Справа № 2-3437/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

02 серпня 2010 року                   Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді                        Яровенко  Н.О.

при секретарі                               Бондар О.П.

розглянувши у відкритому попередньому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання договору кредиту недійсним,-

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору кредиту недійсним посилаючись на те, що 16.05.2008 року фізичній особі на ім’я ОСОБА_1 було видано кредит у розмірі 4804,10 грн. З моменту оформлення кредиту погашення не проводилось, на сьогоднішній день заборгованість становить 14323,92 грн. Відповідач кредит не отримував, про кредит дізнався від співробітників банку. Відповідач пояснив, що у травні 2008 році ним був втрачений паспорт, по даному факту відповідач звертався в Дніпровське РУГУ МВС України в м.Києві і йому було видано новий паспорт. В кредитній справі фото з особою не ідентифікується. Тому позивач звернувся до суду і просить визнати недійсним кредитний договір № k3xrFD05060655 від 16.05.2008 року, укладений з ПАТ КБ «ПриватБанк» та невідомою особою від імені ОСОБА_1.

    Представник позивача в попереднє засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в попередньому засіданні з винесенням рішення у його відсутність.

    Відповідач в попереднє засідання не з’явився, надав заяву про те, що позов визнає та не заперечує проти винесення рішення в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174,175 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2008 року до ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з заявою ОСОБА_1 (а.с.5, 6).

З заяви ОСОБА_1 від 07.12.2009 року (а.с.4) вбачається, що відповідач не укладав з позивачем кредитний договір та не отримував від позивача грошові кошти, оскільки 04.05.2008 року він загубив паспорт.

Листом Начальника Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.10) підтверджується, що дійсно ОСОБА_1 звертався до органів внутрішніх справ з приводу відновлення документів.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 та ч. 5 ЦК України, волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 58, 88, 131, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання договору кредиту недійсним задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № k3xrFD05060655 від 16.05.2008 року, укладений з ПАТ КБ «ПриватБанк» та невідомою особою від імені ОСОБА_1 з дати його укладення.

До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя