Справа  №   2-655/2010

Рішення

Іменем  України

17 серпня  2010 року                                                                        Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про  визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії  та виплату недоплаченої частини пенсії

                                                                       Встановив:

    Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про  визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії  та виплату недоплаченої частини пенсії, в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача призначити, провести перерахунок та виплату пенсії за період з  3 лютого 2010 року відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

    В судовому засіданні  представник позивача підтримав позовні вимоги.

            Представник відповідача позов не визнав з тих мотивів, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області та отримує пенсію по інвалідності 1 групи професійного захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 19.01.2010 року.  Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у  вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Порядок визначення розміру державної пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлено ст. 54 Закону. Так, частиною 1 ст. 54 передбачено, що пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. У розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Разом з тим встановлено, що розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності-10  мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності-8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності-6 мінімальних пенсій за віком. В статті 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зазначено, що роз’яснення порядку застосування цього закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання Міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Отже, розмір мінімальної пенсії за віком щоразу визначався постановами

2

Кабінету Міністрів України, в яких зазначалися  обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  № 10-рп/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення пунктів 12,15 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI , яким було змінено ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Механізм проведення розрахунку і виплати підвищення до пенсії та пенсії, передбаченого цими статтями законом визначено не було.  А вже 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян» № 530, пунктами 4,6 якої установив розміри мінімальних пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською  катастрофою та розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону № 796-ХII, а тому Пенсійний фонд України фактично проводив виплати, не змінюючи механізму, змінивши лише нормативну основу. Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму. Розмір пенсій інвалідам 1 категорії ЧАЕС щоразу переглядався у відповідності до зазначених нормативних актів. У 2007 році розмір пенсії підвищувався відповідно до ч.3 ст. 67  Закону у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму. У 2008 році статтю 67 Закону викладено в іншій редакції, де такого підвищення не передбачено. До 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір  пенсії за віком визначався нарівні мінімального споживчого бюджету (ч.3 ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому за змістом ч.3 зазначеної норми, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим часини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.  Це означає, що конкретний розмір додаткової пенсії, встановлений ст. 50 та розмір пенсії, встановлений ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання Уряду належать питання, пов’язані з реорганізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством. Крім того, такі повноваження узгоджуються з правилами ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де зазначено, що роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Доводи адміністративного позову стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав та свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України  розмір додаткової пенсії не визначається, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів. (п.3 ст.116 Конституції України). З вищевикладеного випливає, що Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі ніяким чином не може звужувати коло конституційних прав громадян, оскільки проводить діяльність на основі і відповідно до діючого законодавства України. Необхідно також зазначити, що відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання та

3

пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Виплати пенсій та доплат передбачених Законом № 796 за рахунок коштів Пенсійного фонду не передбачені. Також згідно ст. 18 закону № 1058- IV страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим законом. Зокрема, ст. 63 Закону № 796 передбачає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону № 796,здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні меж бюджетних трансфертів та інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, згідно з ч.2 ст.95 Конституції України включно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Також ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлює, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України». Отже, розрахунок указаних виплат, підвищень, доплат та додаткової пенсії проводиться на підставі нормативних актів, не суперечить директивним рішенням Пенсійного фонду України, відповідає повністю практиці органів Пенсійного фонду по всій Україні.

                Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що  позов підлягає до задоволення.

                Так, в судовому засіданні, з пояснень сторін, з  листа Пенсійного фонду України в Яготинському районі (а.с.4-5), з копії паспорта позивача (а.с.6-7), з  експертного висновку (а.с.8),  з посвідчення інваліда 1 групи (а.с.9), з особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.10), з висновку МСЕК (а.с.11-12) встановлено, що ОСОБА_1 є  особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується  посвідченням серії А НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією  28 січня 2010 року та з 19 січня 2010 року є інвалідом  1  групи довічно, внаслідок захворювання, пов’язаного  з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС .

    Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком. Проте, ці виплати здійснювались відповідачем виходячи з  розрахункової величини  відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», Постанови  Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року за № 894, Постановою Кабінету Міністрів України  від 27.12.2005 року за № 1293 та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня  2008 року № 530.

    Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії як інвалід 1 групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  яка має бути виплачена відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», а не постановою КМУ. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

    Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами  при розрахунку державної  та додаткової  пенсій, передбачених ст.

4

ст. 50, 54 Закону № 796  застосуванню підлягає розмір  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний  рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Зі змісту ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не приймає до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно  для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної  гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та пенсії, як інваліду 1 групи, захворювання якого пов’язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  № 10-рп/2008 зміни, внесені  підпунктом 12 та підпунктом  15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в зв’язку з чим позов підлягає до задоволення.

                Керуючись ст.ст.  10, 60, 209, 213-215 ЦПК України,   ст.ст. 8,21,22,24,46, 50,55 Конституції  України, ст.ст. 1,14, 49,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Конституційного Суду України за  №  10-рп/2008 від  22 травня 2008 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про  визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії та виплату недоплаченої частини пенсії  задовольнити.

Визнати відмову в  перерахунку пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з боку Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області призначити, перерахувати  та виплатити щомісячну державну пенсію  відповідно до вимог ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» за період з 3 лютого 2010 року по день винесення постанови та виплатити недоплачену частину пенсій.

5

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд  апеляційної скарги  протягом 10 днів з дня  його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя                                                                                    Литвин Л.І.