Справа 2-617/2010 р.

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

                   29 червня   2010 року                                                             смт. Краснокутськ

 Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого              –   Каліберди В.А.

з участю секретаря    –   Пушкар І.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Краснокутської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, третя особа: відділ земельних ресурсів у Краснокутському  районі,-  

 в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 6 травня 2010 року  звернувся до суду з позовною заявою до Краснокутської селищної  ради  про визнання права власності на земельну частку (пай)  в порядку спадкування  за заповітом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач  зазначив, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід – ОСОБА_2, який проживав в АДРЕСА_1.   Після його смерті залишилось спадкове майно – земельна частка (пай), розміром 5,02 га, що знаходиться на території Краснокутськї селищної ради та виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка належала дідові на підставі Держаного акту про право приватної власності на землю.  За життя ОСОБА_2 зробив заповіт, згідно якого все своє майно заповідав позивачу. Оформити спадщину в нотаріальній конторі неможливо, так відсутній оригінал Державного акту на земельну ділянку. Викладені обставини змусили позивача звернутися до суду з вказаним позовом.  

 У відкрите судове засідання позивач не з”явився, однак надав до суду заяву, в якій позовні вимоги  підтримав та прохав суд слухати справу у його відсутність.  

Представник відповідача  у попередньому судовому засіданні позов визнав.

Представник третьої особи в судове засідання також не з”явився, надавши до суду заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечував та прохав суд слухати справу у його відсутність.

      Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного: матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2, який проживав в АДРЕСА_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 18 листопада 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського РУЮ Харківської області.  

 5 квітня 2002 року  ОСОБА_2, було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори, згідно якого він все своє майно заповідав ОСОБА_1    

 Судом також з”ясовано, що ОСОБА_2 був власником  земельної частки (паю), про що свідчить  державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, виданий на підставі рішення  П сесії ХХШ скликання Краснокутської районної ради від 21 травня 1998 року і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності  на землю за № 1-118.  Дана земельна ділянка розташована на території Краснокутської селищної ради  та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  В зв”язку з тим, що оригінал вказаного Державного акта відсутній, позивач не може прийняти спадщину та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.              

      В силу ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями  або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього  з цими особами сімейних, родинних відносин...

 Ст. 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

 Позивач являється спадкоємцем за заповітом, але крім нього є ще спадкоємці за законом, якими являються доньки ОСОБА_2 – ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Однак вони не мають ніяких претензій щодо успадкування земельної ділянки позивачем та  відмовляються від спадщини на користь позивача, про що свідчать їх письмові заяви, оглянуті в судовому засіданні.

 Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

 Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд задовольняє вимоги позивача, так як він надав суду достатньо доказів, які підтверджують позовні вимоги, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.    

Керуючись ст. ст. 328 , 1235, 1223 ЦК України, ст. ст. 10, 11,  60, 88, 209, 212, 214 –215 ЦПК України, суд,

 в и р і ш и в  :

 Позов  ОСОБА_1  –  з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за   ОСОБА_1  право приватної власності в порядку спадкування  на земельну частку (пай) розміром 5,02 га, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_2, який виданий на підставі рішення  П сесії ХХШ скликання Краснокутської районної ради від 21 травня 1998 року та  зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності  на землю за № 1-118.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги,   або в порядку   ч.4 ст.295 ЦПК України.

      суддя – підпис

з оригіналом вірно

Рішення набрало законної сили 10 липня 2010 року  

  СУДДЯ                                                       В.А. КАЛІБЕРДА