Справа № 2а-496/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  6 вересня 2010 року                                                           м. Тячів

      Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., при секретарі Гайдукова Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до окремого взводу ДПС та інспектора Тиводар Василя Васильовича щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

      В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1., звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АО № 109822 від 14 липня 2010 р., складена інспектором Тячівського ОВ ДПС Тиводар В.В., та на підставі якої його  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за те, що він 14.07.2010 року о 06 год. 30 хв., в м.Тячів круговому русі, керуючи автомобілем марки Москвич,  державний номер НОМЕР_1 не скористався покажчиком повороту під час зміни напрямку.

З вказаною постановою позивач не згідний, оскільки вважає, що вона не відображає дійсних обставин справи та не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України.  

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та в обгрунтування  навів обставини, викладені у позові.  

            Відповідач в судове засідання повторно не з’явився хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.  

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

            Постановою в справі про адміністративне правопорушення, складеною 14 липня 2010 р. інспектором Тячівського ОВ ДПС Тиводар В.В., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за те, що позивач не скористався покажчиком повороту під час зміни напрямку руху.     

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.  

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.  

            Згідно з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що перестроюючись на крайню праву полосу він не скористався покажчиком повороту.  

Водночас в згаданій постанові відсутні будь-які дані на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення та не зазначено яким саме способом було встановлено дані обставини та яким засобами проводилася його фіксація, оскільки протокол  АН1 № 062373 від 14.07.2010 року на підставі якого винесено оскаржувану постанову не містить відомостей щодо свідків правопорушення.

          Одночасно, судом встановлено, що протокол серії АН1 № 062373 від 14.07.2010 року та постанова серії АО №109822 від 14 липня 2010 р. винесені з порушенням вимог ст. ст. 256, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, так як в них  не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач у зазначеній постанові по справі про адміністративне правопорушення не є належним та достатнім доказом для встановлення наявності адміністративного правопорушення та винної особи у його скоєнні, як того вимагає закон, в зв’язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню, а вказана постанова скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 14-19,  160-163, ч.2 ст. 71 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.  

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 109822 від 14 липня 2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАП.

Провадження по справі закрити.  

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає

Суддя Тячівського

районного суду                                                   Т.Р. Деметрадзе