ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.08.06р. | Справа № А8/255-06 |
За позовом: Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Дніпропетровськ)
до: Закритого акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" (м. Нікополь)
про: стягнення 183 694,56 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Іващенко С.Г. –провідний спеціаліст (дов. № 03-06/22 від 11.01.06 р.)
від відповідача: Березіна Л.В. - представник (дов. № 21 від 29.08.05 р.)
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить стягнути з останнього 183 694,56 грн. штрафних санкцій за не створення у 2005 році робочих місць для працевлаштування інвалідів, нарахованих на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється органами центрального органу виконавчої влади з питань працi та соцiальної полiтики, органами мiсцевого самоврядування, громадськими органiзацiями iнвалiдiв, а не підприємством. Крім того, на підприємстві відповідача було створено необхідну кількість робочих місць для інвалідів, які атестовані створеною відповідачем комісією. Про вакансії для інвалідів відповідач повідомив центр зайнятості, який направив для працевлаштування одного інваліда, який був працевлаштований.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є: участь в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об”єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
У відповідності до вищеназваного Положення, відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 р. № 875-ХII (далі-Закон), Постановам КМУ від 03.05.95 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” та від 28.12.01 р. № 1767 “Про затвердження порядку сплати підприємствами (об'єднаннями, установами та організаціями) штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і витрачання цих коштів” (далі-Порядок), відповідач повинний був створити в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 556 осіб. Таким чином, кількість робочих місць для забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 вказаного Закону, становить 22 робочих місця.
Фактично на підприємстві відповідача працювало у 2005 році 8-м інвалідів, що також підтверджується наданими відповідачем звітом та відзивом на позов.
Згідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМ України від 03.05.95 р. № 314 (далі-Положення), робоче мiсце iнвалiда вважається створеним, якщо воно вiдповiдає встановленим вимогам робочого мiсця для iнвалiдiв вiдповiдної нозологiї, атестоване спецiальною комiсiєю пiдприємства за участю представникiв МСЕК, органiв Держнаглядохоронпрацi, громадських органiзацiй iнвалiдiв, i введено в дiю шляхом працевлаштування на ньому iнвалiда.
Наказом відповідача № 197 від 30.12.03 р. було створено на підприємстві постійно діючу комісію з атестації робочих місць для інвалідів, якій було доручено здійснити комплекс заходів з атестації вказаних робочих місць.
Вказаною комісією було атестовано на підприємстві відповідача 25-ть робочих місць для інвалідів, що підтверджується актом названої комісії від 06.12.04 р. та переліком робочих місць для інвалідів, затвердженим керівником відповідача.
Таким чином, відповідач фактично створив на своєму підприємстві необхідну кількість робочих місць для інвалідів в межах встановленого законодавством нормативу.
Листом № 008-2579 від 07.11.05 р. відповідач повідомив Нікопольський міський центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів.
Аналогічний лист був також направлений відповідачем до управління праці та соціального захисту населення.
Крім того, відповідач надав копії щомісячних звітів форми № 3-ПН, якими протягом 2005 р. повідомлялось про наявність вакансій для інвалідів.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, органiзацiї, у тому числi пiдприємства, органiзацiї громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичнi особи, якi використовують найману працю, де середньооблiкова чисельнiсть працюючих iнвалiдiв менша, нiж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують вiдповiдним вiддiленням Фонду соцiального захисту iнвалiдiв адмiнiстративно-господарськi санкцiї, сума яких визначається в розмiрi середньої рiчної заробiтної плати на вiдповiдному пiдприємствi, установi, органiзацiї, у тому числi пiдприємствi, органiзацiї громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте інвалідом.
Таким чином, обов'язок відповідача сплатити позивачу вказані санкції виникає у разі не створення відповідної кількості робочих місць для інвалідів.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач виконав встановлений Законом норматив, створивши необхідні 22 робочих місця для інвалідів.
Разом з тим, за ст. 18 вищевказаних Закону та Положення, працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється органами центрального органу виконавчої влади з питань працi та соцiальної полiтики, органами мiсцевого самоврядування, громадськими органiзацiями iнвалiдiв.
Таким чином, обов’язок з працевлаштування інвалідів покладено на державну службу зайнятості, органи Міністерства соціального захисту, громадські організації інвалідів, а не на підприємства.
При викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись Конституцією України, Законами України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про зайнятість населення”, ст.ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя І.Ю. Дубінін