РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                справа № 2-302/2007

10 квітня 2007 року            Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                           Постигача Б.А.

при секретарі                            Матвеюк Н.П.

розглянувши в судовому засіданні в м. Золочеві справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання втратившим право на користування жилим приміщенням у квартирі ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до свого колишнього чоловіка ОСОБА_2. в якому просила визнати , що він втратив право на користування жилим приміщення в квартирі № АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог покликалась на те , що  вона з чоловіком у цій квартирі почали проживати з 1999 року. У вересні 2005 року  відповідач залишив її і пішов жити до своїх батьків в с Зозулі Золочівського району де проживає по сьогодні. До неї і до їхнього неповнолітнього сина , який проживає разом з нею , він не навідується.

Дана квартира є власністю її і сина. Відповідач вже півтора року не проживає у квартирі , але він зареєстрований у ній. Реєстрація його у квартирі не дозволяє їй оформити субсидію і вона змушена за відповідача оплачувати комунальні послуги. Тому виникло питання в судовому порядку визнати , що відповідач втратив право проживання у квартирі.

Відповідач ОСОБА_2. позову не визнав. Він пояснив , що у квартирі не жив по тій причині , що позивачка поміняла замки на вхідних дверях , ключа йому не дала і він не міг попасти у квартиру.

Позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік , якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Копіями договору дарування і реєстраційного посвідчення підтверджено , що позивачка є власником 3/5 ідеальних частин квартири №АДРЕСА_1.

Власником  1/3 частини квартири є неповнолітній син сторін і вона є його законним представником..

ОСОБА_1. представила суду акти перевірки паспортного режиму від 27.12.2005 року

10.03.2006 року , 10.06.2006 року і 5.10.2006 року , яким вона підтверджує факти непроживання відповідача у квартирі. Одним з осіб , яка підписала ці акти є ОСОБА_3, їхній сусід. ОСОБА_3, був допитаний судом як свідок і пояснив . що він всі ці акти підписав лише в жовтні 2006 року , коли його про це попросив працівник міліції ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_5. пояснив , що він в листопаді і грудні 2006 року разом з ОСОБА_2 приходили на квартиру , бо ОСОБА_2. хотів забрати звідти деякі свої речі. Але у квартирі той попасти не зміг , бо його дружина поміняла замки на вхідних дверях.

Позивачка ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснила , що вона дійсно в грудні 2005 року поміняла замок на вхідних дверях квартири і ключів від нового замка ОСОБА_2. не дала. Це вона змушена була зробити , бо ОСОБА_2. почав забирати з квартири речі, які вважав своїми.

4

Отже непроживання відповідача у квартирі було викликане, тим , що він не міг попасти у квартиру по вині самої позивачки , а закон вимагає для визнання його втратившим право на користування жилим   приміщенням , відсутність будь-якої поважної причини. Керуючись ст.   209,210,212,213 ЦПК України , ст, 405 ч. 2 ЦК   України суд,

ВИРІШИВ:

в задовбленні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким , що він втратив право на користування жилим приміщенням у квартирі

№ АДРЕСА_1   відмовити.       

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області на протязі 20 днів

після подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з дня

проголошення рішення .