Справа № 2-647/10  

РІШЕННЯ  

іменем України  

30 серпня  2010 року.                              Володимирецький районний суд Рівненської області  

під головуванням  судді  Іванків О.В.

при секретарі Кладько Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,  

в с т а н о в и в :  

 ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом про визнання права власності  на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її матері відкрилась спадщина - житловий будинок в АДРЕСА_1. Вказану спадщину вона прийняла як спадкоємець за законом, однак спадкові права оформити не змогла через відсутність правовстановлюючих документів на будинок. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату та ОБТІ їй відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки  підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення в межах позову.

Відповідач ОСОБА_2  позовні вимоги визнав, подав заяву в якій  не заперечує проти позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, у відповідності до змісту ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається з підстав, що визначені законом.  

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв’язку з його смертю.  

Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об’єктами цивільних прав є речі, у тому  числі  гроші  та цінні   папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати   інтелектуальної,    творчої    діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти  цивільних  прав  можуть  вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в  порядку  правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту,  або не обмежені в обороті,  або не  є  невід'ємними  від фізичної чи юридичної особи.

З пояснень сторін та письмових доказів, зокрема довідки №324 від 19.04.2010 р., виданої Рівненським ОБТІ та технічного паспорту, вбачається, що  житловий АДРЕСА_1, належав ОСОБА_3, використовувався за цільовим призначенням для його проживання та членів його сім’ї, і його вартість складає 111725 грн.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудований в середині  70-х рр. 20 ст., на відведеній для цього земельній ділянці, і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов’язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв’язку з викладеним, ОСОБА_3 правомірно набула право власності на нього.    

У відповідності до ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, визнаються державою.        

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що житловий будинок АДРЕСА_1  наділений ознаками нерухомої неспоживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього  є об’єктом цивільних прав.  

Оскільки вказаний житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлому  на праві власності, він входить до складу спадщини.  

Та обставина, що позивачка є спадкоємцем вказаного майна за законом, підтверджується оглянутими в судовому засіданні  свідоцтвом про народження  та свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1,  свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, іншими письмовими доказами.        

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка є законним спадкоємцем житлового будинку, і набула право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини, що підтверджується довідкою Володимирецької державної нотаріальної контори №85 від 21.04.2010 р., і у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Інші спадкоємці 1-ої черги – відповідач ОСОБА_2 спадщини не приймав, і на неї не претендує, як підтвердилось в судовому засіданні.  

У відповідності до ст.391 ЦК України власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов’язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України,  ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262  ЦК України суд, -                                                          

в  и  р  і  ш  и  в :  

 Позов задовольнити повністю.

     Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею при подачі позовної заяви, в сумі 120 (сто двадцять) грн.    

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня проголошення  рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

 Головуюча: