Справа № 2-975/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  07 вересня 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:  

головуючого – судді Артиша Я.Д.  

при секретарі Попко С.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-  

В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.  

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що має статус дитини війни, а тому користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років така допомога не нараховувалася та не виплачувалася, у 2008-2009 році виплачувалася, але не в тому розмірі, який передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за період з січня 2007 року по червень 2010 року включно в сумі 6516 грн.  

В судове засідання позивач не з’явився, але подав заяву в якій просив справу слухати у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує повністю.  

В судове засідання представник відповідача не з’явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, вважаючи їх безпідставними.  

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням із проставленим у ньому штампом «Дитина війни».  

Протягом 2006 року позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалось та не виплачувалося; у 2007 році підвищення до пенсії виплачувалось: з 1 січня по 31 березня в розмірі 19 грн., з 1 квітня по 30 вересня – 20,30 грн., з 1 жовтня – 20,55 грн., а у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось: з 1 січня по 31 березня в розмірі 47 грн., з 1 квітня по 30 червня – 48,10 грн., з 1 липня по 30 вересня – 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 року – 49,80 грн.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Згідно з п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 цього Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності цього Закону повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.  

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно із п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з 9.07.2007 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.41 розділу II) від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.  

Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2008 році було нараховане підвищення пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. є протиправними.  

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про соціальний захист дітей війни») у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Тотожні положення містить ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».  

Отже, враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була чинною у наведеній вище редакції протягом 2009 року, та є чинною у 2010 році, позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати державної соціальної допомоги дитині війни з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року підлягають до задоволення.  

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може брати на себе функцію державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.  

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єкта владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не береться до уваги.  

Частиною 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року встановлено, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. У разі відсутності закону, що регулює подібні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що порушення щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії є триваючим і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, суд через аналогію закону приходить до висновку, що строк позовної давності у даному випадку не застосовується.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

  Позов задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.  

В решті позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинського міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Головуючий:   /підпис/  

Згідно з оригіналом  

Суддя Володимир-Волинського  

міського суду                                                                                       Я.Д. Артиш