Спрва № 2- 1047/2010р  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

03 вересня  2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова  

у складі: головуючого - судді Музиченко В.О.  

при секретарі - Буняєвій М.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилова Світлана Анатоліївна, Комунальне підприємство " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання переважного права купівлі 1/3 частини квартири та переведення на позивача прав та обов,язків за договором купівлі- продажу квартири  

                                                 В С Т А Н О В И В :  

  Позивач звернулася до суду з позовом  до      ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилова Світлана Анатоліївна, Комунальне підприємство " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання переважного права купівлі 1/3 частини квартири та переведення на позивача прав та обов,язків за договором купівлі- продажу квартири.  

В позовній заяві позивач зазначив, що 24.11.1999 року Комінтернівським райвиконкомом на сім,ю з трьох чоловік ( вона, її донька ОСОБА_3 та зять ОСОБА_2) був виданий ордер НОМЕР_2 на право  зайняття 3- кімнатної квартири АДРЕСА_1. У вересні 2006 року вказана квартира ними була приватизована.  Після приватизації  спірна квартира перейшла у спільну сумісну власність осіб, які брали участь в її приватизації. Реєстрація їх спільної сумісної власності на цю квартиру була здійснена КП « ХМ БТІ» 29.09.2006 року. .  27.07.2007 року між ними, як співвласниками був укладений в письмовій формі та нотаріально посвідчений договір про визнання ідеальних часток у спільній власності на квартиру, згідно з яким розмір часток кожного співвласника був визначений виходячи з принципу рівності, тобто по 1/3 частині кожному. Після визначення часток кожного з співвласників у спільній власності квартира АДРЕСА_1 перейшла у їх спільну часткову власність., реєстрація спільної часткової власності на цю квартиру була здійснена КП « ХМ БТІ» 09.08.2007 року.  Наприкінці 2006 року позивач переїхала для подальшого проживання до домоволодіння її чоловіка ОСОБА_6, яке розташоване по АДРЕСА_2, де і мешкає до теперішнього часу. Всі правовстановлюючі документи на квартиру залишились у її дочки ОСОБА_3 На початку вересня 2009 року вона приїхала у м.Харків провідати свою доньку ОСОБА_3. Переглядаючи документи, які зберігалися вдома, вона випадково знайшла копію нотаріально посвідченого договору купівлі – продажу частини квартири, яка знаходилась у їх  спільній частковій власності. Ознайомившись з текстом цього договору їй стало відомо, що ще 18.10.2007 року її донька ОСОБА_3, діюча від імені ОСОБА_2 уклала договір купівлі – продажу належної йому частини квартири,згідно з яким вона, як продавець передала, а ОСОБА_7, як покупець прийняв у власність 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, за яку останній сплатив гроші в сумі 10938 гривень.  Державна реєстрація цього правочину була проведена 04.02.2008 року. Позивач  вважає, що вказаний правочин був укладений та нотаріально посвідчений з порушенням вимог чинного законодавства України при повному нехтуванні  її законних прав та охоронюваних законом інтересів, допущених з боку не тільки відповідача, а і 3-ї особи. Дії саме цих осіб призвели до того, що належна ОСОБА_2 частка у спільній частковій власності перейшла у власність сторонньої, відносно інших співвласників, особи у спосіб, не передбачений діючим законодавством України. Реалізуючи свій намір продати частку у праві спільної часткової власності сторонній особі, відповідачі звернулись до 3-ї особи – приватного нотаріуса ХМНО Гаврилової С.А. щодо укладання та нотаріального посвідчення такого правочину. Крім того,позивач зазначила, що під час з,ясування обставин, пов,язаних к укладанням спірного правочину, їй стало відомо, що покупець частки у праві спільної часткової власності ОСОБА_7,я кий набув право власності на цю частку за цим договором помер 12.07.2009 року. Частка у праві спільної часткової власності, набута за спірним правочином, увійшла до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті. Спадкоємцем померлого є його донька ОСОБА_4, яка вже звернулася до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги  позивача підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти  задоволення позовної заяви.  

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що   як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 19.07.2007 року, яку було посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, вона відмовилась від переважного права купівлі- частки у праві спільної часткової власності, що передбачено ст.. 362 ЦК України, і не має наміру набувати відчужувану ОСОБА_2 1/3 частку квартири № 82, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 за ціну 10938 гривень.  Таким чином, переважне право купівлі  частки у справі спільної часткової власності ОСОБА_1 було надано та вона від цього права відмовилась у встановленому законом порядку. На час посвідчення договору купівлі – продажу частини вищезазначеної квартири – 18.10.2007 року – квартира перебувала у спільній частковій власності. Ідеальні частки було визначено.  

