Справа № 2-3371/10      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

                                                                  (заочне)

           16 вересня 2010 року    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області    

в складі:  головуючого судді – Куковенкова С.В.

при секретарі – Стасенко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Енерговугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

                                                               ВСТАНОВИВ:  

      Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який  мотивує тим, що він працював  на підприємстві відповідача з лютого 2005 року по 30 квітня 2010 року, був звільнений з підприємства за ст. 40 п. 1 КЗпП України. За період його роботи відповідачем заробітна плата йому виплачувалася несвоєчасно та неповністю, внаслідок чого на момент звільнення утворилася заборгованість в сумі 29870 грн. 93 коп. Ця заборгованість не виплачена до цього часу.

Крім того, він має право на компенсацію за втрату  частини зарплати в зв’язку з порушенням строків її виплати, тому відповідач повинен сплатити йому цю компенсацію в сумі 5030 грн. 17 коп., згідно з наведеним ним розрахунком.  

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача також середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, що складає 5796 грн. 18 коп.

Вказує, що невиплата заробітної плати призвела до його моральних страждань. Моральну  шкоду він оцінює в сумі 3000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.  

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.  

Суд, з врахуванням думки позивача, вважає за можливе постановити заочне рішення у справі, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.       

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача з лютого 2005 року по 30 квітня 2010 року, був звільнений за ст. 40 п. 1 КЗпП України. За період його роботи відповідач заборгував йому зарплату в загальній сумі 29870 грн. 93 коп., що підтверджується довідками відповідача, долученими до справи, тому суд вважає за необхідне стягнути цю суму на користь позивача.  

Відповідно до ст. 34  Закону  України  ?ро оплату праці ” та на підставі вимог п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням  строків її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, в редакції від 21.02.2001 року № 159 – працівникам у разі затримки на один і більше місяців виплати грошових доходів проводяться компенсаційні виплати, що згідно розрахунку позивача, складають 5030 грн. 17 коп. та підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по день фактичного розрахунку.  

  Судом встановлено, що позивач звільнився з підприємства 30 квітня 2010 р.,  розрахунок по заробітній платі з ним до цього часу не проведено, а тому він має право на стягнення середньомісячного заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, що складає 5796 грн. 18 коп., згідно наведеного розрахунку.    

Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вони  підлягають  задоволенню частково, оскільки відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване йому ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1,24 Закону України ?ро оплату праці” та ст.115 КЗпП України.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач навів свої доводи.  

Виходячи з розміру заборгованої заробітної плати, пояснень позивача, з урахуванням ступеню його моральних страждань, суд вважає, що з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута моральна шкода в розмірі 500 грн.  

Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судових витрат (його вимоги виникли з трудових відносин), з відповідача необхідно стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214,215, 224 - 226 ЦПК України, суд -

  В И Р І Ш И В:  

 Позов задовольнити частково.

 Стягнути з ЗАТ «Енерговугілля» на користь ОСОБА_1 – 29870 (двадцять дев’ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 93 коп. заборгованості по заробітній платі, 5030 (п’ять тисяч тридцять) грн. 17 коп. компенсації втрати частини заробітку, 5796 (п’ять тисяч сімсот дев’яносто шість) грн. 18 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та 500 (п’ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього – 41197 (сорок одну тисячу сто дев’яносто сім) грн. 28 коп. та 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 47 коп. судового збору на користь держави, 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після його винесення до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.    

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

              Головуючий:                                                                                             Куковенков С.В.