Справа №2-1571/10

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  10 вересня    2010 року  

      Васильківський міськрайонний  суд Київської області у складі:

головуючої судді- ВОРОБЙОВОЇ В.М.

при секретарі- Барановій Г.П.,

з участю представника  відповідача- Москалюка А.В..,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення боргу ,-  

  В С Т А Н О В И В :  

 Позивач, посилаючись на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його брат-ОСОБА_5, який страждав на онкозахворювання, і в період хвороби брав у нього  гроші в борг на лікування, і перед смертю  в присутності рідних та його дружини / відповідача по справі/ зобов,язав дружину повернути йому/позивачу/  3000 доларів США  або еквівалентну суму , тому він  з дня відкриття спадщини  звернувся до дружини померлого   написати йому таку розписку про виконання волі померлого , яку вона написала без примусу, але свої зобов,язання  по розписці  не виконала, тому він звернувся до суду і просить стягнути з  відповідача  24 018 грн., що еквівалентно  3000 доларів США, у відшкодування  витрат, понесених ним по догляду та на лікування брата.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав і суду пояснив, що брат захворів на онкозахворювання, тому він  домомагав йому  їздити по лікарнях, доставати ліки,фактично його сім,я лікувала брата.  Для цього брат взяв у нього 3000 доларів США  одноразово,розписки при цьому він у брата не брав,  той  пообіцяв  повернути гроші , про це неодноразово казав  своїй дружині, відповідачу по справі.  За кілька днів до смерті він  зібрав рідних і в їх присутності  повторив, що винен йому/позивачу/ гроші , заповів дружині повернути їх. Після смерті брата його дружина обіцяла це зробити як тільки продасть земельну ділянку,написала  йому розписку,  але потім відмовилась від виконання волі померлого чоловіка, що змусило його звернутись до суду.Свої вимоги орбгрунтовує ст.ст. 1232,1282,, 526,610 ЦК України.Вважає, що брат усно заповів  повернути  йому 3000 доларів США, а відповідач своєю розпискою визнала цей борг перед ним, заперечує, що  розписку  відповідач писала  під впливом погроз..Як доказ наявності усного заповіта брата  вважає написану ним/позивачем/ розписку про отримання автомашини  «Волга», яку також брат заповідав   йому усно..

      Відповідач позов не визнала, наполягаючи на тому, що про борг померлого чоловіка в 3000 доларів США їй нічого не відомо.Чоловік займався  підприємницькою діяльністю  і мав свої гроші. Позивач ніде не працював, жив  за рахунок своєї дружини, тому не міг  давати гроші її чоловікові.Вона ніколи не обіцяла віддати позивачу гроші. Не заперечує, що позивач разом з її чоловіком їздив у лікарні,бо недобре себе вже почував, але за це він позивачеві платив. Позивач протягом тривалого часу  не давав їй спокою щодо цих грошей..

 Представник позивача  позов не визнав і суду пояснив,  що з пояснень позивача   вбачається, що померлий брат заборгував йому 3000 доларів США, але цей  факт  відповідно до вимог ст. 58 ЦК  України  не  підтверджується.Відсутній також заповіт, на який посилається позивач, не існує і боргового зобов,язання між ним і відповідачем, а тому  розписка, написана відповідачем, є нікчемною. Відповідач наполягає на тому, що  розписку вона написала  для того, щоб припинити  сварки, які вчиняв позивач, вимагаючи гроші.Крім того, позивач у визначений законом строк не звернувся  до спадкоємців  з заявою відповідно  до Закону,  і на даний час пропустив  цей строк.. Відповідач дійсно віддала автомобіль  позивачу, а тому вважає, що нічого йому не винна.  

      Свідок  ОСОБА_4 суду пояснила, що позивач є її братом  , як і  померлий ОСОБА_5 .. Відносини з відповідачем  нормальні. Померлий  ОСОБА_5 дійсно говорив їй,що винен гроші  позивачу, але за що, вона сказати не може.Підтвердила, що гроші у померлого були, бо він займався  продажем металу.

 Свідок  ОСОБА_6 суду пояснила, що  коли захворів ОСОБА_5,її чоловік , позивач по справі,  і вона допомагали йому матеріально,  оскільки у нього не було грошей, а потрібні були ліки.Чоловік дав ОСОБА_5 3000 доларів США  і їздив з ним по лікарнях. ОСОБА_5 казав, що  гроші віддасть, як стане краще. Перед смертю  ОСОБА_5  в присутності дружини  сказав, щоб вона віддала  брату ОСОБА_1  3000 доларів США.Пояснила також, що її чоловік і померлий разом займались підприємницькою діяльністю по документах чоловіка, який був оформлений як підприємець.Відносини з відповідачкою тоді були добрі. Зіпсувались вони після смерті брата , а до цього були проблеми  у зв,язку з оформленням спадщини після смерті матері братів.  

