справа № 2-4393/10 Кат.№ 2  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  09 липня 2010 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого судді -Лемешко А.С.,  

при секретарі – Пус М.Ю   .,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності,  

  ВСТАНОВИВ:  

    Позивачка звернулася до суду з позовом   до відповідача про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та анулювання Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0988 га, серії III КМ № 103309, виданий 10 жовтня 1996 року, реєстраційний №2170, вказуючи, що рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя був проведений реальний поділ вказаного домоволодіння та земельної ділянки.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить припинити право спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та анулювати державний акт на земельну ділянку серії ІІІ КМ №103309 від 10.10.1996 року, у зв’язку з тим, що позивач не має можливості зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку, площею 371 кв.м, яка була виділена рішенням Нахімовського районного суд м. Севастополя від 25.06.2002 року.  

Представник відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог.  

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованними і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 25 червня 2002 року за позивачкою було визнано право власності в порядку спадкування на 19/50 часток АДРЕСА_1, а саме наступні приміщення: в жилому будинку Літ. «Б»: жилу кімнату 2-1, площею 14,7 кв.м, коридор 2-2, площею 5,7 кв.м,  коридор 2-3, площею 7,2 кв.м, коридор 2-4, площею 3,3 кв.м, підвал І, площею 6,1 кв.м, крильце, сарай Літ. «О», сарай Літ. «М», літню кухню-ванну Літ. «Н», літню кухню Літ. «В», а також була виділена на праві власності земельна ділянка, площею 371 кв.м. За відповідачем визнано право власності на 31/50 частки АДРЕСА_1, змінивши його ідеальну частку з ? на 31/50 та були виділені наступні приміщення: в жилому будинку Літ. «Б»: житлову кімнату 1-1, площею 15,1 кв.м, комору 1-2, площею 8,6 кв.м, кухню 1, площею 10,5 кв.м, коридор ІІ, площею 13,1 кв.м., коридор ІІІ, площею 2,1 кв.м, літню кухню Літ. «А», тамбур Літ. «А», крильце, сарай Літ «Ж» - перший поверх, гараж Літ. «Ж» - другий поверх, навіс Літ. «З», баню Літ. «К», сарай Літ. «Л», убиральню Літ. «И», а також була виділена на праві власності земельна ділянка, площею 617 кв.м. Однак, державний акт серії ІІІ КМ №103309 від 10.10.1996 року, виданий ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та наявність у сторін часткової власності на домоволодіння, про що свідчить технічний паспорт, що є в матеріалах справи,  не дає можливості сторонам зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку та домоволодіння, тобто перешкоджає у повній реалізації прав власника.  

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або майнового права інтересу.  

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.  

Відповідно до ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).  

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.  

Відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.  

Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України, право власності на землю – це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.  

Відповідно до ст.86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.  

Відповідно до ст.87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.  

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.  

Відповідно до ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.  

З вищевикладеного, суд приходить до висновку, що порушується право позивача на реалізацію свого права володіння, користування та розпорядження майном.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,355,361,367 ЦК України, ст.ст.78,86,87,125,126 ЗК України, ст.ст. 10,30,57,58,64,88,213 ЦПК України, суд,  

  ВИРІШИВ:  

  Позов   ні вимоги ОСОБА_1   – задовольнити.  

Припинити право спільної часткової власності на будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою:: АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  

Анулювати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0988 га, серії ІІІ КМ № 103309 від 10 жовтня 1996 року, реєстраційний № 2170, на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_2.    

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та наданні після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.  

  Головуючий:               /підпис/        

Згідно з оригіналом:  

Суддя Нахімовського районного  

суду м. Севастополя                   А.С. Лемешко  

  Рішення набрало чинності 19.07.2010 року             А.С. Лемешко