Копія                                                                    Справа № 2-926/10

    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

 07 вересня  2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:  

головуючого - судді   Сеника Р.П.

при секретарі  Шуточкіній А.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2006-2010 рр. таку допомогу він не отримував через те, що Верховна Рада України своїм Законом України №3205-IV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» ст.ст.77, 110 та Законом України №489-V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. 71 п.12, призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147,150,152 Конституції України та статтями 45,51,61,63,65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішено п.1 визнати таким, що не відповідає Конституції України і неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст.6 Закону України №2195-17 від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», п.3 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19 грудня 2006 року.  

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положення статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.

Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами.

Згідно з ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата ОСОБА_1 соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є неправомірною і такою, що суперечить Конституції та Законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Установити з 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність – 573 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», установити у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 825 грн., з 1 квітня – 839 гривень для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 по 2010 рік складає: (1290,60+1442,70+1737,90+ 1837,80+1745,10) =  8 054 грн. 10 коп.

Позивач в позовній заяві просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених  прав, свобод та інтересів, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі нарахувати на його користь та стягнути недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по липень 2010 року включно в сумі  8 054 грн. 10 коп., стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі нарахувати на його користь понесені ним витрати при подачі позову.

В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав повністю, в обґрунтування надав пояснення так і ж як і в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заперечення, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема, в запереченні відповідач зазначає, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» вступив в дію з 01.01.2006 року, позивач із заявою про перерахунок пенсії до управління Фонду з 01.01.2006 року по 2008 рік не звертався, а в п.14.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вказано, що перерахунок призначеної пенсії, у разі виникнення права підвищення пенсії, проводиться в такі строки: з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа, якщо документи подані після 15 числа, то з першого числа наступного місяця.  

Відповідно до ст. 77 п. 17 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" з урахуванням ст. 110 цього Закону дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" була призупинена на 2006 рік. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет Україна на 2006 рік" п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" був виключений, а ст.110 цього Закону викладена в наступній редакції: „Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". Положення Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" в частині призупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік, предметом розгляду в Конституційному суді України не були, неконституційними не визнавались і не скасовувались.

Ст. 71 п.12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Згідно з п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів.

Обчислення строків звернення до суду за захистом права на виплату підвищені до пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід починати з дня оприлюднення та набуття чинності відповідних нормативно-правових актів, якими ці виплати були призупинені, оскільки й сам позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України", або з дня визнання відповідних положень такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому ст. 7 цього Закону встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок   коштів Пенсійного фонду України.

Враховуючи наведене, положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне. пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України „Про соціальний статус захисту дітей війни".

Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення  частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі, Волинської області.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести нарахування та стягнення позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.

В свою чергу, згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, вказано на приюдицію при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  відновлена з 09.07.2007 року, а позивачу у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги відносно 2007 року підлягають до задоволення частково, в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.  

Крім цього, відповідно до п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.                                                

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, вказано на приюдицію такого при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.  

Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відновлена з 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

В свою чергу, ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».    

Крім цього, дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинною у 2010 р., тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни  за період з 01 січня 2010 року по 31 липня 2010 року.

В свою чергу, відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до  31 липня 2010 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції станом на 09.07.2007 року).  

Також, покликання відповідача у запереченні на п.2 ст. 99 КАС України, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів є безпідставним, оскільки позивачем подано цивільний позов і справа розглядається в порядку цивільного судочинства, яке передбачає позовну давність, а не строк звернення до адміністративного суду.  

Разом з тим, частиною 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року встановлено, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. Відповідач не виплачував підвищення до пенсії позивача, порушуючи вимоги законодавства, а отже має місце його вина в несвоєчасному одержанні ОСОБА_1 належних йому коштів. Тому позивач не пропустив строк позовної давності.

Окрім цього, згідно ч.3 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Однак представник відповідача не подавав заяви про застосування позовної давності.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215  ЦПК України, на підстав ст. ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України « Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007рік», «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009рік», Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007року ,  Рішення Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008року, суд, -  

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року  та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 р., 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р.  включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі в користь  ОСОБА_1  понесені ним судові витрати, а саме 80 (вісімдесят) гривень 54 коп., сплаченого судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи.  

В решті позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом  

Суддя Володимир – Волинського міського суду                                             Р.П. Сеник