Справа № 2-1042/10р.    

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    16 вересня 2010 року                               м. Берегово  

Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:  

          Головуючого:    Ільтьо І.І.  

          при секретарі:    Куні О.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на квартиру,    

  в с т а н о в и в:  

  Позивачка ОСОБА_1 звернулась в Берегівський районний суд до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що вона є єдиним спадкоємцем за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіком ОСОБА_2   .    

Після його смерті відкрилась спадщина, до якої належить квартири, АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на житло, вказана квартира зареєстрована за спадкодавцем, а так як позивачка також приймала участь при приватизації форма власності квартири спільна сумісна.  

Рішення суду необхідно позивачці для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, так як їй було відмовлено в цьому у зв’язку з тим, що не виділена частка спадкодавця у квартирі.  

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, однак подала заяву в якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі.  

Представник відповідача   виконавчого комітету     Берегівської міської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Берегівської міської ради від 10.09.2010 року за № 2023/03-17, яка подана до суду, за підписом міського голови І. Гайдош вбачається, що відповідач не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1.  

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.  

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим.    

Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.  

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить  закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1.  

На підставі викладеного, керуючись   ст.ст. 328, 392, 1261, 1268 ЦК України   , ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64,   174 ,  197 ч.2,   208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -  

  в и р і ш и в:  

Позов задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1, право власності в цілому на квартиру, АДРЕСА_1   .  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .  

        Суддя:                                                                             Ільтьо І.І.