УК РАЇНИ
29 березня 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Дикун С.І.
суддів - Гурзеля І.В., Кузьми Р.М.
при секретарі - Стець І.В.
з участю - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна" про зміну дати і формулювання причин звільнення.
Встановила:
У листопаді 2006 р. ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна" про зміну дати і формулювання причин звільнення, посилаючись на те, що згідно наказу №123-К від 20 грудня 2005 р., виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2005 р., його поновлено на посаді вантажника у товаристві з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна", однак 8 лютого 2006 р. його повторно звільнено з роботи із вказаного підприємства ніби-то за прогул, однак позивач вважає, що оскільки його робоче місце було ліквідовано, то його слід було звільнити по п.1 ст.40 КЗпП України, а також змінити дату його звільнення на 31.01.2006 р..
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2007 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким змінити дату і причину його звільнення.
ОСОБА_1в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Справа №22а-289/07р. Головуючий у 1 інстанції - Шулъгач М.П.
Категорія - 39 Доповідач - Гурзель І.В.
2
Представник ТзОВ "Ельдорадо-Україна" проти вимог апеляційної скарги заперечив та пояснив, що ОСОБА_1після поновлення на роботі рішенням суду на роботу не з"являвся, а тому був звільнений за прогули без поважних причин. Будь-яких перешкод у допуску до роботи адміністрація йому не чинила. Вказані обставини вже перевірялись судом.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1працював у відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна" - на посаді вантажника з 01 жовтня 2003 р., згідно наказу №19-к від 01 жовтня 2003 р.
28 вересня 2005 р. ОСОБА_1звільнений з посади на підставі п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України згідно наказу №77-к від 28 червня 2005 р.
На підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2005 р. згідно наказу №123-К ОСОБА_1 поновлено на посаді вантажника товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна" з 20 грудня 2005 року.
8 лютого 2006 року ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України згідно наказу №10-К від 8 лютого 2006 р.
Звільнення ОСОБА_1 визнано судом першої інстанції правильним, оскільки правомірність такого звільнення підтверджено рішеннями Тернопільського міськрайонного суду від 2 жовтня 2006 р. та ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 5.12.2006 р..
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись з наступних підстав.
У відповідності до вимог п.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 2 жовтня 2006 року постановленого по справі за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна" про видачу трудової книжки, стягнення належних сум при звільненні, середньомісячного заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди в позові ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Ельдорадо-Україна" 179,22 грн. за час тимчасової непрацездатності. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 5 грудня 2006 року скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 жовтня 2006 року в частині стягнення в користь ОСОБА_1 179,22 грн. як матеріального забезпечення за час тимчасової непрацездатності та судових витрат та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цих вимог. В решті рішення залишено без змін.
3
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що -ОСОБА_1в період з 20 грудня 2005 року по 23 грудня 2005 року та 6 січня 2006 року до 8 лютого 2006 року на роботу не виходив, покладені на нього трудові обов"язки не виконував. Його твердження щодо недопущення його до роботи адміністрацією ТзОВ "Ельдорадо-Україна", всупереч його волі свого підтвердження не знайшли та повністю спростовані рядом доказів, а тому суд відмовив в стягненні ОСОБА_1 заробітної плати за період з 20 грудня 2005 року по 8 лютого 2006 року, з чим погодився суд апеляційної інстанції.
Вказані обставини щодо безпричинності невиходу ОСОБА_1 на роботу доведені вищенаведеними рішеннями.
Твердження ОСОБА_1 щодо зміни дати звільнення нічим не обгрунтовано, оскільки, як вбачається з свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ "Ельдорадо-Україна" та довідок з Єдиного державного реєстру станом на 22 січня 2007 року така юридична особа з державної реєстрації не знята і не ліквідована.
Доводів, що після поновлення на роботі з 20 листопада 2006 року ТзОВ "Ельдорадо-Україна" скоротила посаду ОСОБА_1, а отому він не мав змоги приступити до роботи ОСОБА_1не представив.
Навпаки з рішення Тернопільського міськрайсуду від 02 жовтня 2006 року вбачається, що судом досліджувалось 33 акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 в період з 20 грудня 2005 року по 7 лютого 2006 року, а також табель обліку робочого часу з якого вбачалось, що ОСОБА_1не працював у вказаний період без поважних причин (справа №2-4567/06 а.с.106-108).
Таким чином, колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.307ч.1 п.1; 308; 313; 315; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців э дня набрання нею законної сили.