ПОСТАНОВА

судового засідання                          справа № 1 - 19/2007

2 квітня 2007 року       Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                       Постигана Б.А.

при секретарі                          Матвеюк Н.П.

3 участю прокурора            Мацюка П.С.

та адвоката                         ОСОБА_1.

розглянувши в м. Золочеві справу про обвинувачення ОСОБА_2   по ст. 187 ч.2     КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. обвинувачується в тому , що він , вступивши у злочинну змову з не встановленими слідством особами , направлену на вчинення відкритого викрадення чужого майна , прибув разом цими особами 6 вересня 2006 року біля 13 год. на територію станції технічного обслуговування „Процайло" , що в с Підгороднє Золочівського району Львівської області.

Розподіливши між собою ролі , які кожен з учасників злочинної групи повинен був виконувати, та знаючи , що один з учасників групи має при собі металевий предмет , спеціально призначений для нанесення тілесних пошкоджень і у випадку переслідування його потерпілими чи іншими особами , може його застосувати , діючи відкрито та усвідомлюючи той факт, що на території СТО знаходяться працівники цієї СТО та клієнти , підійшов до мікроавтобуса „Мерседес - Бенц " № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

Переконавшись в тому , що двоє невстановлених слідством учасників злочинної групи . відволікають увагу ОСОБА_3. та її брата ОСОБА_4 , з салону мікроавтобуса' він відкрито викрав жіночу сумочку потерпілої ОСОБА_3. вартістю 180 грн. у якій знаходились її гроші в сумі 4200 грн., 350 евро , золоті вироби , її паспорт , посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС на ім'я ОСОБА_5, , посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС , картку поповнення рахунку мобільного зв'язку „Київ-Стар на суму 200 грн. , картку поповнення рахунку на 25 грн. , шкіряний гаманець вартістю 80 грн. та блокнот.

Всього ж у ОСОБА_3. було викрадено її майна на суму 25549 грн. 16 коп.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2. почав відходити з місця скоєння злочину , але був помічений ОСОБА_4. і в подальшому розуміючи.та нехтуючи цим , продовжив свої злочинні дії , направлені на викрадення чужого майна, з викраденими речами сів в автомобіль марки „Ауді А-6" зеленого кольору , за кермом якого знаходився один з не встановлених учасників злочинної групи і з викраденим майном разом з не встановленими особами зник.

Після цього , один з учасників злочинної групи , маючи на меті уникнути переслідування його потерпілим ОСОБА_4, неподалік станції технічного обслуговування металевим предметом , призначеним для нанесення тілесних пошкоджень , умисно наніс ОСОБА_4. удар в голову , заподіявши йому середньої тяжкості тілесні пошкодження. Дії ОСОБА_2. кваліфіковані по ст.187 ч.2 КК України як розбій , поєднаний з насильством . небезпечним для здоровя особи , яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою в групі осіб.

 

2

Адвокат ОСОБА_1, який в судовому засіданні здійснював захист інтересів ОСОБА_2., заявив клопотання у якому просив про слідуюче :

- закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_2., покликаючись на те , що слідством

не здобуто об'єктивних доказів при винність ОСОБА_2. в інкримінованому йому

злочині, а докази, на які посилається слідство, базуються тільки на показах потерпілих , які

зібрані з порушенням кримінально - процесуального законодавства ;

-   кримінальну справу направити прокурору Золочівського району для проведення

додаткового слідства і встановлення дійсних злочинців ;

- звільнити ОСОБА_2. з під варти .

Це клопотання підтримав і ОСОБА_2.     Інші учасники   процесу висловились   за відхилення  цього клопотання. Клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засідання виявилась суттєва неповнота досудового слідства , істотні порушення вимог КПК України при вирішенні питання про виділення з даної справи питання про кримінальну відповідальність інших осіб , які приймали участь в незаконному викраденню майна потерпілої ОСОБА_3., а тому справу необхідно направити прокурору Золочівського району для  проведення додаткового досудового слідства.

Ці недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті шляхом судового доручення на підставі ст. 315-1 КПК України , бо вимагають значного об'єму слідчих і оперативних дій.

Крім цього , в процесі досудового слідства не зібрано безспірних доказів вини підсудного в заволодінні майном потерпілої, але така можливість ще не втрачена.

Підстави для направлення кримінальної справи для проведення додаткового досудового слідства такі.

Підсудний ОСОБА_2. винним себе не визнав як під час всього часу досудового слідства , так і в судовому засіданні . Він пояснив , що 6 вересня 2006 року біля 13 год. взагалі не був на станції технічного обслуговування „ Процайло " в с Підгородньому Золочівського району , бо в цей час разом з своєю дружиною і сусідкою ОСОБА_6. копав картоплю на городі біля свого дому.

Цю обставину як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні підтвердила і його дружина ОСОБА_7., її мати ОСОБА_8, а також свідок ОСОБА_6.

Остання пояснила , що дійсно 6 вересня 2006 року по просьбі ОСОБА_7 вона допомагала ОСОБА_2 копати картоплю. В цей день 6 вересня 2006 року біля 13 години ОСОБА_2. був на городі і нікуди не відлучався.

Фактично єдиними доказами , які ніби-то безпосередньо вказують на те , що ОСОБА_2. 6 вересня 2006 року викрав сумочку потерпілої ОСОБА_3є протоколи впізнання підсудного самою ОСОБА_3. та її чоловіка ОСОБА_4. від 16 і 18 жовтня 2006 року (а.с. 143,167).

В судовому засіданні, даючи покази з цього приводу , потерпілі ОСОБА_3. і ОСОБА_4. пояснили , коли мужчина , який 6.09.2006 року на СТО „Процайло" з їхнього Буса викрав сумочку з цінностями , то він направився з нею до автомобіля АУДІ , який стояв при дорозі і перед тим , як сісти в автомобіль , повернувся і вони замітили його обличчя.

Однак судом були допитані і інші свідки і зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11.

ОСОБА_9 і ОСОБА_11. підтвердили , що також бачили як мужчина 6 вересня 2006 року біля 13 год. сідав в автомобіль АУДІ біля СТО в с Підгородньому , але це був не ОСОБА_2., а інший мужчина. Цей мужчина був смуглявий , подібний на цигана і вищий від ОСОБА_2.

ОСОБА_10 прямо вказав , що він знає ОСОБА_2. на протязі біля 15 років , також бачив 6 вересня мужчину , який на станції технічного обслуговування „Процайло" сідав у автомобіль АУДІ і точно впізнав би того , але це був не ОСОБА_2.

 

3

Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_11. пояснили в судовому засіданні, що в той час коли 6.09.2006 року мужчина сідав в автомобіль АУДІ , вони знаходились від цього місця на відділі біля 15 метрів і добре бачили цього мужчину.

Судом був допитаний і свідок ОСОБА_12, брат потерпілої ОСОБА_3., який пояснив , що він також 6 вересня 2006 року біля 13 год. разом з сестрою знаходився на станції техобслуговування „Процайло" в с Підгородньому Золочівського району , коли у сестри викрали сумку . Почувши про це крик її чоловіка , він побачив мужчину, який направлявся до автомобіля АУДІ з сумочкою під курткою , але коли цей мужчина сідав в автомобіль , він до сестри обличчям не повертався.

Даючи покази 6 вересня 2006 року в якості потерпілої ОСОБА_3. не вказувала , що мужчина , який з її сумочкою сідав в автомобіль , повертався в цей момент до неї обличчям (а.с. 34,35).

Більше того , вона тоді вказала лише те , в якому одязі були одіті мужчини , один з яких після викраденні її сумочки сів в автомобіль ВМ^ , а інший в АУДІ.

Даючи покази при допиті 5.01.2007 року ОСОБА_3. пояснила , що мужчина , який під курткою ніс її сумку , був одягнутий в чорну шкіряну куртку , в чорних штанах і світлій футболці з короткою зачіскою і темним волоссям. Він підійшов до автомобіля АУДІ і сів у нього. ( а.с. 40-46)., а інший мужчина , який його прикривав , був одягнутий у чорні штани та сорочку чи то світер бежевого кольору і він сів в автомобіль марки   ВМ\У .

Тоді ж ОСОБА_3. вказала , що коли вона бігла до цих двох машин , то ще побачила , що біля них стояв ще один хлопець , який був одягнутий в темну куртку та світлу сорочку чи футболку . Вона добре запам'ятала обличчя цього хлопця .

Отже і при допиті 5 січня 2007 року потерпіла не вказувала на те , що вона бачила обличчя того мужчини , який викрав її сумочку з автомобіля і сів з нею в автомобіль АУДІ.

Вона тільки вказала у чому він був одітий і що у нього було коротке темне волосся.

Потерпілий ОСОБА_4. при допиті 7 вересня 2006 року ( а.с. 36-38) пояснив , що коли він 6 вересня 2006 року , побачив що незнайомий йому мужчина середньої тілобудови відходить з передньої частини їхньої машини , під пахвою він тримав сумочку його жінки , яка була в машині. Він почав ховати її під куртку . Цей мужчина , що викрав сумочку , сів в АУДІ сіро-зеленого кольору, яке через 2-3 секунди рвонуло з місця.

