,
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5975/2010 року Головуючий у суді першої інстанції – Березій Ю.А.
Категорія – 19 Доповідач - Пономаренко В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів - Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Пітель Г.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства „Енерговодоканал” про зобов’язання вчинення дій та зустрічним позовом Комунального підприємства „Енерговодоканал” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до Комунального підприємства „Енерговодоканал” про скасування боргу по оплаті комунальних послуг в сумі 12156,17 грн. , відновлення водовідведення в квартирі АДРЕСА_1, реєстрацію та введення в експлуатацію лічильника води, посилаючись на те, що в лютому 2006 року вони вселилися в зазначену квартиру на підставі ордеру, а 16 березня приватизували квартиру і є її співвласниками, частки у них рівні. Незважаючи на це, відповідач продовжує нараховувати і вимагає від них оплати комунальних послуг, які були нараховані до вселення їх у квартиру. Крім того, у листопаді 2009 року вони встановили лічильники води, але відповідач відмовляється їх зареєструвати і з 1 листопада 2009 року відключив каналізацію в квартирі. Опалення в квартирі відключене ще у 2006 році, але відповідач продовжує нараховувати плату за послуги, які не надає. У зв’язку з цим, просили позов задовольнити.
У червня 2010 року Комунальне підприємство „Енерговодоканал” звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за надані послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення в сумі 18363.64 грн. обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 згідно записів домоуправа проживає у АДРЕСА_3 з 2002 року і користується послугами водопостачання, водовідведення та теплопостачання, які надаються КП Енерговодоканал. Плата за надані послуги проводиться ним частково і заборгованість станом на 1 червня 2010 року становить 18363.64 грн., які на підставі вказаного і просив стягнути з відповідача.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2010 року у позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до КП „Енерговодоканал” про зобов’язання вчинення певних дій відмовлено.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково: зобов’язано КП „Енерговодоканал” відновити надання послуг з водовідведення квартири АДРЕСА_2, у решті позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов КП „Енерговодоканал” задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП „Енерговодоканал 13498 грн. 43 коп. боргу по оплаті житло-комунальних послуг станом на 1 травня 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 173 грн. судового збору, 116 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави 38 грн. судового збору, та 28 грн. витрат на ІТЗ з кожного.
Стягнуто з КП Енерговодоканал на користь держави 27.50 грн. судового збору, 69 грн. витрат на ІТЗ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ставить по питання про скасування рішення суду і передачу справи на новий розгляд.
Зокрема посилається на те, що суд безпідставно відмовив у покладенні на відповідача обов’язку встановлення в квартирі засобів обліку води та взяття їх на облік, обов’язки відповідача щодо чого визначені правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та необґрунтовано стягнув заборгованість по оплаті за комунальні послуги в сумі 13498 грн.40 коп., оскільки відповідач не надав належних доказів наявності такого боргу. Крім того, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за комунальні послуги з 01 березня 2006 року суд порушив вимоги ст. 257 ЦПК України щодо строків давності, на застосуванні яких він наполягав. У решті рішення суду не оскаржується.
Іншими сторонами рішення суду не оскаржується.
У судовому засіданні позивач та його представники доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, а представник відповідача, посилаючись на безпідставність доводів скарги, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги та розподілу судових витрат ОСОБА_2 і КП „Енерговодоканал” підлягає зміні з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені вимог ОСОБА_2 про покладення на відповідача обов’язку щодо реєстрації та введення в експлуатацію лічильника води та частково задовольняючи вимоги зустрічного позову КП „Енерговодоканал” про стягнення заборгованості за комунальні послуги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не надав доказів про встановлення в його квартирі засобів обліку води у визначеному законом порядку, а тому дійшов висновку про відсутність підстав покладення на відповідача обов’язку щодо їх реєстрації та введення в експлуатацію. Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 з лютого 2006 року є споживачем комунальних послуг, які надаються йому КП „Енерговодоканал”, зобов’язання щодо оплати яких він належним чином не виконує і за ним рахується борг, який і підлягає стягненню за період з 01 березня 2006 року по 01 травня 2010 року у розмірі 13498грн. 43 коп.
Проте погодитися повністю з такими висновками суду не можна.
Судом встановлено, що з 27 лютого 2006 року ОСОБА_2 зареєстрований і проживає в квартирі АДРЕСА_4 і є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються КП „Енерговодоканал”, та послуг з теплопостачання, які також надавалися КП „Енерговодоканал” до травня 2008 року.