Представник відповідача також зазначив, що ОСОБА_7 в договорі про визначення ідеальних часток у спільній власності на квартиру діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, а в договорі купівлі – продажу частини цієї квартири він був покупцем, що на думку представника не суперечить вимогам ч.3 ст. 238 ЦК України. Частки було виділено не в інтересах ОСОБА_7, а в інтересах особи, яку він представляв за довіреності. Таким чином, всі вимоги Закону були виконані належним чином. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 було пропущено строк позовної давності, який у цій категорії справ складає 1 рік.  

Представник 3-ї особи Гаврилової С.А. – ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що жодних порушень діючого законодавства з боку Гаврилової С.А. при укладанні договору купівлі – продажу  не було, рішення просив ухвалити на розсуд суду.  

Представник 3-ї особи КП « ХМ БТІ» в судове засідання не з,вився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 24.11. 1999року Комінтернівським райвиконкомом м. Харкова на сім,ю, до складу якої входили: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був виданий ордер НОМЕР_2 на право зайняття 3- кімнатної квартири АДРЕСА_1.  

Згідно свідоцтва про приватизацію від 28.09.2006 року № 3- 06- 278054 – Ц1, виданого Управлінням комунального майна та приватизації виконкому Харківської міської ради вбачається, що спірна квартира була приватизована та перейшла у спільну сумісну власність  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та зареєстрована в КП « ХМ БТІ» за реєстрованим № П- 3- 32861.  

Згідно договору про визначення ідеальних часток від 26.07.2007 року вбачається, що розмір часток кожного співвласника був визначений виходячи з принципу рівності, тобто по 1/3 частини кожному.  

Реєстрація спільної часткової власності на спірну квартиру була здійснена КП « ХМ БТІ» 09.08.2007 року.  

Згідно  договору купівлі – продажу від 18.10.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрований в реєстрі № 6367 вбачається, що  ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2 продала ОСОБА_7 , а останній прийняв у власність 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 та сплатив 10938 гривень.  

Згідно свідоцтва про смерть  НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації  актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 9776 вбачається, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.  

ОСОБА_4 звернулася до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_7  

Відповідно до вимог ст.. 362 ЦК України « У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку з продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов,язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, в назвавши ціну та інші умови, на яких він її продає».  

Згідно квитанції № 56 від 21.08.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суду 10938,00 гривень.  

Судом встановлено, що позивач ні письмово ні усно не була повідомлено про намір продати сторонній особі свою частку у праві спільної часткової власності.  

Судом також встановлено, що заява від імені ОСОБА_1 щодо відмови від переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності що передбачено ст.. 362 ЦК України була посвідчена 19.07.2007 року.  

В той же час договір щодо визначення ідеальних часток у спільній власності на спірну квартиру, зокрема виділена і зареєстрована за ОСОБА_1 1/3 частка спірної квартири, було укладено тільки 26.07.2007 року, тобто на час відмови від переважного права купівлі  частки спірна квартира знаходилась у спільній сумісній власності сторін по справі.  

Крім того, ОСОБА_7 в договорі при визначенні ідеальних часток у спільній власності на квартиру діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_3, а в договорі купівлі – продажу цієї частині він вже був покупцем, що суперечить вимогам ч.3 ст. 238 ЦК України згідно з якої « представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.  

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що з кінця  2006 року позивач переїхала для подальшого проживання у м. Кременчук Полтавської області, де мешкає до теперішнього часу.  

Всі правовстановлюючі документи залишились у відповідача ОСОБА_3  

На початку вересня 2009 року, коли позивач приїхала у м. Харків, вона випадково знайшла копію нотаріально посвідченого договору купівлі- продажу частини спірної квартири ОСОБА_7, за яку останній сплатив гроші в сумі 10938,00 гривень.  

Вказані обставини не були спростовані в судовому засіданні.  

  З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин.  

  Керуючись ст.ст. 10,11, 209,212,213 - 215, 218,  ЦПК України, ст.. ст.. 202, 203, 209, 210, 261, 355 – 358, 362, 657 ЦК України  

В И Р І Ш И В  :  

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.  

Позовні вимоги  ОСОБА_1  - задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 переважне право на придбання 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.  

Перевести права і обов,язки покупця ОСОБА_7 по договору купівлі - продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 18 жовтня 2007 року, реєстровий номер 6763, викладеному на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НОМЕР_4 на ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт КО № 018054 виданий Автозаводським РВ КМУ УМВСУ в Полтавській області 14.12.1999 року.  

Зобов,язати КП " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, вчинену КП " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 04.02.2008 року, номер запису НОМЕР_5 в книзі 1,реєстраційний номер НОМЕР_6.  

Стягнути з рівних частках судові витрати з відповідачів на користь ОСОБА_1  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк  апеляційної скарги або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.  

  Суддя- В.О.Музиченко