Отже і потерпілий ОСОБА_4. тоді не стверджував , що він запам'ятав обличчя того мужчини , що викрав сумочку у його дружини.

При допиті 5 січня 2007 року ( а.с. 58-60) ОСОБА_4. вказав лише на те , що цей мужчина, який викрав сумочку , був середньої тілобудови , ростом 175 см, в шкіряній куртці. Правда при допиті в цей день ОСОБА_4. заявив, що йому пізніше стало відомо , що це був ОСОБА_2.

Виникає питання звідки ОСОБА_4. стало про це відомо ? Як видно з матеріалів справи , то 16.10.2006 року працівник відділу кримінального розшуку Золочівського РВ УМВСУ ОСОБА_13. подав рапорт на ім'я начальника Золочівського РВ у якому вказав , що по факту грабежу ОСОБА_3 отримано оперативну інформацію , що до даного злочину може бути поичетний ОСОБА_2. ( а.с. 140).

В судовому засіданні ОСОБА_13. пояснив , що інформатор пояснив йому , що сам він не був на місці вчинення злочину , а передав лише те , що ОСОБА_2. може бути причетний до вчинення цього злочину.

У відповідності до ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані , на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання , слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння , винність особи , яка вчинила це діяння , та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 ст.65 КПК передбачає , що ці дані встановлюються : показаннями свідка , показаннями потерпілого , показаннями підозрюваного , показаннями обвинуваченого ,

 

4

висновком експерта , речовими доказами , протоколами слідчих і судових дій , протоколами з відповідними додатками , складеними уповноваженими органами за результатами оперативно - розшукових заходів, та іншими документами. Так як в справі появилась оперативна інформація від ОСОБА_13. щодо причетності ОСОБА_2. до вчинення злочину , дані про це , як передбачено в ст.65 ч.2 КПК України , повинні були бути приєднані до матеріалів кримінальної справи у вигляді відповідного протоколу з відповідними додатками , але по невідомій причині досудовим слідством це зроблено не було. Тому цей недолік слід усунути під час додаткового досудового слідства.

У цей же день , тобто 16 жовтня 2006 року , ОСОБА_2. було пред'явлено ОСОБА_3. для впізнання і вона його впізнала як такого , що 6.09.2006 року на СТО в с Підгородньому викрав її сумочку (а.с 143).

Через два дні , тобто 18. 10. 2006 року , ОСОБА_2. впізнає і її чоловік потерпілий ОСОБА_4. (а.с. 167).

Але , у відповідності до ст. 174 ч.1 КПК України при необхідності пред'явлення будь-якої особи для впізнання , потерпілому , обвинуваченому або підозрюваному слідчий спочатку допитує їх про їх зовнішній вигляд і прикмети цієї особи , а також про обставини при яких впізнаючий бачив цю особу, про що складає протокол допиту.

Однак ці вимоги процесуального закону виконані не були , зокрема в частині допиту потерпілих  щодо  прикмет злочинця .

В обох протоколах пред'явлення осіб для впізнання від 16 і 18.10.2006 року зазначено лише, що потерпілі впізнали ОСОБА_2. по рисах обличчя , тілобудові і росту.

Однак в судовому засідання свідок ОСОБА_6. пояснила , що коли ОСОБА_2. разом з нею і дружиною 6 вересня 2006 року копав картоплю , то волосся його було довжиною біля 10 см , бо воно спадало йому на лоб і він   змушений був його  часто поправляти .

ОСОБА_10 пояснив , що мужчина , який сідав 6.09.2006 року в автомобіль АУДІ був вищого росту ніж ОСОБА_2.

Підсудний ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив , що коли його 16 жовтня 2006 року доставили в Золочівський РВ УМВСУ , то його на камеру мобільного телефону сфотографував начальник кримінального розшуку ОСОБА_14 , який зразу ж роздрукував його фото, а потім його ще знімали на відеокамеру.

При таких обставинах протоколи впізнання від 16 і 18.10.2006 року в плані їх безспірної доказовості викликають сумнів.

Тому в процесі додаткового досудового слідства ця обставина повинна бути перевірена як шляхом допиту ОСОБА_14 , так і інших осіб , які до цих зйомок були причетні з метою з'ясувати чи не були ці фото перед впізнанням пред'явлені потерпілим для „полегшення" їм впізнання ОСОБА_2.

Крім цього , як видно з матеріалів кримінальної справи , то участь у заволодінні майном потерпілої ОСОБА_3. приймали декілька осіб .

Потерпілі ОСОБА_3. і ОСОБА_4. , а також свідки ОСОБА_12 і інші показали , що коли ОСОБА_4. замітив, що у дружини викрадають сумочку, він її попередив про це і та почала кричати.

Мужчини , які перед тим підходили до потерпілих , намагались перекрити дорогу ОСОБА_4., коли той намагався затримати того , що під курткою ніс сумочку. Частина членів групи сіла в автомобілі  БМВ і АУДІ і машини зразу   рвонули в напрямку Тернополя.

З матеріалів справи видно , що працівник міліції ОСОБА_13 виявив автомобіль БМВ з водієм , який скривався біля кар'єру в заростях. Як пояснив сам ОСОБА_13 в судовому засіданні, то цим водієм виявився ОСОБА_15, а потерпіла пояснила, що коли ОСОБА_13 з ОСОБА_15 . приїхали на СТО ,то ОСОБА_15 подзвонив комусь по своєму мобільному телефону і сказав фразу : „ Хлопці, А, В, С, - втікайте , мене затримала міліція „

 

5

З цього ясно видно, що ОСОБА_15 міг бути причетний до заволодіння майном ОСОБА_3. Але досудове слідство прийняло постанову про виділення відносно нього і інших справи в окреме провадження по ніби-то тій причині, що вказані особи скрилися.

Однак ОСОБА_3. з цього приводу пояснила в судовому засіданні, що коли її викликали в м. Львів для допиту , то працівники УБОЗУ повідомили їй , що автомобіль АУДІ , водій якого причетний до злочину, роз'їжджає по м. Львову і вони знають хто це такий.

Ст. 26 ч. 2 КПК України передбачає , що виділення справи допускається тільки у випадках , які викликаються необхідністю , коли це не може негативно відбитися на всебічності , повноті і обєктивності дослідження і вирішення справи. Ця вимога закону досудовим слідством грубо порушена.

Якщо органи досудового слідства вмінили ОСОБА_2. , що він повинен нести кримінальну відповідальність за те , що один з членів групи , з метою уникнути переслідування , наніс металевим предметом ОСОБА_4. удар в ділянку голови , то вони повинні були зібрати для цього необхідні докази, які б підтверджували таку попередню домовленість між членами злочинної групи.

Адже не виключається , що в даному випадку мав місце ексцес виконавця , бо потерпілі могли і не замітити як злочинці викрадають сумочку ОСОБА_3. Вирок суду ні в якому разі не може будуватися на припущеннях .

В даному випадку до висновку про виність підсуднього в цій частині слідство прийшло саме на припущенні , бо з цього приводу ніхто з членів злочинної групи не допитаний , а більша їх частина   слідством навіть не встановлена.

Цей недолік також слід усунути  під час додаткового досудового слідства.

В плані встановлення всіх інших учасників злочинної групи досудове слідство обмежилось допитом лише декількох осіб . Інші учасники групи , і зокрема ОСОБА_15. навіть не пред'являлись потерпілим для впізнання .

Правда ОСОБА_3. з цього приводу пояснила , що ОСОБА_15 привозили в Золочівський РВ УМВСУ для впізнання , але ті приїхали з адвокатами , але адвокати заявили , що статисти не підходять для впізнання  і це впізнання відклали.

Однак це не могло було причиною для виділення справи відносно інших учасників злочинної групи в окреме провадження.

Постанова з цього приводу від 15 січня 2007 року ( а.с. 257,258 ) є незаконною і вона повинна бути скасована прокурором.

Що стосується клопотання в частині закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2. то воно задоволено бути не може , так як є передчасним , а можливість здобуття досудовим слідством додаткових доказів , які б підтвердили його участь у заволодінні майном   потерпілої ОСОБА_3.    зберігається.

Слідству , зокрема , необхідно перевірити чи був знайомий ОСОБА_2. з іншими учасникаими злочинної групи, чи  підтримував він з ними контакти.

Це можна зробити  з допомогою таких слідчих і оперативних дій.

В судовому засіданні про розгляді кримінальної справи суд встановив , що по стану на 6 вересня 2006 року у ОСОБА_2. був мобільний телефон № НОМЕР_2 . Його домашній телефон №НОМЕР_3.

Як видно з матеріалів кримінальної справи і пояснення потерпілої ОСОБА_3. в судовому засіданні , то після того , як працівник Золочсівського РВ УМВСУ ОСОБА_13. доставив ОСОБА_15 спочатку на станцію технічного обслуговування , а після того в Золочівський райвідділ міліції, у того було відібрано пояснення , яке є на а.с. 26.

ОСОБА_15. вказав , що він приїхав в Золочів на автомобілі ВМ\У № НОМЕР_4  для придбання документів на автомобіль.

Але чомусь він на ці документи чекав у заростях.

 

6

ОСОБА_3. пояснила, що саме в цей автомобіль сів один з учасників злочинної групи після викрадення у неї сумочки і машина зразу рвонула з місця. Вона записала номери обох автомобілів спочатку на руці, а потім на листок.

Цей листок є на а.с. 45 і один з номерів автомобіля написаний на ньому , співпадає з номером автомобіля на якому 6.09.2006 року на СТО приїхав ОСОБА_15.

Працівник Золочівського РВ УМВСУ ОСОБА_13. при відібранні пояснення у ОСОБА_15. ( а.с 26 ) записав як номер мобільного телефону ОСОБА_15. ( НОМЕР_5 з виправленнями ), так і номер його домашнього телефону (НОМЕР_6 ).

Тому під час додаткового досудового слідства необхідно буде отримати дані через операторів зв'язку як з домашнього , так і мобільного телефонів і встановити чи не спілкувався ОСОБА_15. по цих телефонах з ОСОБА_2. до і після подій 6.09.2006 року.

Крім цього , як пояснила ОСОБА_3. під час досудового слідства так і в судовому засіданні, коли ОСОБА_15. ОСОБА_13. 6.09.2006 року привіз на СТО , той набрав по мобільному якийсь номер і сказав фразу : „ Хлопці А,В,С - тікайте , мене затримала міліція „ . Тому досудовому слідству необхідно відслідкувати і цей дзвінок , бо він може вивести слідство на інших учасників злочинної групи.

Такі дані слідство може добути і шляхом допиту знайомих ОСОБА_2. , його сусідів , що необхідно буде зробити під час дослідування.

В обвинувальному висновку і в постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_2. інкриміновано , що він , крім цінностей , викрав у ОСОБА_3. і ряд документів . Це , зокрема, її паспорт , посвідчення учасника ліквідації на ЧАЕС на ім'я ОСОБА_5. , посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС на ім'я ОСОБА_5. ( а.с. 307-309, 321-335).

Відповідальність за викрадення важливих документів і паспорта передбачена ст. 357 ч.3 КК України. При вчиненні дій по викраденню майна і документів , такі дії утворюють ідеальну сукупність злочинів і повинні кваліфікуватися як по статтях , які передбачають кримінальну відповідальність як за злочини проти власності , так і по ст.357 ч.3 КК України.

Про це вказується в п. 4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 12 „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності " , зі змінами від 4 червня 1993 року , 13 січня 1995 року , 3 грудня 1997 року.

Разом з тим , слідчий в ОВС СУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_16. 15 січня 2007 року виніс постанову , якою відмовив в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2. по факту незаконного заволодіння паспортом та іншими важливими документами .

Складається ситуація коли по факту заволодіння паспортом і іншими документами слідством відмовлено в порушення кримінальної справи проти ОСОБА_2. і той же час вчинення цих дій ОСОБА_2. інкриміновано.  Така ситуація є неприпустимою.

Постанова від 15 січня 2007 року є незаконною і вона повинна бути скасована прокурором під час додаткового досудового слідства.

При вирішенні питання про притягнення до відповідальності інших учасників злочинної групи слідству необхідно буде вирішити питання про визнання транспортних засобів знаряддям вчинення злочину.

Вся вказана неповнота досудового слідства , порушення вимог КПК України під час його проведення не може бути  усунута в судовому засіданні.

Що стосується клопотання про зміну ОСОБА_2. запобіжного заходу , то воно заслуговує на увагу в силу таких обставин.

ОСОБА_2. перебуває під вартою з 16 жовтня 2006 року ( а.с. 153, 172) За цей період

безспірних доказів його участі у вчиненні злочину слідство не здобуло . В сім"ї ОСОБА_2. склалась тяжка ситуація. Його батько переніс операцію на серце , мати є інвалідом і їй йде 73 рік.. Неповнолітній  син   ОСОБА_2. хворіє , дружина не працює.

ОСОБА_2. має сім ю , місце проживання і він аж ніяк не може вплинути на хід слідства.

 

7

При таких обставинах міру запобіжного заходу відносно нього слід змінити  з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця   проживання. Керуючись ст. 246,281 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2. по ст.187 ч.2 КК України направити прокурору Золочівського району для проведення додаткового досудового слідства.

В процесі цього додаткового слідства шляхом проведення відповідних слідчих дій необхідно виконати всі вимоги суду, вказані в мотивувальній частині постанови.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_2. змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області на протязі 7

діб з дня її винесення.