справа № 2ц – 2912/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М' Я М У К Р А Ї Н И
9 серпня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі :
головуючого - судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії
В С Т А Н О В И В:
5 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит ( далі УПФУ), в якому посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим отримує пенсію, яка відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон) складається з основної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та інших виплат.
З 01.06.1993 року згідно до ст.54 Закону ( в редакції Постанови ВР N 3294-ХІІ від 17.06.93 року) інваліду по захворюванню, причинний зв'язок із Чорнобильською аварією якого встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком по третій групі, 8-ми мінімальних пенсій за віком по другій групі, 10-ти мінімальних пенсій за віком по першій групі. У відповідності до ст.50 цього ж Закону у тій же редакції учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком по третій групі, 75% мінімальних пенсій за віком по другій групі, та 100% мінімальних пенсій за віком по першій групі. Згідно з п. 4 Постанови КМУ від 30.05.1997 р. №523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» з наступними доповненнями й змінами у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких установлений зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком по третій групі, 8-ми мінімальних пенсій за віком по другій групі, 10-ти мінімальних пенсій за віком по першій групі.
Крім того, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.|7.1999 року законодавчо було введене поняття прожиткового мінімуму. Згідно до ст. 2 цього Закону прожитковий мінімум застосовується для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином мінімальний розмір моєї пенсії повинен був розраховуватися з мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму, у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум».
Постановою КМУ від 11.04.2002 року за № 497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення та виплати пенсій органам Пенсійного фонду» функцію нарахування пенсій надано органам УПФУ.
Згідно до довідки відповідача про розмір його пенсії станом на 11.04.2002 року ОСОБА_1 отримував пенсію у розмірі 283,54 грн., з яких 241,99 грн. - основної, та 8,31 грн. - додаткової пенсії.
Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» розмір прожиткового мінімуму на 2002 рік для осіб, які втратили працездатність, встановлювався у розмірі 268,00 грн.
Таким чином, на думку ОСОБА_1, розмір його пенсії з 11.04.2002 року повинен був складати : 268,00 грн. х 6 = 1608,00 грн. - основна пенсія; 268,00 х 50% = 134,00 грн. - додаткова пенсія.
У подальшому розмір прожиткового мінімуму зростав, та для осіб, які втратили працездатність складав: з 01.01.2004 року - 284,69 грн., з 01.01.2005 року - 332,00 грн.; з 01.01.2006р. - 350,00 грн., з 01.04.2006р. - 359,00 грн., з 01.10.2006р.- 366,00 грн, з 01.01.2007р. - 380,00 грн, з 01.04.2007 р. -410,06 грн, з 01.10.2007р.- 415,11 грн, з 01.01.2008 року-470 грн, з 01.04.2008 року-481 грн.
Якщо взяти за основу ці данні, то фактично сплачені ОСОБА_1 суми не відповідають мінімуму, гарантованому державою, а тому дії відповідача з 11.04.2002 року (дати надання функцій нарахування пенсій УПФУ) по 21.05.2008 року ( так як згідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.10.2009 року пенсію ОСОБА_1 було перераховано лише з 22.05.2008 року) – він вважає незаконними.
Статтею 24 Конституції України встановлена рівність громадян на конституційні права й волі й рівність перед законом.
Про перерахунок пенсії за спірний період та сплату йому недоотриманих сум до відповідача ОСОБА_1 звернувся 09.06.2010 року, на що отримав рішення від 14.06.2010 року за № 74 про відмову в перерахунку пенсії.
Вважаю, що на спірні правовідносини строк позовної давнини не застосовується, так як відповідно до:
ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком;
ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІУ нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
В невірному нарахуванні його пенсії, на думку позивача, цілком провина відповідача, так як відповідач не застосував ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено мінімальний розмір моєї пенсії, та таке застосування закону не вимагало від мене подання спеціальних заяв чи документів.
Надати суду розрахунок недоплати по пенсії не маю можливості, так як не володію спеціальними знаннями. Функція нарахування пенсії відноситься до компетенції лише пенсійного фонду.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі правопорядку, встановленому Конституцією України, Законами України, зазначеними у позовній заяві, ст.16 ЦК України, ст. 15 ЩІК України, ОСОБА_1 просить зобов'язати УПФУ зробити нарахування та виплату йому пенсії в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії з 11.04.2002 року по 21.05.2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає прожитковому мінімуму: з 11.04.2002 року - 268,00 грн.; з 01.01.2004 року - 284,69 грн., з 01.01.2005 року - 332,00 грн.; з 01.01.2006 року - 350,00 грн., з 01.04.2006 року - 359,00 грн., з 1.10.2006 року - 366,00 грн., з 01.01.2007 року - 380,00 грн., з 01.04.2007 року - 410,06 грн., з 1.10.2007 року - 415,11 грн., з 01.01.2008 року-470 грн., з 01.04.2008 року-481 грн.
У судове засіданні позивач не з’явився, просить розглянути справу зайого відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 10).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав заперечення проти позову, просить розглянути справу за його відсутності. У запереченнях посилається на те, що дійсно ОСОБА_2 з 06.08.1999 є інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 11.06.2010 позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії з 11.04.2002 по 21.05.2008. Рішенням № 74 від 14.06.2010 в перерахунку підвищення до пенсії позивачу відмовлено.
