справа № 2-442 / 10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючого судді Василевича О.В.
при секретарі Івчук Є.О.
з участю прокурора Гуца О.Л.
представника позивача Ковальчука А.П.
відповідача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Острозького міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
до Острозького районного суду звернувся Острозький міжрайонний прокурор з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 961,75 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що підставою для звернення до суду в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» є належність ста відсотків акцій банку державі в особі Кабінету Міністрів України.
Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що 09.07.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі керуючої Острозьким відділенням Рівненського обласного управління Ярмолюк С.Т., та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №146/08, відповідно до якого ОСОБА_2, як позичальнику, було надано кредит в сумі 10 000,00 гривень зі строком повернення до 08.07.2010 р. та зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 28,7 % річних.
Під час судового розгляду прокурор двічі збільшував позовні вимоги та остаточно просив солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору в сумі 12 565,77 грн.
Представник позивача підтримав позов прокурора та з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість по кредитному договору в сумі 12 565,77 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти розміру заборгованості, визначеного прокурор без урахування пені за кожен день прострочення платежу, пояснивши, що 09 липня 2008 року він дійсно уклав кредитний договір №146/08 з ВАТ «Державний ощадний банк України» та отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн. на споживчі цілі, прийнявши на себе зобов’язання сплачувати процент за користування кредитом у розмірі 28,7 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до умов договору, з кінцевим строком погашення кредиту – 08 липня 2010 року. Відповідач також пояснив, що у зв’язку із скрутним фінансовим становищем він допустив несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків. Вказує, на те, що впродовж місяця погасить існуючу перед банком заборгованість.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, та надали пояснення, відповідно до яких вказали, що вони дійсно поручались за виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_2, при цьому він їх запевняв, що буде належним чином погашати кредит та відсотки за кредитом. Після того як вони дізналися про виникнення у нього заборгованості за кредитним договором по якому вони виступали поручителями, вони неодноразово просили його погасити існуючу заборгованість, однак він цього не зробив. Нести відповідальність по зобов’язаннях ОСОБА_2 не бажають, вказуючи на те, що виступили його поручителями формально. Дійсність договорів поруки не оспорюють. Крім того, вказують на складене фінансове становище та існування у них власних кредитних зобов’язань перед іншими банками, у зв’язку з чим вони не мають змоги як поручителі погасити заборгованість, яка виникла у ОСОБА_2 перед ВАТ «Державний ощадний банк України».
З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.
09 липня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 146/08, предметом якого є надання банком для ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 10 000,00 грн. на споживчі цілі зі строком повернення не пізніше 08.07.2010 р. та сплатою відсотків за користування кредитом 28, 7 % річних.
З копії видаткового касового ордеру № б/н від 09.07.2007р. встановлено та не заперечується ОСОБА_2, що ним було отримано згідно кредитного договору грошові кошти в сумі 10 000,00грн.
Відповідно до п.1.6 кредитного договору вбачається, що ОСОБА_2 зобов’язувався повертати кредит рівними частинами в сумі 417,00 грн. до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним та сплачувати проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного звітного місяця.
З довідки ВАТ «Державний ощадний банк України» № 305 від 09.09.2010 р. вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 13.09.2010 р. становить 12 565,77 грн., в тому числі: прострочений кредит – 7 498,00 грн., проценти – 253,51 грн., прострочені проценти – 3 219,08 грн., пеня по основному боргу – 1 152,14 грн., пеня по прострочених процентах – 443,04 грн.
09 липня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 146/08/1, згідно з яким ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання перед ВАТ «Державний ощадний банк України» відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 146/08 від 09.07.2008 р., а саме відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором з повернення кредиту в розмірі 10 000,00 грн., сплати відсотків за його користування з розрахунку 28,7 % річних, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.
Крім того, 09 липня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 146/08/2, згідно з яким ОСОБА_4 взяв на себе зобов’язання перед ВАТ «Державний ощадний банк України» відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 146/08 від 09.07.2008 р., а саме відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором з повернення кредиту в розмірі 10 000,00 грн., сплати відсотків за його користування з розрахунку 28,7 % річних, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.
З письмових повідомлень (попереджень) ВАТ «Державний ощадний банк України» (вих. № 97 від 15.07.2009р., №97 від 05.08.2009р., №148 від 17.02.2010р.), направлених на адреси відповідачів, встановлено, що у зв’язку з виникненням поточної заборгованості банк неодноразово ставив перед відповідачами вимогу про погашення заборгованості відповідно до умов кредитного договору, однак така заборгованість не була сплачена.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що 09 липня 2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого, банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 10 000,00 грн. на споживчі цілі зі строком повернення 08 липня 2010 р. та сплатою відсотків за користування кредитом 28,7 % річних.
Кредитний договір відповідає положенням ст.1054 ЦК України. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.
Як вбачається з довідки ВАТ «Державний ощадний банк України» № 305 від 09.09.2010 р., заборгованість ОСОБА_2 станом на 13.09.2010 р. становить 12 565,77 грн., в тому числі: прострочений кредит – 7 498,00 грн., поточні проценти – 253,51 грн., прострочені проценти – 3 219,08грн., пеня по основному боргу – 1 152,14 грн., пеня по прострочених процентах – 443,04 грн.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так як остаточний термін повернення кредиту, визначений кредитним договором, закінчився 08.07.2010 р., та ОСОБА_2 були порушені умови повернення кредиту і відсотків за його користування, визначені п.1.2., п.1.5.1.1 та п.1.6 кредитного договору, а відтак з нього на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» слід стягнути прострочений кредит, розмір якого складає 7 498грн.
Відповідно до ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором № 146/08 від 09.07.2008 р. передбачено, що ОСОБА_2 надається кредит зі сплатою відсотків за його користування з розрахунку 28,7 % річних, а з огляду на те, що залишок боргу зі сплати поточних процентів становить – 253,51 грн., та прострочених процентів – 3 219,08 грн., а тому вказані суми також підлягають стягненню з нього.
У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно із п.5.2 кредитного договору передбачено відповідальність позичальника у разі порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення, а відтак з ОСОБА_2 на користь банку слід стягнути пеню за порушення зобов’язань по погашенню кредиту в розмірі 1 152,14 грн. та відсотків за його користування в розмірі 443,04 грн.
З договорів поруки від 09.07.2008р. №146/08/1 та № 146/08/2, укладених між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, встановлено, що кожен з них окремо є поручителем перед банком за належне виконання ОСОБА_2 його обов’язків по кредитному договору, і вони зобов’язувалися виконати за нього зобов’язання перед банком на умовах, в порядку та терміни, встановлені кредитним договором.
У відповідності до п.1.1 договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен окремо, відповідають перед ВАТ «Державний ощадний банк України» у повному обсязі.
Відповідно до ст. 553 ЦК України визначено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Оскільки ОСОБА_2 порушив свої зобов’язання перед банком, а тому відповідно до ст.554 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителі, повинні відповідати перед банком як солідарні боржники, а тому з них солідарно на користь банку слід стягнути 12 565,77 грн.
Відповідачі не представили суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, а також пені.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1046, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в сумі 12 565,77 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 125,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.