Справа №2-207/10

         РІШЕННЯ

                                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.    

при секретарі     -Лисяк А.А.

з участю представників позивача ОСОБА_1, відповідача Багрія В.В.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Радар-Сервіс”, третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування витрат на усунення недоліків товару та відшкодування шкоди,-

      ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути на її користь з відповідача 33904,46 грн. майнової шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та 508,00 грн. витрат на проведення експертного дослідження мотивуючи свої вимоги тим, що 22.09.2005 р. ОСОБА_4 придбав у відповідача транспортний засіб марки „Chevrolet Aveo” номерний знак. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, котрий протягом усього строку експлуатації проходив технічне обслуговування на станціях технічного обслуговування ТзОВ „Радар-сервіс”, що підтверджується відповідними відмітками в сервісній книжці.

28.07.2008 р. близько 20 год. 00 хв. на кільцевій автодорозі м.Бережани Тернопільської області, позивачка ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки „Сhevrolet Aveo” номерний знак НОМЕР_2 відчула, що під її керуванням автомобіль почало заносити спочатку в ліву сторону проїзної частини, а потім різко в праву сторону з наступним перекиданням автомобіля в рів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вказаний транспортний засіб марки „Chevrolet Aveo”  отримав значні механічні пошкодження.

За письмовою заявою позивачки ОСОБА_3 відповідачем був проведений комісійний огляд транспортного засобу марки „Chevrolet Aveo” номерний знак НОМЕР_2 з метою виявлення дефекту заводу виробника. За результатами огляду встановлено, що можливою причиною руйнування вузла маточини є перевищення навантаження на вузол під час ДТП. Враховуючи вищевказане, комісія вважає, що ДТП за участю транспортного засобу марки „Chevrolet Aveo” номерний знак НОМЕР_2 не є наслідком дефекту заводу виробника та не пов”язана з якістю виготовлення автомобіля, про що позивачку повідомлено листом за вих. №441 від 28.10.2008 р. Позивачка з даним висновком не погодилась і за її заявою проведено дослідження.

Висновком спеціалістів №3118 від 04.09.2008 р. комплексного металознавчого та автотоварознавчого дослідження встановлено, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стало від”єднання заднього лівого колеса автомобіля, яке в свою чергу трапилось через люфт в задньому лівому колесі, який в процесі експлуатації  створив умови для виникнення задиру між зубцями вінця маточини та головкою болта кріплення цапфи. Руйнування торцевої частини маточини лівого заднього колеса разом із зубчатим вінцем сталося при русі колеса, коли автомобілем виконувався маневр заднього ходу, тобто під час звичної експлуатації автомобіля. Вищенаведене дає підстави стверджувати, що ДТП сталося через наявність дефекту продукції. В результаті руйнування торцевої частини маточини лівого заднього колеса разом із зубчатим вінцем було заподіяно матеріальну шкоду у вигляді отримання автомобілем механічних пошкоджень.

Висновком спеціаліста №4484 від 12.01.2009 р. експертного автотоварознавчого дослідження встановлено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля „Chevrolet Aveo” номерний знак НОМЕР_2 становить 33904,46 грн.

Окрім того, позивачка ОСОБА_3 додатково понесла витрати на проведення комплексного металознавчого та автотоварознавчого дослідження в сумі 508,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6319/000 від 27.11.2008 р.

Внаслідок введення відповідачем дефектної продукції в обіг позивачці спричинені душевні страждання та пов”язана з ними моральна шкода. Так, через пошкодженням майна, яким вона користувалась на законних підставах, у неї виникли роздратованість, порушення сну, занепокоєність щодо пошкодження автомобіля, подальшого його експлуатації, які стали причиною сварок та непорозумінь між членами сім”ї та її близькими.

Душевні страждання також виражаються в моральних незручностях, пов”язаних з тим, що був пошкоджений автомобіль, який їй не належав, проте експлуатацію якого вона здійснювала, відповідно до належно оформлених документів (на підставі довіреності), що зашкодило її репутації.

З урахуванням зазначених обставин, позивачка вважає, що справедливою сумою відшкодування їй моральної шкоди буде сума у розмірі 10000,00 грн., оскільки відповідно до ст.23 ЦК України передбачено відшкодування особі моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов”язана з розміром цього відшкодування.

У зв”язку із зверненням до суду, позивачка понесла додаткові витрати на правову допомогу в сумі 1700,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги №09/2009 від 05.03.2009 р. та квитанцією №6 від 05.03.2009 р.

