справа №1-30/10 р.                                    

                                                                                                                                                           В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 вересня  2010 р.                                                                       м.Житомир    

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді            Побережного В. Й.,

при секретарях                   Котелянець Т.М., Чивчиш О.В., Левченко Т.В.,

з участю прокурора           Супрунова М.В.,

адвоката                              ОСОБА_1,

представника потерпілої   ОСОБА_2,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду  м.Житомира кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, працюючого інспектором взводу ДПС №1 роти ДПС м.Житомира при УМВС України в Житомирській області, військовозобов’язаного, не судимого,  

у вчинення злочину, передбаченого  ст.286 ч.1   КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3 22.01.2008 року близько 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Опель-Омега» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Вітрука м.Житомира. На перехресті вулиць Вітрука-Огієнка, всупереч  вимогам п.п.2.3 (б), 8.7.3 (е), 8.10 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, проїхав на заборонний (червоний) сигнал світлофора, у тому числі миготливий, що забороняє рух, не зменшив швидкість, не зупинився, а перетнув перехрестя та пішохідний перехід, та здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_4

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала  тілесні ушкодження, а саме:  тупу поєднану травму тіла у вигляді підшкірної гематоми правої тім»яно-скроневої ділянки, синця в ділянці зовнішнього кута   правого ока, забою головного мозку середнього ступеню, закритого перелому правої ключиці, закритих переломів ребер справа по двох анатомічних лініях, підшкірної емфіземи м»яких тканин грудної клітки, правобічного гемопневотораксу (наявність вільної крові та повітря в плевральній порожнині), саден правої кисті, синців на тулубі, правому стегні та обох гомілках, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є  небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров»я.

Порушення підсудним ОСОБА_3 вимог п.п.2.3 (б), 8.7.3 (е) та 8.10 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому злочині  не визнав та суду показав, що  22.01.2008 р. близько 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Опель-Омега» державний реєстраційний номер НОМЕР_1,  проїхавши перехрестя вулиць Вітрука-Огієнка  м.Житомира на зелений сигнал світлофора,  здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину в недозволеному місці на червоний сигнал світлофора.  Уникнути наїзду на потерпілу він не міг, оскільки вона несподівано вибігла із-за тролейбуса і він її не помітив.  Рухався він зі швидкістю 50-55 км/год. В момент перетину пішохідного переходу в зустрічному напрямку йому рухався тролейбус, який осліпив його світлом фар. Після наїзду на потерпілу він відразу викликав швидку медичну допомогу та працівників ДАІ.

Не дивлячись на невизнання вини підсудним ОСОБА_3, його винність в інкримінованому злочині повністю стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка суду показала, що 22.01.2008 р. близько 19 год. 30 хв. вона переходила проїзну частину на пішохідному переході поблизу магазину «Калина» по вул.Вітрука м.Житомира на дозволений зелений сигнал світлофора. В одній руці у неї був поліетиленовий пакет з речами, в іншій господарська сумка. Несподівано на неї наїхав легковий автомобіль  під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та була доставлена до лікарні, де довгий час перебувала на стаціонарному лікуванні. Під час перетину вулиці Вітрука ніякого тролейбуса, який би в той час рухався, вона не бачила. Внаслідок отриманих травм вона тривалий час лікувалась та стала інвалідом 2-ї групи;

- показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду показала, що 22.01.2008 р.  після 19 години вона знаходилася поблизу перехрестя вулиць Вітрука-Огієнка м.Житомира у своїх справах. В цей момент вона почула різке гальмування автомобіля та удар, а коли раптово повернулась на звук удару, то побачила, що на перехресті для руху транспортних засобів горить заборонний (червоний) сигнал світлофора. На проїзній частині дороги лежала жінка, а поруч стояв автомобіль, який наїхав на неї. З кабіни автомобіля вийшов водій, який був в міліцейській формі. Водій підійшов до потерпілої, потім почав телефонувати по мобільному телефону та жезлом регулювати рух транспорту в районі пригоди. Крім неї  біля місця пригоди  були ще два хлопці, які  сказали, що вони все бачили, як відбулося. Речі потерпілої знаходились в 2-3 метрах від пішохідного переходу, а вона сама лежала за метрів двадцять. Через 2-3 хвилини на місце пригоди прибули працівники міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який суду  показав, що 22.01.2008 року о 19 годині 30 хвилин, він разом із своїм товаришем ОСОБА_7 стали очевидцями як легковий автомобіль  перетнув перехрестя вулиць Вітрука - Огієнка на заборонений (червоний) сигнал світлофору і поблизу пішохідного переходу, навпроти маркету «Калина», здійснив наїзд на пішохода-жінку, яка перетинала проїзну частину дороги під кутом в напрямку зупинки Огієнка. Жінка яка перетинала дорогу несла в обох руках поліетиленові пакети і при ударі автомобілем пакети розлетілися в різні сторони і шапка в якій вона була, злетіла з її голови і залишилася позаду неї на смузі зустрічного руху, приблизно за 5 м від пішохідного переходу. Автомобіль, який вчинив наїзд на потерпілу, зразу ж зупинився і з його салону вийшов чоловік в міліцейській формі. Він підійшов до потерпілої, прослухав на руці пульс та став телефонувати по мобільному телефоні та жезлом регулювати рух в зоні пригоди. Через декілька хвилин на місце пригоди прибули працівники ДАІ, які записали його як очевидця даної пригоди

- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду показав, що 22.01.2008 року, близько 19 години 30 хвилин він  разом з своїм товаришем ОСОБА_8 знаходився в районі перехрестя вулиць Вітрука-Огієнка м.Житомира, де в цей час він побачив, як на заборонений (червоний) сигнал світлофора, перетнув пішохідний перехід легковий автомобіль, який  збив жінку,  яка рухалася по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора в сторону тролейбусної зупинки. В руках цієї жінки були декілька поліетиленових пакетів. При ударі пакети повідлітали в різні сторони, жінку відкинуло від пішохідного переходу на відстань до 20 метрів. Автомобіль, який вчинив наїзд на потерпілу, зразу ж зупинився і з його салону вийшов чоловік в міліцейській формі. Він підійшов до потерпілої, прослухав на руці пульс та став телефонувати по мобільному телефоні та жезлом регулювати рух в зоні пригоди. Через декілька хвилин на місце пригоди прибули працівники ДАІ, які записали його як очевидця даної пригоди;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який суду показав, що 22 січня 2008 року, у вечірній час після 19 години, він перебував поблизу маркету «Калина», що знаходиться по вулиці Вітрука в м.Житомирі. В цей час він почув звук гальмування автомобіля і удар. Коли він подивився на пішохідний перехід, то побачив, що в цей час для пішоходів горів  зелений сигнал світлофору. Поряд з тим він побачив, що на роздільній смузі дороги лежить людина, а неподалік від неї знаходиться  працівник міліції, який телефонував по мобільному телефону;

- протоколом огляду місця пригоди від 22.01.2008 р., в ході якого було оглянуто ділянку дороги навпроти маркету «Калина»  по вул.Вітрука м.Житомира та встановлено, що легковий автомобіль «Опель-Омега» д/н НОМЕР_1, яким керував по довіреності ОСОБА_3, знаходиться на найбільшій відстані від особистих речей ОСОБА_4, а саме продуктів харчування – 12,3 м. та найменшій відстані – 5,4 м і на відстані 0,5 м від роздільної смуги дороги, які лежали на асфальтобетонному покритті дороги. Відстань від пішохідного переходу  до автомобіля «Опель-Омега» після ДТП складає 20,8 м (а.с.7-12, том 1);

- протоколами огляду місця пригоди від 09.07.2008 року, в ході якого встановлено, що тролейбуси рухаються через перехрестя вулиць Вітрука-Огієнка м.Житомира, в напряму вулиці Космонавтів, по лівій смузі руху, біля роздільної смуги, а не так як це зазначено в схемі до протоколу огляду місця події від 26.01.2008 року (а.с.11, том 1), що в свою чергу викликає сумніви,  зокрема в тому, що під час вчинення ДТП ОСОБА_3, у зустрічному напрямку рухався тролейбус, із-за якого начебто вибігла на роздільну смугу потерпіла і яку саме в цей момент побачили свідки, від пішохідного переходу, що знаходиться поблизу магазину «Дана» (а.с.32-33, 161-169, том 1);

- висновком судово-автотехнічної експертизи №3/41 від 21.02.2008 р., згідно якого на момент огляду, відповідно і до пригоди, робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина та зовнішні світлові прилади автомобіля «Опель-Омега» н/з НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані і в процесі їх дослідження не виявлені характерні ознаки механічних пошкоджень та технічні несправності, які могли б привести до раптової і повної відмови їх працездатності, а також до втрати керування автомобілем безпосередньо перед ДТП. Тобто, в процесі дослідження технічного стану автомобіля «Опель-Омега» н/з НОМЕР_1 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної події (а.с.54-58, том 1);

- протоколами очної ставки між  ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердила свої показання про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 проїжджав пішохідний перехід  в районі перехрестя вулиць Вітрука-Огієнка м.Житомира  на заборонний (червоний) сигнал світлофора в той момент, коли по ньому проходила потерпіла ОСОБА_4  (а.с.130, 131, 134 том 1)

- картою виїзду швидкої медичної допомоги м.Житомира, згідно якої виклик про ДТП по вулиці Вітрука в м.Житомирі надійшов 22.01.2008 року о 19 годині 30 хвилин (а.с.159-160 том 1);

- висновком судово-медичної експертизи №417  від 27.03.2008 р.,  згідно якого потерпіла ОСОБА_4 внаслідок наїзду на неї автомобіля під керуванням ОСОБА_3 отримала тупу поєднану травму тіла у вигляді підшкірної гематоми правої тім"яно-скроневої ділянки, синця в ділянці зовнішнього кута правого ока, забою головного мозку середнього ступеню, закритого перелому правої ключиці, закритих переломів ребер справа по двох анатомічних лініях, підшкірної емфіземи м"яких тканин грудної клітки, правобічного гемопневмотораксу (наявність вільної крові та повітря в плевральній порожнині), саден правої кисті, синців на тулубі, правому стегні та обох гомілках, які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров"я (а.с.71-73 том 1);

- висновком комплексної медико-автотехнічної експертизи №104 від 20.08.2008 р., згідно якого  в момент первинного контакту потерпіла ОСОБА_4 знаходилась в вертикальному чи близькому до нього положенні тіла, повернута до травмуючого фактору правою стороною тулубу. З тілом потерпілої в момент наїзду контактувала ліва передня частина автомобіля (переднє ліве крило, вітрове скло зі сторони водія, ліве дзеркало заднього виду).

В наведених дорожніх умовах при заданих вихідних даних, з технічної точки зору водію автомобіля «Опель-Омега» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 з моменту виявлення пішохода ОСОБА_4 на зустрічній смузі руху проїзної частини дороги, яка рухалась «бігцем» на його смугу руху в напрямку тролейбусної зупинки «Огієнка», відповідно до вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України (ПДРУ), необхідно було бути особливо уважним  до дії вказаного пішохода в зв’язку з високою ймовірністю подальшого   створення  нею небезпеки для руху, що в свою чергу буде вимагати від водія негайного застосування термінового гальмування, відповідно до вимог п.12.3 ПДРУ.

В наведених дорожніх умовах, у випадку проїзду автомобілем  «Опель-Омега» н.з.НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 перехрестя вул. Вітрука-Огієнко м.Житомира на заборонений (червоний) сигнал світлофору в прямому причинному зв»язку з виникненням даної ДТП знаходяться саме невідповідность дій водія ОСОБА_3 вимогам п.8.7.4 (е) та п.8.10.ПДРУ (а.с.193-197, том 1).

Показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7,  ОСОБА_6, ОСОБА_9 суд вважає правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Дані свідки з підсудним та потерпілою не знайомі і в будь-яких стосунках з ними не перебувають, що виключає з їх сторони  дачу неправдивих показань на користь потерпілої та на шкоду підсудного.

До показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16  суд відноситься критично і при визнанні ОСОБА_3 винуватим  у вчиненні інкримінованого злочину, на їх показання не посилається  на  підставі слідуючого.

В судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_10 є матір»ю підсудного, а тому суду цілком зрозумілі її намагання дати показання на користь підсудного – свого сина ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_11 є рідним братом матері підсудного ОСОБА_3 і свої показання він давав явно на користь підсудного  про те, що той, керуючи автомобілем «Опель-Омега» перетинав пішохідний перехід в районі перехрестя вулиць Вітрука-Огієнка м.Житомира  на дозволений (зелений) сигнал світлофора. Однак його показання, повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які суду показали, що даний свідок прибув на місце пригоди на автомобілі таксі приблизно через 10 хвилин після  її здійснення, та після того, як уже туди прибули  працівники міліції.  Даний свідок був  одягнений у шкіряну куртку та шкіряні штани. При прибуттю на місце пригоди цей свідок вів себе занадто активно і намагався переконати працівників міліції, що він був безпосереднім очевидцем даної ДТП.  В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що дійсно в той час він був одягнений в шкіряну куртку та шкіряні штани, що стверджує об’єктивність показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_14 проживають в одному будинку із підсудним, є його товаришами, що вони і підтвердили в судовому засіданні. Їхні показання в тому, що вони були очевидцями даної ДТП  за участю підсудного ОСОБА_3  і бачили як останній, керуючи автомобілем перетинав пішохідний перехід на дозволений (зелений) сигнал світлофору, а потерпіла перетинала проїжджу частину дороги вул.Вітрука на заборонний (червоний) сигнал світлофора поза  пішохідним переходом в напрямку тролейбусної зупинки, також спростовуються  показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які суду показали, що дані свідки прибули на місце пригоди понад 10 хвилин після того, як пригода трапилася.

При детальному допиті  зазначені свідки давали неконкретні відповіді, частіше всього пояснювали, що «не памя»тають», «не бачили».

Такі показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16  суд розцінює як їх намагання надати допомогу підсудному ОСОБА_3 якщо не уникнути відповідальності за вчинений злочин, то пом’якшити його відповідальність при призначенні покарання.

Суд, оцінивши зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до переконання, що винність  підсудного ОСОБА_3  в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка  керує транспортним засобом, що спричинило  потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, доведено повністю і кваліфікує  його дії за ознаками злочину, передбаченого ч.1  ст.286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує  ступінь тяжкості  вчиненого  злочину підсудним  ОСОБА_3, дані про його особу, обставини справи, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, є невеликої тяжкості.

Обставин, що пом’якшують  та обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3, судом  не встановлено.

Із-за таких обставин та враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має молодий вік,  займається суспільно корисною працею, характеризується позитивно, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливі в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання з застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України.

Вирішуючи питання заявленого цивільного позову  потерпілою ОСОБА_4, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що в результаті протиправних  дій підсудного, потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно моральну  шкоду, яка полягає в тому, що вона від дорожньо-транспортної пригоди  зазнала фізичного болю, змушена була тривалий час лікуватись, продовжує лікуватися і в даний час, в результаті чого було порушено її життєві зв’язки, на що вона змушена витрачати як матеріальні так і моральні зусилля. Однак, заявлену потерпілою моральну шкоду в сумі 50000 гривень, суд вважає завищеною,  а тому вважає за доцільне стягнути на користь потерпілої з підсудного моральну шкоду в сумі 20000 гривень, оскільки така сума на думку суду певним чином пом’якшить моральні страждання потерпілої.

Також  суд стягує з підсудного на користь потерпілої 2890,60 гривень  коштів, витрачених на її лікування від ДТП та 2277 гривень витрат за надання юридичної допомоги, що стверджується довідкою, виданою лікарняною касою Житомирської області (а.с.209, том 1) та квитанцією (а.с.213, том 1).

Що стосується заявленого позову в частині стягнення витрат, понесених потерпілою на придбання поліпшеного харчування та вартості  одягу, який був пошкоджений внаслідок ДТП, то суд вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки потерпіла не надала суду про це необхідних  письмових доказів.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

Визнати винним  ОСОБА_3  у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та за цим законом призначити йому покарання, -  2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців.

Згідно ст.ст.75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:  повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу цих органів.

 Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3, до набрання вироком чинності, залишити попередню, - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3:

- на користь потерпілої ОСОБА_4, – 2890,60 гривень матеріальної шкоди, 2277 гривень витрат за надання юридичної допомоги та 20000 гривень моральної шкоди, а всього 25167 (двадцять п’ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 60 копійок.

- на користь НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області 973, 56   гривень витрат, пов’язаних з проведенням судових експертиз.

Вирок суду може бути оскаржено та на нього може бути внесено апеляційне подання до Житомирського апеляційного суду через Корольовський райсуд м.Житомира протягом  15 діб з моменту його проголошення.

    Головуючий-суддя:                               В.Побережний