Справа №2-о-33/ 09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року Іванівський районний суд Одеської області
у складі: судді Доніна В.Є.,
при секретарі Кирилової С.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іванівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 по довіреності та в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документу – договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 архівної довідки ТА-21/189 від 28 травня 2009 року, осікільки 29 березня 1994 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Даний договір посвідчено державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 481. Право власності також зареєстровано в КП «Іванівське районне бюро технічної інвентаризації» 29.03.1994 року. Однак реалізувати своє право на вказаний житловий будинок ОСОБА_3 неможе, так як його прізвище, зазначене у договорі , як «ОСОБА_3», не співпадає зпрізвищем зазначеним у паспорті – «ОСОБА_3».
У судовому засіданні преставник заявник доводи заяви підтримала,
Суд, заслухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом установлено, що згідно договору дарування зареєстрованого в реєстрі за № 481 від 29 березня 1994 року ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
У паспорті громадянина України, який було отримано 04.04.2000 року, тобто після реєстрації договору дарування, його прізвище було вказано вірно, а саме – «ОСОБА_3».
З метою усунення розбіжностей в документах та встановлення факту належності правовстановлюючого документа ОСОБА_2. ОСОБА_1 підтверджує рядом документів, а саме:
- свідоцтвом про його народження ІНФОРМАЦІЯ_1, виданим 01 липня 960 року Кіровським районним ЗАГС м. Магнітогорська Челябинської області Російської Федерації, в якому його прізвище вказано на російській мові –«ОСОБА_3» та з якого вбачається,що дата народження -ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження, а також його ім’я та по батькові співпадають із данними, зазначеними у паспорті громадянина України.
- свідоцтвом про закінчення Роздільнянської авто школи НОМЕР_1, виданим 14.07.1978 року на прізвище «ОСОБА_3»;
- копією екзаменаційної картки, виданої на прізвище «ОСОБА_3»
- копією свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, виданим 26 лютого 1997 року Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області на прізвище «ОСОБА_3»;
- ліцензією на право здійснення торговельної діяльності № 3166, виданої 19березня 1997 року Біляївською РДА на прізвие «ОСОБА_3»
Таким чином, в усіх документах, які були отримані ОСОБА_2 до отримання паспорту громадянина України, в тому числі і у договірі дарування його прізвище було вказане, як «ОСОБА_3»
Отже є підставі вважати, що на момент укладання договору дарування- 29.03.1994 року він мав паспорт громадянина СРСР, у якому його прізвище було зазначене, як «ОСОБА_3».
У суду не має підстав ставити під сумнів показання пояснення заявника.
В зв'язку з наведеним суд вважає, що договір дарування житлового будинку з госпоарськими будівлями та спорудами під № 5 (п’ять) розташованого по провулку Високому в селі Червонознам’янка Іванівського району Одеської області, укладеного 29.03.1994 року між дарувальником ОСОБА_3 та обдарованим – ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори , реєстр № 481 віж 29.03.1994 року, зареєстрованого в КП «Іванівське бюро технічної інвентаризації» 29.03.1994 року, про що записано в реєстрову книгу № 13 під реєстром 12 стор. 50, та в якому імя обдарованого помилково вказано як «ОСОБА_2. .
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в по довіреності та в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – договору дарування від 29.03.1994 року записаного в реєстрову книгу № 13 під реєстром № 12 стор.50.
Суд прийшов до висновку, що іншим шляхом вказаний факт встановити не можливо.
Встановлення юридичного факту необхідно для реалізації права власника.
Керуючись ст.234, п.6 ст.256, ст.259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 по довіреності та в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт належності
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя -