Справа  №2-34/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року.                                                                                             м. Запоріжжя

    Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дзярук М.П., при секретарі Бабенко Г.В., за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -  

              В С Т А Н О В И В:

    У лютому 2008р. позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, який був чоловіком та батьком позивачів відповідно. Після його смерті відкрилася спадщина на частину будинку АДРЕСА_1. 18.10.2005р. ОСОБА_7 склав заповіт на користь відповідача ОСОБА_4 Про смерть ОСОБА_8 позивачам відомо не було. Також не було відомо і про складений померлим заповіт на ім.»я відповідачки. Про зазначені факти вони дізналися з повідомлення нотаріальної контори лише 17.08.2007р.  В січні 2008р. у відповідь на адвокатський запит до Кіровоградського будинку інвалідів-психохроників, де утримувався з 16.08.2006р. по день смерті ОСОБА_7, їм надійшла інформація про те, що ОСОБА_7 22.11.2005р. псих. МСЕК Запорізької обласної психіатричної лікарні встановлено інвалідність другої групи, яка обумовлена вираженою деменцією внаслідок органічного ушкодження центральної нервової системи у зв»язку з церебросклерозом, що в акті обстеження побутово-матеріальних умов вказано, що ОСОБА_7 одержав психічний розлад тому, що зловживав алкоголем; що стан, в якому поступив ОСОБА_7 у Кіровський будинок інвалідів: не орієнтований, мовному контакту недосяжний, неспроможний виконувати елементарні гігієнічні процедури, калом та сечею неохайний, пам»ять, інтелект різко знижені, що вказує на стійкий психічний розлад, судячи з документів, який почався до 2005 року.  На підставі зазначеного, вважають, що заповіт є недійсним, оскільки ОСОБА_7 був психічно хворим, в результаті чого не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними на момент складання заповіту. Просять визнати заповіт на користь ОСОБА_4 недійсним.  

    У листопаді 2009р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_7 На час смерті батька вона перебувала у важкому стані у лікарні та у листопаді 2006р. госпіталізована до онкологічного диспансеру та прооперовано. Після виписки, її було направлено для стаціонарного лікування до Запорізького обласного протитуберкульозного клінічного диспансеру, де лікувалась до січня 2007р. Після цього її було переведено до лікарні по місту мешкання, де вона проходила лікування на денному стаціонарі до лютого 2008р. 17.08.2007р. на домашню адресу поступило повідомлення з Шостої Запорізької державної нотаріальної контори, про те, що батько помер і після його смерті відкрилася спадщина. Саме з цього часу вона дізналася про смерть батька. Спадкоємцями за законом є вона, яка донька  та ОСОБА_1, як дружина. Однак батьком за життя 18.10.2005р. був складений заповіт на ім.»я ОСОБА_4 Вважає, що заповіт був складений батьком у стані, в якому він не міг розуміти значення своїх дій, а тому є недійсним, а тому спадкування повинно здійснюватися за законом. Крім цього, при подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори, ОСОБА_4 навмисно приховала відомості про інших спадкоємців, які мають право на спадщину. За цих підстав Шоста Запорізька державна нотаріальна контора у встановлений законом шестимісячний термін не надіслала їй повідомлення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько і відкрилася спадщина. В зв»язку з зазначеним, просить суд визнати причину пропуску с троку на подачу заяви про прийняття спадщини поважною та надати додатковий с трок протягом одного місяця для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

14.12.2009р. обидва позови ухвалою суду були об»єднані в одне провадження, оскільки спільний їх розгляд був доцільним.

В судовому засіданні позивачі та представник позивача в повному обсязі підтримали всі позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заявах та на докази, добуті при судовому розгляді.

Відповідач ОСОБА_4 та її представники, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовів, посилаючись на наступне. Відповідно до ст.. 1257 ЦК України, заповіт може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. На їх думку такими особами є спадкоємці. Позивачі є спадкоємцями за законом. Однак в передбачений законом термін, вони не виявили бажання щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1, тому вони є такими, що не прийняли спадщину. В наданні додаткового строку ОСОБА_1 для подачі заяви про прийняття спадщини, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2007р. було відмовлено. В ньому було встановлено факт того, що про смерть ОСОБА_7 їй та дітям померлого стало відомо ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому строк був пропущений не із поважних причин. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.02.2008р. зазначене рішення було залишено без змін, тобто набрало законної сили. Таким чином, вважають, що позивачі не є особами, які мають право визнавати заповіт недійсним. Крім цього, пояснили, що ОСОБА_2 в обґрунтування її позову щодо надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не надано жодного доказу, який би свідчив про поважність причини пропуску строку, а тому в задоволенні позову їй слід відмовити.

