АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-5962 2010року            Головуючий у 1-й інстанції Кавун Т.М.            категорія 19,23                                  Доповідач М.М. Суржик

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

14 вересня 2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржика М.М.

при секретарі Липі А.О.,

розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Паліївська” ОСОБА_2 на заочне рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В серпні 2009 року до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “ Агрофірма Паліївська ” (далі СТОВ), третя особа Паліївська сільська рада Маловисківського району (далі сільська рада) про розірвання договорів про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та скасування реєстрації цих договорів звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.

Зазначили, що в 2004 році між ними та СТОВ було укладено договори оренди земельних часток ( паїв) терміном на 10 років,  дані договори було зареєстровано виконавчим комітетом Паліївської сільської ради у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв). Сертифікати на право на земельну частку ( пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток ( паю) у натурі ( на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю, власники земельних часток отримали державні акти про право власності на землю в 2006 році та набули статусу власників земельних ділянок Крім того, відповідач порушує умови договору, не виплачуючи своєчасно орендну плату. Тому просили розірвати договори, укладені між ними та СТОВ.

В судовому засіданні в суді 1-ої інстанції ні відповідач, ні його представник участі не брали.

Заочним рішенням суду позов було задоволено повністю. Розірвано договори та зобов’язано сільську раду скасувати державну реєстрацію цих договорів.  

01 березня 2010 року представник відповідача звернувся до суду 1-ої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв’язку з чим і був позбавлений надати суду докази.

Ухвалою суду від 22 березня 2010 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просив рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що в 2004 році між позивачами та СТОВ було укладено договори про право користування чужою земельною ділянкою ( часткою, паєм), для сільськогосподарських потреб (далі договір) , відповідно до умов яких власники передали, а землекористувач прийняв право користування чужою земельною ділянкою ( часткою, паєм), розміром 5,18 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним  массивом, терміном на 10 років..

В різний час 2006 року позивачі отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

Суд 1-ої інстанції правильно зазначив, що відповідно до Розд.ІХ *Перехідних положень* Закону України “ Про оренду землі”, громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог Закону.  Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Однак суд 1-ої інстанції не звернув уваги, що відповідно до п. 2.3. договору, сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього договору в односторонньому порядку; у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) Власник (тобто, кожен з позивачів) та Землекористувач (тобто, відповідач) зобов’язані  внести відповідні зміни до статті І цього договору.

Колегія суддів вважає, що дії сторін узгоджуються, як з положеннями Закону України “ Про оренду землі”, так і з вимогами ст.6,407 ЦК України.

Врегулювавши свої відносини в договорі саме таким чином, позивачі поклали на себе обов’язок внести відповідні зміни до п.1 договору, тобто, щодо предмету договору.

Як вбачається з пояснень, даних представником позивачів та позивачами, на їх звернення до СТОВ з приводу переукладення договорів, після отриманнями ними державних актів  відповідач не відреагував, договори не переуклав, вони (позивачі) мають намір обробляти свої ділянки самостійно, орендар плату за користування  земельними ділянками вчасно не вносив.

Ці обставини послугували підставою для задоволення позову.

Такі висновки суду 1-ої інстанції колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивачами не надано доказів того, що вони звертались до відповідача з пропозицією внесення змін до умов договору, тобто, не доведено, що з боку позивачів було виконано вимоги п.2.3 договору.

Ні в суді 1-ої інстанції, ні в апеляційному суду позивачами також не надано доказів того, що відповідачем були порушені умови договору щодо невиплати орендної плати.

Колегія суддів вважає, що не підлягає також задоволенню і вимога щодо скасування реєстрації цих договорів, оскільки рішення щодо їх розірвання судом 1-ої інстанції постановлено неправильно.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду підлягає скасуванню, а в позові належить відмовити.

На підставі ст.6,407 ЦК України, Закону України “ Про оренду землі”, зазначених вище договорів між позивачами та відповідачем, керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Заочне рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2010 року скасувати.

В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 до СТОВ “ Агрофірма Паліївська”, третя особа Паліївська сільська рада Маловисківського району про розірвання договорів про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та зобов’язання Паліївської сільської ради Маловисківського району скасувати реєстрацію цих договорів відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді