Справа № 2ц-7-2880/10 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 травня 2010 року                             м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –                             судді Подзігун Г.В.

при секретарі –                             Майстренко О.М.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_1, загальною площею 23,0кв.м., № 8165, раніше укладеного між сторонами 03.02.1998 року на Південній товарній біржі, та визнання за нею права власності на вищевказаний гараж.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його  відсутності,  вимоги позову підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його  відсутності,  вимоги позову визнав.

Третя особа свого представника до суду не направила, надала суду заяву про розгляд справи без участі її представника, заперечень проти позову не надала.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутністю позивача, відповідача та третьої особи, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.1998 року сторони уклали договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 придбала у власність гараж АДРЕСА_1, загальною площею 23,0кв.м.,  що раніше належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на гараж від 20.02.1993 року, зареєстрованого КП ММБТІ за р. № 63 від 20.02.1993 року, передавши йому  в рахунок покупки суму в розмірі 8000 гривень. Даний договір укладений на Південній товарній біржі.

Сторони за угодою повністю виконали істотні умови договору, за якими відповідач передав позивачці спірний гараж, а вона  в свою чергу, передала останньому  визначену грошову суму.

Відповідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 22.04.2010 року на час укладення договору купівлі-продажу, а саме, 03.02.1998 року заборона на відчуження даного об’єкту була відсутня.

На підставі ст.224 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 328, 334 ЦК України, суд вважає, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.ст.81, 88 ЦПК України судові витрати сплачені при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності – задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_1, загальною площею 23,0кв.м., укладений 03.02.1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за № 8165 на Південній товарній біржі - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_1, загальною площею 23,0кв.м..

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

СУДДЯ                                     ПОДЗІГУН Г.В.