В обґрунтування правильності дій управління пояснює:
Відповідно до ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-XII (далі – Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до вимог статті 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчудження в 1986 -1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вимог ст. 50 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч.1 ст.67 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України “Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” від 20.02.1996 № 49/96-ВР з 1.03.1996 мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 млн. 500 тис. крб. (15 гривень відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996 № 762/96 “Про грошову реформу в Україні”). З 1.07.1996 відповідно до п.4 постанови КМУ від 26.07.1996 № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми 1500 тис. крб. Цією ж постановою КМУ визначено, що з 01.08.1996 розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,108 разів (16,62 грн.). Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 “Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини 4 статті 54 Закону і додаткових пенсій, здійснювався виходячи з розміру пенсії за віком 19,91 грн. З 01.01.2006 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, згідно з якою було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”: у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986, у 2,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990.При цьому було встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, для інвалідів 3 групи не може бути нижчим 467 гривень.
Законом України від 05.10.2006 № 231-Y було доповнено ст. 67 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” частиною третьою (набрала чинності з 31.10.2006), якою передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищуються розміри: пенсії, визначеної відповідно до ст. 54 Закону; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3 та 4; щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 01.01.2008, згідно ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону № 107-YI від 28.12.2007), розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, по 3 групі інвалідності не може бути нижчим 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2008, згідно ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону № 107-YI від 28.12.2007р.), інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені зміни, згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп визнані неконституційними та втратили чинність лише з 22.05.2008. Тобто виплата пенсії в період з 01.01.2008 по 21.05.2008 позивачу проведена у встановленому Законом розмірі.
Перерахунок пенсій особам, яким призначено пенсію відповідно до ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” протирічить чинному законодавству. Відповідно до вимог ч.1 та 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Намагання позивача самостійно розрахувати, який повинен бути розмір мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум” не може бути прийнято судом до уваги, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 23.12.2004 № 2291-IY (набрав чинності з 12.01.2005).
Посилання позивача на ч.2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при вимозі перерахунку пенсії за минулий період недоречне, оскільки зазначена норма передбачає випадки виплати нарахованої, але не отриманої суми пенсії. Пенсія позивачу нарахована і виплачена в розмірах, встановлених діючим законодавством. Строки перерахунку пенсії визначено статтею 45 зазначеного Закону. Відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Що стосується заявлення вимог, починаючи з 11.04.2002 пояснюю, що управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит здійснює призначення та виплату пенсії мешканцям міста Антрацит з 03.06.2002, згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.01.2002 № 2981-Ш та Постановою КМУ “Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду” № 497 від 11.04.2002. До цього пенсія нараховувалась та виплачувалась Антрацитівським міським управлінням соціального захисту населення, управлінням Пенсійного фонду України в м.Антрацит проводилось фінансування нарахованих пенсій. Крім того зазначає, що для звернення до суду із заявою про перерахунок пенсії з 11.04.2002-21.05.2008 позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України. Звертає увагу суду на той факт, що 2008 році позивач звертався до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління про перерахунок пенсії, починаючи з 22.05.2008, і його не цікавив перерахунок пенсії з 2002 року.
На підставі викладеного, наполягає на застосуванні при розгляді справи строку позовної давності для звернення до суду та просить відмовити позивачу в задоволенні позову(а.с.12-13)
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги ОСОБА_2 ні підлягаючими задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів ні підтверджується їхня законність і обґрунтованість.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що позивач дійсно належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, йому виплачується пенсія як особі, якій встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.7). Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 0009201 від 14 квітня 2006 року позивачеві встановлена 3 група інвалідності безстроково (а. с. 4).
Позивач 9 червня 2010 року звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 11 квітня 2002 року по 21 травня 2008 року (а.с.5). Рішенням № 74 від 14 червня 2010 року в перерахунку пенсії позивачу відмовлено, оскільки, на думку відповідача, для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав, розмір пенсії визначено згідно чинного законодавства (а.с.6).
Суд вважає таку відмову у перерахунку розміру пенсії правомірною, оскільки .
Відповідно до ст.49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до вимог статті 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчудження в 1986 -1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.1 ст.67 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України “Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” від 20 лютого 1996 року № 49/96-ВР з 1 березня 1996 року мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 млн. 500 тис. крб. (15 гривень відповідно до Указу Президента України від 25 серпня 1996 року № 762/96 “Про грошову реформу в Україні”). З 1 липня 1996 року відповідно до п.4 постанови КМУ від 26 липня 1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми 1500 тис. крб. Цією ж постановою КМУ визначено, що з 01 серпня 1996 року розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,108 разів (16,62 грн.).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини 4 статті 54 Закону і додаткових пенсій, здійснювався виходячи з розміру пенсії за віком 19,91 грн. З 01 січня 2006 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, згідно з якою було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”: у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 року, у 2,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках. При цьому було встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, для інвалідів 3 групи не може бути нижчим 467 гривень.
Законом України від 05 жовтня 2006 року № 231-Y було доповнено ст. 67 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” частиною третьою (набрала чинності з 31 жовтня 2006 року), якою передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищуються розміри: пенсії, визначеної відповідно до ст. 54 Закону; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3 та 4; щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 01 січня 2008 року, згідно ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону № 107-YI від 28 грудня 2007 року), розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, по 3 групі інвалідності не може бути нижчим 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А згідно ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в тої же редакції), інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені зміни, згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнані неконституційними та втратили чинність лише з цей дати, тобто 22 травня 2008 року. Виплата пенсії в період з 01 січня по 21 травня 2008 року позивачу проведена у встановленому Законом розмірі, оскільки відповідно до ст. ст. 147. 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
У 2008 році позивач звертався до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління про перерахунок пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року, його вимоги були задоволенны (а.с.8-9).
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладений суд доходить висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_2
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 40, 55, 92, 147, 152 Конституції України, ст.ст. 1,13, 49, 50, 54, 67, 70, 71 Закону України № 796 – ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, на підставі ст. 3, 8, 15, 38, 40, 42 ч. 4, 44, 82, 118, 119 ЦПК України суд
Р Е Ш И В :
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнаті