Справа № 2-558 (2010 р.)

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

03 вересня   2010 року                Бучацький районний суд Тернопільської області  

  в складі головуючого судді              Шваюк Г.В.,  

при секретарі                                      Тарчинській Л.Я.,  

з участю позивача                              ОСОБА_1,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бучач  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2007, 2008 роки в сумі 1419,10 грн.,  

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі   про стягнення недоплаченого йому щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за  2007 р. та  2008 р., як особі, що у встановленому порядку набула статус дитини війни в сумі 1419,10  грн..  

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р. він відноситься до категорії “діти війни” і ст.6 зазначеного Закону в редакції від 19.12.2006 р. передбачена виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2007 р. та 2008 р. ці кошти йому нараховувались та виплачувались не в повному обсязі, оскільки право на отримання підвищення було обмежено п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає вимогам Конституції України. Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене, а тому просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі недоплачене йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період часу у визначеній сумі.  

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.  

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі  в судове засідання не з’явився, надавши суду заперечення на позовну заяву, з клопотанням про розгляд справи у відсутності відповідача, просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” №2195 передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету ПФУ, то будь-яких порушень законодавства з боку ПФУ не вбачається. Виходячи із наведеного, твердження про те, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 Управління Пенсійного фонду України було зобов'язане перерахувати та виплатити позивачу пенсію, суперечить чинному законодавству. Із змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №1295 не вбачається, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Відтак, відсутні підстави щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України провести перерахунки пенсії і забезпечити її виплату. Крім того, абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується винятково для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, а для перерахунків або підвищень пенсій, не застосовується. Також зазначає, що на даний час питання виплати підвищень до пенсій "дітям війни" законодавчо врегульовано, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону №2195 врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп. 2 п. 41 розділу II), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи  

      державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позивачу «як дитині війни»  з 1 січня 2008 року виплачувалося щомісячно - 47 грн. Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни виплата підвищення проводилась з 22.05.2008 р. у сумі 48.10 грн., з 01.07.2008 р. - 48.20 та з 01.10.2008 р. - 49.80 грн.  

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.  

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні Серії АА №НОМЕР_1 від  16.03.1999 р..  

У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV в редакції від 19.12.2006 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. (ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV).                

Відповідно до Конституції та законів України відокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Згідно ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод - ст.22 Конституції України.  

Частиною 2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами  

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 рік від 09.07.2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян, зокрема положення п.12 ст.71 вказаного закону.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - п. 41 розділу ІІ  закону.  

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),    положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України».  

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття  

    Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007  

рік», п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. втратили свою чинність з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно, тобто, з моменту прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення і нарахування та виплата підвищення до пенсії особам, що у встановленому порядку набули статусу дитини війни повинні були проводитись у відповідності до норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.  

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.      

У 2007 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був визначений ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.  

У 2008 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» становив: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні,  з 1 жовтня – 498 гривень.      

Однак, у 2007 році виплата підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу не проводилась, з січня 2008 року - у розмірі 47 грн.. Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни виплата підвищення проводилась з 22.05.2008 р. у сумі 48.10 грн., з 01.07.2008 р. - 48.20 та з 01.10.2008 р. - 49.80 грн., тобто на підставі підзаконного нормативно-правового акту, який суперечить вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що у відповідності до конституційних положень про пріоритетність законів має вищу юридичну силу, оскільки підзаконні нормативні акти повинні прийматися  виключно на підставі закону, у відповідності до нього та для його виконання.  

Відповідно до п.п. 7 п.2.2 «Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.  

Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань не може бути прийняте судом до уваги.  

Разом з тим, прохання позивача щодо стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягає задоволенню, оскільки така виплата йому не була нарахована, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.  

Таким, чином, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивача та вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають поновленню шляхом визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі неправомірними та зобов’язання провести нарахування та виплату позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в межах строку позовної давності за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно.  

Частиною 1 статті 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист  

    порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов’язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за відповідні періоди.  

Пунктом  34 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито» встановлено, що Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи й організації звільнені від сплати державного мита, тому суд вважає, що судові витрати по справі  в частині сплати судового збору слід вілнести за рахунок позивача, а із УПФ в Бучацькому районі слід стягнути на користь позивача 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.  

Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10, 15 ч.1, 60, 82 ч.1, 88, 209 ч.1, 2, 212-215, 217, 218, 294 ч.1, 295 ч.4 ЦПК України, ст.ст. 22, 64, 152 ч.2 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489- V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 р., п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року, суд,-  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов задовольнити частково.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі протиправними.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з врахуванням виплачених сум.              

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі в користь ОСОБА_2 37 гривень судових витрат.  

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Тернопільської області через Бучацький районний  суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя                                              Г.В. Шваюк