П О С Т А Н О В А 2-а-210/10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі головуючого судді Шимон Л.С.
при секретарі Мельник Ж.А.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирський області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2010 року за ч.1 ст.122 КУпАП, посилаючись на те, що 01.07.2010 року інспектором 3-го взводу роти ДПС ОДОЗ м.Житомира Кравчуком О.А. була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, в який зазначено, що позивач, керуючи автомобілем марки ВАЗ д/н НОМЕР_1, рухаючись на 212 км а/ш Київ-Чоп , перевищив швидкість руху на 36 км/год, рухаючись зі швидкістю 86 км/год при обмеженні 50 км/год. Дану постанову позивач вважає незаконною, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що 01.07.2010 року дійсно керував автомобілем марки ВАЗ д/н НОМЕР_1 , рухаючись на 212 км а/ш Київ-Чоп та був зупинений інспектором 3-го взводу роти ДПС ОДОЗ м.Житомира. Інспектор звинуватив позивача в порушенні Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості руху на 36 км/год. Позивач не погодився з такими висновками працівника ДАІ, пояснив, що не порушував встановлені обмеження, оскільки не мав технічної можливості рухатись з більшою швидкістю. З фотознімку, який показав йому працівник ДАІ не зрозуміло де саме знаходиться автомобіль, чи має місце в зоні його руху обмеження встановленої швидкості.Однак працівником ДАІ пояснення позивача не були взяті під увагу, було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому у відповідній графі позивач зазначив, що не згоден з протоколом та винесено постанову про адміністративне правопорушення.
Отже, позивач вважає, що був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки Правил дорожнього руху України ним не були порушенні, сама подія адміністративного правопорушення була відсутня, жодних доказів його вини немає. Тому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень проти позовних вимог не надходило, а тому суд розглядає справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів, керуючись положеннями ч.4 ст. 128 КАС України.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, 01.07.2010 року інспектором 3-го взводу роти ДПС ОДОЗ м.Житомира Кравчуком О.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1, в якому зазначено, що останній , керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 212 км а/ш Київ-Чоп , перевищив швидкість руху на 36 км/год, рухаючись зі швидкістю 86 км/год при існуючому обмеженні 50 км/год. З даного приводу інспектором 3-го взводу роти ДПС ОДОЗ м.Житомира було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн., вказавши в постанові , що в разі несплати розмір штрафу збільшується вдвічі.
Разом з тим, в судовому засіданні позивач пояснив, що рухався зі швидкістю не порушуючи встановлених обмежень, оскільки навіть не мав технічної можливості рухатись швидше, а тому працівником ДАІ було зафіксовано швидкість не його автомобілю. Крім того, із фотознімків, пред’явлених йому працівником ДАІ не було зрозуміло на якій ділянці автошляху було проведено зйомку. Своє непогодження з діями працівника ДАІ позивач зазначив в протоколі про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі. Ці дані вставлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було надано будь-яких доказів правомірності свого рішення, заперечення проти позовних вимог до суду надано також не надійшло.
Отже, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 01.07.2010 року, складений відносно ОСОБА_1 не є достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП; обставини справи працівником ДАІ були з’ясовані не в повному обсязі, враховуючи, що позивач заперечував проти наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, про що і зазначив в адміністративному протоколі, складеному відносно нього.
За таких обставин суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 01.07.2010 року за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст. 6-12,69,70,71,158-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 3-го взводу роти ДПС ОДОЗ м.Житомира Кравчука О.А. від 01.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.С.Шимон