Справа № 22ц-1001/ 07 Головуючий в інстанції Мазки Н.Б.
Категория 21
Доповідач Гаврилюк В.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2007 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого : Гаврилюка В.К.
суддів : Запорожця М.П., Тріфанова О.М.
секретаря : Дідик Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
у м. Первомайську
на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 19 грудня 2006
року
за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання у м. Первомайську про стягнення недорахованих
щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2006 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат.
Рішенням суду першої інстанції заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську на користь ОСОБА_15 241 грн.06 коп. недорахованих щомісячних страхових виплат за період з 01 березня 2002 року по 01 листопада 2006 рік.
Покладено зобов'язання на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську виплачувати ОСОБА_1 з 01 листопада 2006 року до наступного перерахунку по 749 грн. 30 коп. щомісячно.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову , оскільки судом порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не відповідають
матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.
У своїх запереченнях представник позивача вважає рішення суду законним і обґрунтованим, оскільки суд у повному обсязі перевірив доводи сторін та надані докази.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цівільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Згідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Судом встановлено, що відділенням Фонду СНВ у м. Первомайську провадились перерахування страхових виплат позивача, а саме:
Постановою № 1925/1 від 22 березня 2002 року, постановою № 1925/2 від 22 березня 2003 року, постановою № 1925.0 від 25 березня 2004 року, постановою № 1925.0 від 25 березня 2005 року, постановою № 1925 від 27 березня 2006 року.
З вказаних вище постанов відділення Фонду СНВ вбачається, що при перерахунку щомісячних виплат були використані постанови правління Фонду СНВ, в яких вказані коефіцієнти зростання реальної заробітної плати у галузях національної економіки у відповідних роках, а саме:
· постанова від 14 березня 2002 року № 15 - з 01 березня 2002 року коефіцієнт 1,193;
· постанова від 04 березня 2003 року № 3 - з 01 березня 2003 року коефіцієнт 1,183;
· постанова від 15 березня 2004 року № 17 - з 01 березня 2004 року коефіцієнт 1Д52;
постанова від 28 лютого 2005 року № 3 - з 01 березня 2005 року коефіцієнт 1,238;
- постанова від 06 березня 2006 року № 3 - з 01 березня 2006 року коефіцієнт
1,203.
За даними Держкомстату України зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки в коефіцієнтах складає:
- за 2001р. 1,352, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2002 року;
- за 2002р. 1,210, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2003 року;
- за 2003р. 1,228, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2004 року;
- за 2004р. 1,275, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2005 року;
- за 2005р. 1,367, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2006 року.
Так судом встановлено, що між сторонами по справі склалися правовідносини, які врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року зі змінами та доповненнями.
Позивач є потерпілим. При цьому підстави для проведення страхових виплат, розмір заробітку для їх обчислення, терміни і порядок проведення страхових виплат сторонами не оспорюються.
Предметом суперечки є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105.
В період з 14 березня 2002 року по 06 березня 2006 року Правління Фонду СНВ України щорічно в лютому-березні виносило постанови «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей)», згідно з 01 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат страховок потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки.
Суд прийшов до висновку, що така право застосовна практика суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я , що передбачено ст..21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», фактично внесені зміни до ст..29 ч.2 цього Закону, яка не містить терміну « реальна заробітна плата».
Національне законодавство у сфері регулювання трудових, пенсійних, цивільних, податкових та інших правовідносин не передбачає використання показника реальної середньої заробітної плати. Більш того, розміри внесків страхувальників обчислюються для працедавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні, та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі - ст..47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105. Таким чином, зростання середньої заробітної плати веде до збільшення страхових внесків, що, у свою чергу, дає можливість збільшити страхові виплати потерпілим. При цьому купівельна спроможність населення, тобто реальна заробітна платня, при визначенні тарифів страхових внесків до розрахунку не приймається.
Посилання представника відповідача на те, що місцеве відділення виконавчої дирекції є неналежним відповідачем суд признає не обґрунтованими. Оскільки, позивач не ставить питання про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача, а просить стягнути страхові виплати у встановленому законом розмірі, принцип вини не повинен бути покладений в основу визначення відповідача по справі.
Суд визнав, що позивач правильно визначив відповідача по справі, оскільки саме Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську має в своєму розпорядженні особисту справу позивача та безпосередньо проводить йому виплати.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року визнані недійсними:
· п. 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України від 01 листопада 2001 року №43 із змінами, внесеними п.3 постанови Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України від 31 січня 2002 року;
· постанову правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України від 14 березня 2002 року № 15 «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01 березня 2002 року»;
постанову Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України від 04 березня 2003 року №3 «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01 березня 2003 року»;
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2006 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року залишена без змін.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення процесуального закону та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 19 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України.