Справа № 1-199

2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               09 вересня 2010 року  Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Клименко С.М.

при секретарі Кузуб К.О.

 з участю прокурора Бровко Г.В.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду  в             м. Кременчуці справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука,  українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуваю чого в цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого слюсарем ПП НПП «Ремналадмонтаж» в м. Кременчуці вул.Красіна, 1, жителя АДРЕСА_1, в відповідності до ст.89 КК України   раніше не судимого

в скоєні злочину, передбаченого  ч.1 ст.164 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 достовірно знаючи, що він  зобов»язаний  сплачувати аліменти на підставі  рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 жовтня             2006 року   на користь ОСОБА_1  на  утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5  в розмірі  ? ч. з усіх видів його заробітку,  починаючи з 12 вересня 2006 року до повноліття дитини,  будучи  працездатним,  тривалий час не працює, на обліку в Кременчуцькому міжрайонному центрі зайнятості не перебуває, на виклики до Державної  виконавчої служби не з»являвся та не повідомляв їм  своє  місце роботи,  якою попереджався про кримінальну відповідальність  за ухилення від сплати аліментів, маючи тимчасові заробітки  добровільно матеріальної  допомоги  на дитину не надавав,  не сплачуючи аліменти з 01 серпня 2008 року,  тим самим злісно ухиляючись від їх сплати, заборгованість яких станом на 01 липня 2010 року становить  10814 грн.19 коп.,  яка до теперішнього часу не сплачена.

                   В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2  винним себе в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю,  про обставини вчиненого пояснив так, як це викладено в мотивувальній частині вироку, правильно розуміючи обставини справи і у суду немає сумнівів в істинності та добровільності  його позиції.

Крім особистих визнань, винність  ОСОБА_2 підтверджується всебічно, повно і об”єктивно матеріалами справи, які суд визнає достовірними, достатніми і допустимими, і які ніким із учасників процесу не оспорюються.

Оскільки обвинувачення визнано підсуднім ОСОБА_2,  фактичні  обставини справи ніким не оспорюються, то в відповідності до ст.299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази в відношенні фактичних обставин справи, роз”яснивши підсудному ОСОБА_2,  що він при таких обставинах позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

                 Виходячи із наданих матеріалів і пояснень підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує  його дії за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати встановлених  рішенням суду коштів на утримання дитини.

                При призначенні  покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного ОСОБА_2, який характеризується  позитивно, а також  обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

Так,  ОСОБА_2  розкаявся  у вчиненому, не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей  і  суд визнає ці обставини пом’якшуючими його відповідальність.

Обставин, що обтяжують його  відповідальність в судовому засіданні не встановлено.

-2-

                 Враховуючи вищевикладене суд вважає, що підсудному    ОСОБА_2 має бути призначене покарання необхідне і достатнє для  його  виправлення та попередження нових

злочинів   не пов»язане з позбавленням волі і тому призначає покарання в виді обмеження волі і на підставі ст.ст.75,76 КК України звільняє від відбування  покарання  з іспитовим строком та випробуванням.

   Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2   визнати винним  в    скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.164  КК України і призначити покарання  в виді  обмеження волі строком на 1 (один) рік.

             Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_2  від відбування призначеного судом  покарання з випробуванням та іспитовим строком  терміном  1 (один) рік.

              На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2  покласти обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, куди періодично з’являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

     Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній  -  підписку про невиїзд.

             На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з дня  його проголошення всіма учасниками процесу через Кременчуцький районний  суд.

Суддя                 /підпис/                 С.М. Клименко

Копія вірна:

Суддя                                     С.М. Клименко

     Вик. Дрозд В.В.