В судовому засіданні позивачка та її адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Багрій В.В. в судове засідання  з”явився, позову не визнав, подав заперечення згідно якого вважає, що позовні вимоги є надуманими, такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

22.09.2005 р. ОСОБА_4 придбав транспортний засіб марки „Chevrolet Aveo” номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 у ТзОВ „Радар-сервіс”, який являється дилером та діє на підставі дилерського договору. У відповідно до ст.675 ЦК України, в договорі купівлі-продажу автомобіля та сервісній книжці чітко визначено гарантійний строк - це строк протягом якого продавець гарантує якість реалізованого товару. В даному випадку гарантійний строк на автомобіль становить 24 місяці, при умові пробігу не більше 50000 км. За період експлуатації автомобіля „Chevrolet Aveo” вказаним вище власником, у нього не було жодних претензій та зауважень, щодо безпечної експлуатації та якості реалізованого товариством автомобіля. 30.09.2008 р. позивачка звернулась до ТзОВ „Радар-сервіс”, щодо проведення комплексного огляду зазначено автомобіля, який потрапив у ДТП 28.07.2008 р. рухаючись під її керуванням на кільцевій дорозі міста Бережани Тернопільської області. З вищезазначеного випливає те, що на момент звернення позивача із вимогою, гарантійні зобов”язання були припиненні, оскільки їх термін дії завершився 22.09.2007 р.   У відповідності до вимог ч.10 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів” після закінчення гарантійного строку споживач наділений правом виключно - на пред”явлення вимоги продавцю про безоплатне усунення недоліків, які виникли з вини заводу виробника. Так під час проведення огляду транспортного засобу, за участю представників відповідача, дистрибютерської компанії ТзОВ „УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” та ЗАТ „ЗАЗ” було встановлено, що можливою причиною руйнування вузла маточини є перевищення навантаження на вузол під час ДТП. Отже, враховуючи вище вказане комісія вважає, що ДТП автомобіля „Chevrolet Aveo” номерний знак НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_1 не є наслідком дефекту заводу виробника, та не пов”язана з якістю його виготовлення. Крім цього не зрозуміло з чого виходив позивач визначаючи власні позовні вимоги. Як зазначалось вище, споживач, у відповідності до вимог п.10 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів”, має право вимагати від виробника чи продавця безоплатного усунення недоліку товару, якщо він виник з вини виробника. Таким чином суд задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків повинен з”ясувати факт наявності недоліку та з чиєї вини виник недолік. У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України, кожна із сторін зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається. Позивач не надав суду жодного доказу, які б підтверджували той факт, що має місце недолік і недолік виник з вини виробника. Позивач надав суду лише висновок спеціаліста - металознавця №3118 від 04.09.2008 р., відповідно до якого - несправності в системах автомобіля в тому числі рульовій та гальмівній виникли в момент ДТП, тобто до моменту пригоди усі системи були у справному стані. Таким чином до настання дорожньо-транспортної пригоди не було жодних несправностей та недоліків у роботі систем автомобіля. На переконання представника відповідача твердження позивача про те, що згідно даного висновку недолік допущений з вини виробника,є  необгрунтованим  та  базується  виключно  на припущеннях позивача, що прямо заборонено ст.60 ЦПК України. Наданий позивачем висновок експерта не встановлює вину виробника у виникненні вищезазначеного недоліку, оскільки це не було предметом дослідження.

Безпідставним є посилання у позовній заяві ОСОБА_3 на ч. 2 п.4 ст.17 Закону України „Про захист прав споживачів”, оскільки як зазначалось вище на даний автомобіль в момент ДТП гарантійний строк закінчився 22.09.2007 р. Що стосується посилання позивача на норми закону, що регламентують строк служби товару, то в даному випадку це є не доречним, оскільки є чітко встановлено виробником та обумовлено із власником у договорі-купівлі продажу - гарантійний строк. ОСОБА_3 у даній позовній заяві безпідставно та необґрунтовано встановлює, що її автомобіль являється дефектною продукцією або товаром неналежної якості, а також посилання на норми закону, що передбачаються матеріальну відповідальність. Таке твердження нічим не підкріплене, а також жодного дослідження з даного питання не проводилось, в тому числі і у висновку №3118 від 04.09.2008 р. У відповідності до вимог ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” при задоволені вимог позивача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової  шкоди). У даному  випадку   позовні   вимоги  позивача задоволенню не підлягають, оскільки жодне право позивача порушено не було, і як наслідок - питання щодо відшкодування моральної шкоди судом вирішуватись не повинно. Крім цього, позивач не надав суду розрахунок суми заподіяної моральної шкоди, доказів, що підтверджують її заподіяння не наведено, експертиза психологічного стану не проводилась, як підсумок позивач не виконує вимоги ст.60 ЦПК України, оскільки не доводить ті обставини, на які посилається, а усі докази ґрунтуються виключно на припущеннях, що прямо заборонено ЦПК України.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з”явився, не повідомив суд про причини своєї неявки,хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим.  

