справа № 2-а-374/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 липня 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……………Літвин О.О.
при секретарі………………...Сарган О.А.
з участю : позивача……………………...ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м. Новоград-Волинський старшого сержанта міліції Родзінського Олександра Владиславовича, старшого державтоінспектора ВДАІ м. Новоград-Волинський старшого лейтенанта міліції Опанасюка Сергія Віталійовича
про визнання неправомірними дії відповідачів та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення від 31.03.2010 року та скасувати постанову серії АМ № 151578 від 31.03.2010 року, винесену відповідачем Родзінським О.В., про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 31.03.2010 року відповідачами на нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення за перевищення швидкості за ч. 1 ст. 122 КУпАП, на підставі якого в подальшому була винесена оскаржувана постанова, та за невиконання вимоги про зупинку за ст. 122-2 КУпАП. З винесеними протоколами та постановою не згоден, вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Дійсно, в зазначений в оскаржуваній постанові день та час рухався на власному автомобілі по м. Новоград-Волинський, де на вул. Толубка був зупинений відповідачами, які повідомили, що перевищив допустиму швидкість та не зупинився на їхню вимогу. Його заперечення з приводу того, що жодних правил дорожнього руху він не порушував, відповідачами до уваги не брались, крім того, не бачив жодних приборів фіксації швидкості автомобіля.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що відповідачами не роз’яснювались йому права, а протоколи він підписав не читаючи, оскільки юридично не обізнаний з процедурою оформлення матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, хоча декілька разів вже притягувався до адміністративної відповідальності за подібні правопорушення. Вважає, що неправомірність дій відповідачів у складанні протоколів полягає в тому, що він не перевищував допустиму швидкість та не ігнорував вимогу про зупинку. Крім того, за результатами розгляду протоколу за ст. 122-2 КУпАП Новоград-Волинським міськрайонним судом було закрито провадження за спливом строків.
Відповідач в судове засідання не прибув .
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 31.03.2010 року відповідачем Родзінським О.В. відносно позивача було складено протокол серії АМ 136195 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 цього дня, о 19 год. 08 хв., керуючи автомобілем Рено Майстер, реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Новоград-Волинський по вул. Житомирській, перевищив швидкість на 34 км/год., рухаючись зі швидкістю 94 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут». (а.с.3)
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ 151578 від 31.03.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.4) .
Цього ж дня, відповідачем Опанасюком С.В. відносно позивача було складено другий протокол серії АМ 136224 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 цього дня, о 19 год. 08 хв., керуючи автомобілем Рено Майстер, реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Новоград-Волинський по вул. Житомирській не зупинився на поданий жест про зупинку жезлом в супроводі свистка та продовжив рух далі, чим порушив п. 2.4 ПДР України. (а.с.5)
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 02.07.2010 року провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП було закрито у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. (а.с.12)
У відповідності до п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі – Правила), – у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Пункт 2.4 Правил передбачає обов’язок водія зупинитися на вимогу працівника міліції.
В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.
Частиною 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Відповідно до п. 12.6 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МВСУ № 242 від 02.06.2009 року) підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення, є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Посилання позивача на те, що ним не було допущено перевищення швидкості, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до протоколу серії АМ 136195 та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2010 року підтверджено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, що зафіксовано за допомогою приладу вимірювання швидкості «Беркут». Дані покази суд не бере до уваги, наявні підстави вважати, що вони дані позивачем з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова була винесена з дотриманням вимог, передбачених ст. 283 КУпАП, і не викликає у суду щодо правдивості обставин, викладених в ній .
Що стосується показів позивача в частині того, що при винесенні протоколів та постанови про адміністративне правопорушення йому не було роз’яснено його прав, то вони не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються адміністративними протоколами, в яких він власноручно поставив свій підпис про своє ознайомлення з їх змістом, де, зокрема, зазначено, що йому роз’яснені його права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Крім того, критичного ставлення заслуговує мотивація позивача щодо його юридичної необізнаності з процедурою оформлення матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки, як пояснив сам позивач в судовому засіданні, він в минулому неодноразово притягувався працівниками ДАІ до адміністративної відповідальності, що дає всі підстави стверджувати про його обізнаність з порядком складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Крім того, пунктом 7.7 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, працівникам підрозділів ДПС надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, що спростовує доводи позивача в частині неправомірності винесення відповідачем ОСОБА_4 протоколу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не свідчить про відсутність в його діях події і складу даного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідачів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанови відповідають вимогам закону, підстав для скасування постанови суд не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м. Новоград-Волинський старшого сержанта міліції Родзінського Олександра Владиславовича, старшого державтоінспектора ВДАІ м. Новоград-Волинський старшого лейтенанта міліції Опанасюка Сергія Віталійовича про визнання неправомірними дії відповідачів та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити за безпідставністю.
Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча суддя О.О.Літвин