Справа № 2-4840/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

17 серпня  2010 року       Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:  

головуючого судді         - Буцького В.В.  

при секретарі                                           - Ємельяненко А.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просила суд зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008р. до 31.12.2009р.  

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказала, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2008-2009 років їй не виплачувалась доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.  

Позивач вважає, що невиплата їй соціальної допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є незаконною, суперечить Конституції та Законам України.  

В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її присутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова зробило перерахунок пенсії позивачу з підвищенням надбавки на 30% від мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ст..28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2007р. з 09.07.2007року до 31.12.2007 року, за  2008р. з 22.05.2008 року до 22.052008 рок та 2009 рік., але відповідач не може проводити відповідні виплати, так як зазначені видатки повинні проводитись за рахунок Державного бюджету України, але в 2007-2009р.р. Державою вони не були передбачені в відповідних статтях бюджету.  

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що  позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

Позивач ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».  

Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.  

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. за № 10-рп2008р., у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу 1,п.п. 1-4, 6-22.24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

  Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

  Таким чином, виходячи з зазначеного рішення Конституційного Суду України та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідач з 22.05.2008р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Отже, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова повинно провести відповідні нарахування, передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  та провести відповідні виплати за вирахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.  

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто, пенсії та інші види соціальних виплат не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.  

Статтею 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інше.  

З урахуванням положень ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що застосуванню підлягає для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму. В такому випадку, мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Як вбачається з матеріалів справи з 01 січня 2008 року відповідачем  нараховувалось та виплачувалось  підвищення до пенсії  за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року на підставі  п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а починаючи з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року – доплату до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, а саме: за 2008 рік: січень – 47,00 грн., лютий – 47,00 грн., березень – 47,00 грн., квітень – 48,10 грн., травень -48, 10 грн., червень -48,10 грн., липень -48,20 грн., серпень – 48,20 грн., вересень – 48,20 грн., жовтень – 49,80 грн., листопад – 49,80 грн., грудень – 49,80 грн.; за 2009 рік: січень – 49,80 грн., лютий – 49,80 грн., березень – 49,80 грн., квітень – 49,80 грн., травень -49, 80 грн., червень -49,80 грн., липень -49,80 грн., серпень – 49,80 грн., вересень – 49,80 грн., жовтень – 49,80 грн., листопад – 49,80 грн., грудень – 49,80 грн..  

  Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 07.08.2009 року ОСОБА_1 було здійснено  перерахунок підвищення до пенсії відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  та призначено щомісяця з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року – 123, 02 грн., з 01.10.2007 року по31.12.2007 року – 124,53 грн.,  з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року – 144,30 грн., з 01 липня 2008 року по довічно – 163,20 грн..  

  Проте, доказів того, що перерахунок підвищення до пенсії позивачу, з урахуванням фактично виплачених сум проведено та визначена сума, яка підлягає доплаті до пенсії позивачу, відповідачем не надано.  

  Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача. є Управління Пенсійного фонду України в   Комінтернівському районі м.Харкова.  

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України в   Комінтернівському районі м.Харкова   , за місцем проживання позивача.  

  Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30%  доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.  

Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. № 2195 суд вважає хибним, з таких підстав.  

Відповідно до ст.. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст.. 88 ЦПК України.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року   , Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001,   ст. ст. 3,4,10,11,57-60,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, суд –  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова задовольнити.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова здійснити ОСОБА_1  перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. і з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову судовий збір у сумі 08 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн 00 коп.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами,  які брали  участь  усправі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя   -