  Свідок  ОСОБА_7 суду пояснила, що  є дочкою відповідача. Вона була свідком того, як після смерті брата, чоловіка матері.позивач не давав спокою, погрожував, бив вікна, двері, вимагав віддати гроші, які  обіцяв покійний брат.Але ні про  які  гроші мати не знала.Вона також  нічого не знає про ці гроші. Знає, що  позивач  разом з  покійним дійсно їздив по лікарнях, але за це йому брат платив.Розписку мати писала в її присутності, бо вони боялись позивача.. Вона сама просила матір це зробити, бо несила була терпіти його скандали.

       Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові  матеріали справи, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:

  З  тексту позовної заяви  позивача вбачається, що  підставою звернення до суду про стягнення  24 018 грн з  відповідача, спадкоємця померлого  ОСОБА_5, є наявність  боргу ОСОБА_5 перед позивачем, і   розписка, написана відповідачем, з якої вбачається.,» що ОСОБА_2 зобов,язується  віддати ОСОБА_1     згідно заповіту  його покійного брата 3 тис.доларів, або  еквівалент», але в позовних вимогах  позивач  просить стягнути  дані кошти  не за  наявності боргових зобов,язань померлого , а як  витрати  на догляд та лікування  померлого брата- Лущика А.А., таким чином, позивач не  визначився  з правовідносинами ,  які регуклюються різними  розділами ЦК України..

 В судовому засіданні позивач стверджував, що  передав вказані кошти  одноразово померлому ОСОБА_5 на лікування, при цьому  розписка про  отримання  даних коштів  від імені ОСОБА_5 не оформлялась.Таким чином, не були виконані вимоги ст. 1047 ЦК України,  щодо укладення договору позики  у письмовій формі, якщо  його сума  не менш як у десять разів  перевищує  встановлений законом розмір  неоподакованого мінімуму  доходів  громадян.Дана обставина, що не заперечується позивачем , підтверджує той факт, що договірних  зобов,язань  між позивачем і відповідачем  не  існує. Це вбачається і з тексту  розписки  , наданої  відповідачем,  де  йде мова про заповіт  померлого, але , як встановлено, в судовому засіданні, і не заперечується позивачем,  заповіт , відповідно до  вимог ст. 1247, 1248 ЦК України , померлий  не залишив, як і  не скористався правом  заповідального відказу  на вказані кошти, що передбачено ст. ст. 1237,1238 ЦК України.

 А відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України  належними є докази , які містять  інформацію щодо предмета доказування  і сторони мають  право обгрунтовувати  належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. А відповідно до  вимог ст. 60 ЦК України кожна сторона  зобов,язана довести  ті обставини ,  на які вона посилається  як на підставу  свої вимог і заперечень.  

  Таким чином, суд приходить до висновку.що дана розписка , на яку посилається позивач як на доказ  зобов,язання відповідача перед ним є одностороннім  нікчемним правочином , виходячи з вимог ст.202,ст.203 ЦК України , в якій зазначено, що зміст  правочину не може суперечити  ЦК України,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ,оскільки в судовому засіданні встановлена відсутність заповіту померлого і заповідального відказу.,і , таким чином,  ЦК України  встановлена нікчемність  спірного правочину у вигляді розписки, визнання недійсним якого відповідно до положень  ч.2 ст. 215 ЦК України  не вимагається , і  що тягне за собою  відмову в позові.

      Крім того, оскільки позивач звернувся з позовом до спадкоємця  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_5,до виниклих правовідносин застосовуються норми ст. 1281 ЦК України , а відповідно до вимог  ст. 1281 ЦК України  кредиторові спадкодавця  належить протягом  шести місяців  від дня, коли  він дізнався  або міг дізнатися про відкриття спадщини , пред,являти  свої вимоги до  спадкоємців , які прийняли спадщину , незалежно від настання строку вимоги, або якщо він не знав  і не  міг знати  про відкриття спадщини, він має право пред,являти  свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину , протягом одного року  від настання строку вимоги  .Кредитор спадкодавця, який  не пред,явив вимоги  до спадкоємців, що прийняли спадщину , у  встановлені  строки , позбавляється права вимоги., тобто за своєю сутністю дані строки є припинювальними і  не підлягають продовженню.

 Крім того, суд вважає безпідставним  посилання позивача на  ст. 206 ЦК України про  законність усно укладеного правочину  з померлим, оскільки характерною  рисою таких правочинів є збіг у часі двох стадій їх розивтку- виникнення і припинення шляхом виконання ,  до того ж йде мова  про правочини, які укладаються на невелику суму.

 Таким чином , суд вважає, що  позивач не довів своїх позовних вимог, а тому позов  до задоволення не підлягає.

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст.202-203,206,1237,1247,1248,1281 ЦК України,  ст.ст.58,  60,61 , 213-215 ЦПК України, суд,-

  В И Р І Ш И В :  

    В задоволенні  позову ОСОБА_1    відмовити..  

             Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області  через  Васильківський міськрайонний суд  протягом 10 діб.  

    Суддя                                                                                       В.М.ВОРОБЙОВА.