В судове засідання викликався ведучий спеціаліст ТОВ „УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” та представник ТзОВ „Радар-сервіс”, який допитаний в якості свідка і пояснив, щ підтримує заперечення представника відповідача та із висновком комплексного металознавчого та автотоварознавчого дослідження №3118 від 04.09.2008 р. не погоджується, мотивуючи тим, що наявний люфт в задньому лівому колесі є допустимим і ніяким чином не впливає на нормальну експлуатацію вузла.

На вимогу суду відповідача по справі було зобов”язано надати до матеріалів справи технічну документацію по вузлу в якому виникла несправність, однак такої документації він не надав, що унеможливило спростування показів ОСОБА_5 в частині можливості наявності люфту.

В судове засідання було викликано спеціаліста наукового співробітника ЛНДІСЕ ОСОБА_6 та провідного наукового співробітника ЛНДІСЕ ОСОБА_7, які повідомили, що дорожньо - транспортна пригода, виникла внаслідок наявності люфту в задньому лівому колесі, який в процесі експлуатації  автомобіля створив умови для виникнення задиру між зубцями вінця маточини та головкою болта кріплення цапфи. Руйнування торцевої частини маточини лівого заднього колеса разом із зубчатим вінцем сталося при русі колеса, коли автомобілем виконувався маневр заднього ходу, тобто під час звичної експлуатації автомобіля. Ствердили, що враховуючи усі вищенаведені технічні моменти, ДТП сталася у зв”язку із дефектною продукцією. Крім цього експерти зазначили, що в результаті руйнування торцевої частини маточини лівого заднього колеса разом із зубчатим вінцем було заподіяно матеріальну шкоду у вигляді отримання автомобілем механічних пошкоджень, тобто виникнення пошкоджень під час експлуатації автомобіля призвели до ДТП.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та експертів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів” гарантійний строк - строк,  протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов”язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв”язку з введенням її в обіг.

 Згідно п.5 ст.6 Закону України „Про захист прав споживачів” виробник (виконавець) зобов”язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним  документом  або  встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку  - протягом десяти років”.

Статтею 16 Закону України „Про захист прав споживачів” передбачена майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, якщо шкода, завдана життю, здоров”ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності. Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років з дати введення в обіг такої продукції її виробником.

З вимог п.25 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів” випливає. що строк служби - календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.

У відповідності до ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно вимог ч.3 ст.678 ЦК України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред”явлені до продавця або виготовлювача товару.

Статтями 1209,1211 ЦК України, передбачає, що продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов”язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг), що представником відповідача доведено не було.

У свою чергу ст.1211 ЦК України визначає строки відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), а саме шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Відповідно до ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, заподіяна фізичній особі або юридичній особі діяннями іншої особи, що порушує їхні законні права, відшкодовується особою, що заподіяла шкоду. Порушення законних прав, зазначених у законі, завжди є протиправним. Протиправні дії виявляються або у формі дій, заборонених законом, або у формі бездіяльності, що є невиконанням покладених на особу обов”язків. Невиконання юридичного обов”язку також може порушувати норми як об”єктивного, так і суб”єктивного права особи. Нормами ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації, ступеня провини особи, яка нанесла моральний збиток, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,60,212-215 218 ЦПК України, ст.ст.678,1209,1211 ЦК України, ст.ст.2,5,6,8,16,17,22 Закону України „Про захист прав споживачів”, суд,-

    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Радар-сервіс”, третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування витрат на усунення недоліків товару та відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Радар-сервіс” на користь ОСОБА_3 33904,00 гривень майнової шкоди шкоди, 1000,00 гривень моральної шкоди, 508,00 гривень витрат на проведення експертного дослідження, 1700,00 гривень витрат на правову допомогу та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Радар-сервіс” в дохід держави 354, 12 гривень державного мита.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом двадцяти днів після написання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                         Мусієвський В.Є.