    Представник третьої особи Шостої Запорізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.  

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі,  допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також дослідивши інші докази, що є в справі, суд приходить до слідуючого.  

    Судом встановлено, що 18.10.2005р. ОСОБА_7 був складений заповіт на користь ОСОБА_4, який був посвідчений нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_12, реєстровий номер 3-2834.  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (а.с. 33). Після його смерті відкрилася спадщина. З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в передбачений законом термін звернулася ОСОБА_4 (а.с. 31). Після спливу строку з заявою про прийняття спадщини звернулася дружина померлого ОСОБА_1 (а.с. 30). Зазначені обставини підтверджуються копією спадкової справи померлого ОСОБА_7 До складу спадкового майна входить житловий будинок АДРЕСА_1. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом за підстав відсутності заповіту, оскільки приходяться померлому дружиною та донькою відповідно, що підтверджується копіями свідоцтв про одруження та народження (а.с. 14, 16-17), від спадщини усунені не були. Тому суд не приймає доводи відповідача про те, що позивачі не є заінтересованими особами у справі про визнання заповіту недійсним.

На підставі клопотання позивачів та оригіналів медичних документів була проведена судово-психіатрична експертиза. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 04.09.2008р. встановлено, що ОСОБА_7 в період складання та підписання заповіту 18.10.2005р. мав ознаки деменції, внаслідок органічного ураження головного мозку, у зв»язку з чим не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. (а.с. 82). Суд вважає, що при проведенні експертизи експертами були досліджені всі обставини, взяті до уваги всі необхідні при цьому медичні документи про стан здоров»я ОСОБА_7, а тому вважає висновок експертизи таким, що може бути покладений в основу при вирішенні спору по суті.    

    Відповідно до ч.1 ст.. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно ст.. 203 ЦК України особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника право чину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до ч.3 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам ст.. 203 ЦК України.  

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України право чин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.  

Відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи, суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Оскільки померлий ОСОБА_7 згідно висновку експертизи в період складання та підписання заповіту 18.10.2005р. не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, суд приходить до висновку про визнання його недійсним.  

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р., вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»єктивними , не переробними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачем ОСОБА_2 не надано до суду жодних доказів, які б відповідали зазначеним ознакам. Перебування позивача у лікарнях не може бути визнано судом поважною причиною, оскільки з наданих медичних довідок не вбачається вкрай важкого стану позивача, та крім цього, беручи до уваги період перебування її на лікарняному, у неї залишалась можливість подачі заяви про прийняття спадщини в передбачений законом строк. Також, на думку суду, не може бути визнано поважною причиною відсутність умисного довгострокового спілкування, а також не зацікавленість та байдужість позивача до умов проживання батька та стану його здоров»я, як обставина не знання позивачем про час смерті батька. А навпаки, дані факти свідчать про те, що позивач ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані.  

Крім цього, факт не знання позивачем про час смерті батька ОСОБА_7 спростовується показами допитаних свідків та рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2007р., в якому з аналогічними вимогами до суду зверталася ОСОБА_1 та також посилалась на підстави не знання про час смерті свого чоловіка ОСОБА_7 (а.с. 55). Зазначене рішення ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.02.2008р. було залишено без змін (а.с. 29). Також судом береться до уваги не подання позивачем тривалий час після того, як вона дізналася про смерть батька, позову про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких підстав, суд не знаходить жодних причин, які б свідчили про поважність пропуску ОСОБА_2 строку для подання заяви про прийняття спадщини.  

На підставі   викладеного  і керуючись ст. ст. 202, 203, 209, 215, 225, 1257, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 60, 88, 208, 209, 212 – 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Визнати заповіт, складений 18.10.2005 року ОСОБА_7, 1946 року народження на ім.»я ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_12 та зареєстрований за №3-2834 – недійсним.

В задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 38,50 грн (8,5 грн. – судовий збір 30 грн. – витрати з оплати ІТЗ).  

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.  

    Суддя                                                       М.П.Дзярук

Справа  №2-34/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(резолютивна частина)

30 серпня 2010 року.                                                                                             м. Запоріжжя

    Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дзярук М.П., при секретарі Бабенко Г.В., за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -  

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Визнати заповіт, складений 18.10.2005 року ОСОБА_7, 1946 року народження на ім.»я ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_12 та зареєстрований за №3-2834 – недійсним.

В задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 38,50 грн (8,5 грн. – судовий збір 30 грн. – витрати з оплати ІТЗ).  

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.  

    Суддя                                                       М.П.Дзярук