Судом правильно встановлено, що у сторін виникли правовідносини з приводу водо-, теплопостачання та водовідведення, які регулюються Законом України „Про житлово - комунальні послуги” та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі – Правила).
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав покладення на відповідача обов’язку щодо реєстрації та введення в експлуатацію лічильника води та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині.
Відповідно до п. 9 Правил у квартирі (будинку садибного типу) з установленням засобів обліку води і теплової енергії (далі – квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.
Позивач не надав суду доказів про встановлення у нього в квартирі засобів обліку води у визначеному Правилами порядку, чим не виконав вимог ч.3 ст. 10 ЦПК , ст. 60 України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин правові підстави для задоволення вимог про покладення на відповідача обов’язку щодо реєстрації та введення в експлуатацію лічильника води відсутні і суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені цих вимог.
Судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Проте з рішенням суду в частині стягнення боргу за комунальні послуги повністю погодитися не можна.
Згідно з п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово- комунальні послуги” споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно зі ст.ст. 256,257 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до положень ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зазначених положень закону суд першої інстанції не врахував і, задовольняючи частково позов КП „Енерговодоканал” про стягнення заборгованості, стягнув із ОСОБА_2 заборгованість , яка виникла в період з 01 березня 2006 року по 01 травня 2010 року, з позовом про стягнення якої КП „Енерговодоканал” звернулося у червні 2010 року. При цьому суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні до винесення судом рішення, на що посилаються і в апеляційній скарзі, наполягали на застосуванні позовної давності, що підтверджується журналом судового засідання, а позивач за зустрічним позовом клопотання про поновлення строків не заявляв.
Відтак підстав для стягнення боргу за комунальні послуги після спливу позовної давності, тобто боргу, який виник в період з 01 березня 2006 року по 01 червня 2007 року, у суду не було і рішення у зазначеній частині не відповідає вимогам закону.
Оскільки суд першої інстанції при вирішенні зустрічного позову КП „Енерговодоканал” про стягнення заборгованості за комунальні послуги допустив порушення як норм матеріального, так і норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду в частині стягнення суми заборгованості підлягає зміні і стягненню з ОСОБА_2 на користь КП „Енерговодоканал” підлягає заборгованість у межах строків позовної давності, тобто, яка виникла в період з 01 червня 2007 року по 01 травня 2010 року, як заявлено позивачем у позові.
Твердження ОСОБА_2 про те, що послуги з теплопостачання йому не надаються з 2006 року, як такі, що не підтверджені належними доками, не можуть бути прийняті до уваги і обґрунтовано з посиланням на норми закону відхилені судом.
Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_2 на відсутність письмового договору між ним та КП „Енерговодоканал”, як підставу для відмови в задоволенні позову про стягнення боргу, оскільки судом встановлено і не заперечувалося самим ОСОБА_2, що він користується водою та сплачує кошти за її споживання, що свідчить про наявність фактичних договірних відносин між сторонами.
Твердження позивача з приводу того, що послуги за водовідведення нараховуються йому до сплати після припинення надання таких послуг, що мало місце у вересні 2009 року і підтверджено наданим відповідачем відповідним актом від 24 вересня 2009 року, спростовуються даними особового рахунку позивача, відповідно до яких із зазначеного часу йому проводиться нарахування лише за послуги з водопостачання.
Згідно виписки з особового рахунку по нарахуванню та оплаті послуг з водо,- теплопостачання та водовідведення № 0130057, дані якого ОСОБА_2 не спростовані, борг ОСОБА_2 за послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01 червня 2007 року по 01 травня 2010 року становить у розмірі 6337 грн. 97 коп., за послуги з теплопостачання – 2093 грн. 07 коп., а всього 8431 грн. 04 коп., який і підлягає стягненню з ОСОБА_2 (а.с. 52)
Відповідно до ч.3 с. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись ст..ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості по оплаті комунальних послуг та розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства „Енерговодоканал” борг за комунальні послуги за період з 01 червня 2007року по 01 травня 2010 року у розмірі 8431 грн. 04 коп., із них 6337грн. 97 коп.. - послуги водопостачання і водовідведення, 2093 грн. 07 коп. – послуги з теплопостачання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 84 грн. 31 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили .
Головуюча-суддя:
Судді: