У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2010 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  

Верховного Суду України в складі:  

Жайворонок Т.Є.,   Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області (далі – відділення Фонду) про визнання права на отримання одноразової допомоги у зв’язку зі смертю особи від нещасного випадку на виробництві за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Луганської області від 20 січня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відділення Фонду, посилаючись на те, що 28 травня 2008 року в результаті нещасного випадку на виробництві загинув її син, ОСОБА_5 Оскільки вона знаходилася на утриманні сина, проживала з ним однією сім’єю, є непрацездатною, звернулася до відділення Фонду за призначенням їй одноразової допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності». Відділення Фонду в призначенні їй виплати відмовило. Просила визнати її такою, що має право на отримання одноразової допомоги в зв’язку зі смертю сина; зобов’язати відділення Фонду виплатити їй вказану допомогу.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 14 липня 2009 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право на отримання одноразової допомоги у зв’язку зі смертю 28 травня 2008 року сина, ОСОБА_5; зобов'язано відділення Фонду виплатити ОСОБА_4 одноразову допомогу, як члену сім'ї померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві                 ОСОБА_5

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду Луганської області від 20 січня 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

  Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_4 та додані до неї матеріали висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 20 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.С. Перепічай