АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
Іменем України
Справа № 33 – 228
30 серпня 2010 року. м. Кіровоград.
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Нікітін О.С., розглянувши у порядку апеляційного провадження адміністративну справу за заявою-клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2010 року та його апеляційну скаргу на цю постанову, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, одруженого і має на утримані двох неповнолітніх дітей, не судимого, раніше до адмінвідповідальності не притягувався, тимчасово не працює
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП України, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП у тому, що він 17 червня 2010 року близько 8 годин 30 хвилин на вул. Московській м. Кіровограда керував автомобілем ВАЗ-21013, держномер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху в Україні.
У заяві-клопотанні ОСОБА_1 просить поновити йому строк оскарження постанови суду від 19.07.2010 року, оскільки цей строк оскарження пропущено ним з поважних причин, а саме суд, розглянувши справу у його відсутності, відповідно до закону не направив йому копію цієї постанови для відому, у зв’язку з чим був позбавлений права у встановлений законом строк оскаржити вказану постанову суду.
Крім того, у своїй апеляції ОСОБА_1 просить змінити постанову суду від 19.07.2010 року у частині накладеного на нього адмінстягнення, а саме з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік на штрафу, який передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП , оскільки суд призначив занадто суворе адмінстягнення і при цьому не врахував те, що він винним себе визнає у вчиненні правопорушення, розкаюється, позитивно характеризується, раніше до адмінвідповідальності не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також те, що автомобіль є основним джерелом матеріального забезпечення його сім’ї.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 який підтримав своє клопотання про поновлення йому строку апеляційного оскарження та підтримав свою апеляцію про зміну постанови від 19.07.2010 року у частинні призначення йому адмінстягнення, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови від 19.07.2010 року та його апеляцію на цю постанову задовольнити, постанову суду змінити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП України суд повно і об’єктивно дослідив обставини справи, а тому висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на достовірних доказах, яким суд дав належну правову оцінку, та які не оспорюються, у тому числі самим ОСОБА_1 згідно його поясненням в амінпротоколі № 027478, серія ВА від 17. 06. 2010 року та при апеляційному розгляді справи.
Кваліфікація його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.
Разом з тим суд не виконав вимоги ст. ст. 285, 289 КУпАП України, у яких зазначено, що суд зобов’язаний копію постанови вручити правопорушнику протягом трьох днів під розписку з дня її винесення або йому направити її по пошті за місцем проживання, оскільки не виконання цих вимог позбавляє права оскарження постанови про адміністративне правопорушення у 10– денний строк, передбачений ч.2 ст. 294 КУпАП.
Так з постанови суду від 17. 06. 2010 року вбачається, що справа стосовно ОСОБА_1 розглянута у його відсутності, оскільки він, як вбачається з адмінпротоколу № 027478, серія ВА від 17. 06. 2010 року, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак у матеріалах справи відсутні дані про вручення йому копії цієї постанови під розписку або про направлення йому цієї копії за місцем проживання, тобто судом порушенні вимоги ст. 285 КУпАП та порушені його права на оскарження постанови суду у строк, передбачений ч.2 ст. 294 КУпАП. За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку оскарження постанови суду від 17. 06. 2010 року підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущено з поважних причин.
Разом з тим, не можна і погодитися з рішенням суду у частині призначення ОСОБА_1 адмінстягнення.
Суд при призначенні ОСОБА_1 адмінстягнення не дослідив дані про його особу і при цьому не врахував у повній мірі відповідно до вимог ч.2 ст. 33 КУпАП те, що він вину визнає, розкаюється, позитивно характеризується, раніше до адмінвідповідальності не притягувався, не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, від правопорушення не настало шкідливих наслідків, а також те, що автомобіль є основним джерелом матеріального забезпечення його сім’ї.
За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе змінити постанову суду від 17. 06. 2010 року у частині призначення ОСОБА_1 адмінстягнення, яке йому пом’якшити, тобто змінити призначене адмінстягнення у виді позбавлення права керування усіма транспортними засобами строком на 1 рік на адмінстягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 294 КУпАП України
ПОСТАНОВИВ
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17. 06. 2010 року та його апеляцію на цю постанову задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17. 06. 2010 року.
Постанову суду Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17. 06. 2010 року стосовно ОСОБА_1 змінити, пом’якшити призначене на підставі ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення, яке змінити з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік на адмінстягнення у виді штрафу 2550 грн. на користь держави.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Нікітін О.С.