АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 4687 / 10 Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук Т.С.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.
При секретарі: Винник І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2010 року про відмову в забезпеченні позову по справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі відділення № 224 в м. Запоріжжі про визнання кредитних договорів недійсними, відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі відділення № 224 в м. Запоріжжі про визнання кредитних договорів недійсними, відшкодування збитків в сумі 203 393 доларів США.
18 травня 2010 року ОСОБА_3 подала до суду клопотання, в якому просила забезпечити її позов і накласти арешт на кореспондентський рахунок відповідача за №2009100100 в Управлінні Національного банку України в Харківській області на суму 203 393 долари США.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2010 року в задоволенні клопотання про забезпечення позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення її клопотання про забезпечення позову.
В судове засідання апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_3 не з’явилася, просила розглянути справу у її відсутності і задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю–доповідача, вислухавши заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в позовній заяві просила визнати недійсними кредитні договори № 11043010000 від 19 вересня 2006 року на суму 31 600 доларів США, № 11017249000 від 07 липня 2006 року на суму 30 000 доларів США, №113370020000 від 21 квітня 2008 року на суму 40 000 доларів США, № 11381972000 від 11 серпня 2008 року на суму 43 000 доларів США, які були укладені між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та за якими вона отримала кредитні кошти на загальну сум 144 600 доларів США. Посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства надав їй кредитні кошти в іноземній валюті, чим порушив її права як споживача, так як Банк надав послугу неналежної якості, просила позов задовольнити та стягнути з відповідача у відшкодування збитків 203 393 долари CША ( а. с. 1-4,91,93-99 ).
Провадження у справі відкрито 24 лютого 2010 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ( а. с. 106 ).
18 травня 2010 року ОСОБА_3 подала до суду клопотання про забезпечення позову і просила накласти арешт на грошові кошти відповідача у сумі 203 393 доларів США.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 не навела переконливих причин для забезпечення позову та накладання арешту на рахунок відповідача, а також не довела, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити виконання рішення суду по даній справі.
Ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2010 року відповідає конкретним обставинам справи, а також положенням частини 3 статті 152 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення позову, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що питання вирішено неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: