Справа №2-633/10  

РІШЕННЯ  

іменем України  

  19 серпня 2010 року.                                          Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.  

при секретарі Соболевському Т.В.,  

з участю позивача ОСОБА_1,  

відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому попередньому судовому  засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -  

в с т а н о в и в:  

  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог вказував, що шлюб між ним та відповідачем розірвано, за час шлюбу ними спільно нажито майно на суму 9750 грн., в т.ч. меблі, побутова техніка, килими та інші речі. Вказані речі знаходяться у відповідача. Оскільки добровільно поділ майна не проведено, він змушений звернутись до суду.    

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Просив суд провести поділ спільного майна, виділивши йому телевізор, холодильник, мікрохвильову піч, інше майно залишити відповідачу.  

Відповідач заперечила проти позову, подала зустрічну позовну заяву, в якій просила провести поділ майна вартістю 9548 грн., відступивши від принципу рівності сторін, оскільки з нею проживає малолітня дитина від шлюбу – син ОСОБА_3. Просила виділити їй холодильник, м’яку частину, електроплиту, пральну машину та бойлер, а всього майна на загальну суму 7465 грн.  Інше майно, спільно нажите подружжям під час шлюбу, а саме телевізор та мікрохвильову піч на загальну суму 2083 грн. залишити відповідачу.  

Відповідач в судовому засіданні зустрічний позов визнав повністю.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає до  задоволення виходячи з наступного.  

Так, у відповідності до ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

Проаналізувавши докази надані сторонами, та враховуючи, що сторони погодились із переліком спільного майна, набутого подружжям, та його оцінкою, суд приходить до висновку, що сторонами по справі під час перебування у шлюбі спільно нажито наступне майно: телевізор «Самсунг» вартістю 1066 грн., м’які меблі вартістю 2950 грн., холодильник «Атлант» вартістю 2715 грн., електроплитку «Аміка» вартістю 900 грн., пральну машина «Привілег» вартістю 900 грн., бойлер «Алпарі» вартістю 630 грн., мікрохвильову піч вартістю 387 грн., а всього майна на загальну суму 9548 грн.  

У відповідності до ч.1 ст.69 Сімейного Кодексу України,  дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.  

Майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, як це вбачається зі ст..71 Сімейного Кодексу.  

Приймаючи до уваги пояснення сторін щодо вартості спільно нажитого майна, можливості його поділу, та враховуючи згоду відповідача суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги ОСОБА_2, викладені у зустрічному позові.  

Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Проте, як випливає зі змісту частини 3 цієї статті при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку того з них, з ким проживають діти.  

Як вбачається із свідоцтва про народження НОМЕР_1 та довідки, виданої Володимирецькою селищною радою, вбачається, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітній ОСОБА_4 2008 р.н. ОСОБА_1 сплачує аліменти на його утримання в розмірі 20 грн. щомісячно.  

За цих обставин вимоги позивачки щодо збільшення її частки у спільному майні подружжя є підставними і обґрунтованими.  

Керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 61, 209, 212 ЦПК України, ст.ст.57, 60, 69-72, 174 Сімейного кодексу України, суд, -  

в и р і ш и в:  

  Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю, позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Провести поділ спільного майна подружжя, виділивши:  

-     ОСОБА_2    – м’які меблі вартістю 2950 грн., холодильник «Атлант» вартістю 2715 грн., електроплитку «Аміка» вартістю 900 грн., пральну машина «Привілег» вартістю 900 грн., бойлер «Алпарі» вартістю 630 грн., а всього майна на загальну суму 7465 грн.  

-   ОСОБА_1 –   телевізор «Самсунг» вартістю 1066 грн., мікрохвильову піч вартістю 387 грн., а всього майна на загальну суму 2083 грн.  

Від сплати судового збору сторони звільнити на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційну скаргу може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.  

  Головуюча: