Справа № 2-4332/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М ’ Я М     У К Р А Ї Н И

«08» вересня 2010 року Перевальський районний суд Луганської області

у складі:      

            головуючого-судді:         Симоненко В.І.

                    при секретарі:                 Лимарь О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Перевальську, Луганської області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання спадкоємцем за заповітом, про прийняття спадщини та власності на спадкове майно, третя особа – Перевальська державна нотаріальна контора Луганської області, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання спадкоємцем за заповітом, про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, третя особа – Перевальська державна нотаріальна контора Луганської області, посилаючись на наступне.

Відповідно до договору про право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого нотаріусом другої Ворошиловської державної нотаріальної контори 15.06.1954 року за реєстровим № 2710, її батьку – ОСОБА_2 була надана земельна ділянка, на якій було збудовано житловий будинок з господарчими будівлями, що на сьогоднішній день має адресу: АДРЕСА_1.

Зазначений будинок своєчасно не був зданий забудовником в експлуатацію.

18 січня 1988 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, він заповів їй, ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року її батько, ОСОБА_2, помер.

Одразу ж після смерті батька вона стала користуватись всім належним померлому рухомим та нерухомим майном.

Відповідачі по справі – ОСОБА_2 й ОСОБА_3 – сини померлого. Спадщину після смерті батька вони не приймали та приймати не бажають.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає.

   На підставі цього, вона звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

  Визнати її, ОСОБА_1, спадкоємицею за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька, ОСОБА_2.

  Встановити що вона, ОСОБА_1, фактично прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька, ОСОБА_2.

  Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

    Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні надала уточнену позовну заяву, в якій просила суд визнати її, ОСОБА_1, спадкоємицею за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька, ОСОБА_2; встановити що вона фактично прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька, ОСОБА_2, та визнати за нею право власності на житловий будинок, господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та просила суд заявлені позовні вимоги задовольнити.

    Відповідачі – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилися, надавши суду заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги визнають повністю та не заперечують проти їх задоволення.

    Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання також не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.

    Суд, вислухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, з договору про право на забудову будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого нотаріусом другої Ворошиловської державної нотаріальної контори 15 червня 1954 року за реєстровим № 2710, вбачається, що ОСОБА_2 надана земельна ділянка для будівництва житлового будинку, що на теперішній час має адресу: АДРЕСА_1 /а.с.6-7/.

З технічного паспорту на садибний /індивідуальний/ житловий будинок, виданого Перевальським бюро технічної інвентаризації 09 липня 2010 року, вбачається, що житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 /а.с.7-9/.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 03 жовтня 1989 року Ящиківською селищною радою Перевальського району підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в Книзі реєстрації смертей 03 жовтня 1989 року зроблено відповідний актовий запис за № 52 /а.с.17/.

ОСОБА_2 18 січня 1988 року заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок з господарчими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1, про що свідчить його заповіт, посвідчений 18 січня 1988 року секретарем виконкому Ящиківської селищної ради народних засідателів Кочен Г.І., та зареєстрований в реєстрі за № 3 /а.с.16/.

   Згідно ст. 534 ЦК України /1963р./ кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

    Оскільки у судовому засіданні знайшло підтвердження, що ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок з господарчими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, тому суд вважає, що є всі підстави визнати ОСОБА_1 спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    На підставі ст. 549 ЦК України (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

    Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що при житті ОСОБА_2 заповів своїй доньці, ОСОБА_1, належний йому житловий будинок з господарчими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_2, позивач забрала собі все належне померлому майно, доглядала за спадковим будинком, проводила в ньому поточні ремонти та сплачувала комунальні послуги. Інших спадкоємців, які претендують на спадщину, немає.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2, на час відкриття спадщини, після смерті спадкодавця, стала користуватися спірним майном у повному обсязі, суд вважає можливим встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 повністю володіє й користується набутим майном, її дії не суперечать закону, то згідно зі ст. 328 ЦК України за нею можливо визнати право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

   Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :  

   Визнати ОСОБА_1 спадкоємицею за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька, ОСОБА_2.

   Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька, ОСОБА_2, у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

   Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії рішення, через Перевальський районний суд Луганської області .

Головуючий-суддя:    __________________________    В.І.Симоненко