Справа №22Ц-0982/2007р. Головуючий у 1 інстанції Войнаренко Л.Ф.
Категорія 01,34,36 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів Приходька К.П., Заріцької А.О.,
при секретарі Шешко О.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітньою дитину,
встановила:
в листопаді 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з липня 1988 року по січень 1991 року вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. В даний час син є студентом 1- го курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Видавничо - поліграфічний інституту з денною формою навчання і потребує додаткової матеріальної допомоги на навчання.
Позивачка вважає, що відповідач зобов'язаний утримувати свого сина у зв'язку з його навчанням і тому просила суд постановити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1\4 частки його доходу (заробітку) щомісячно починаючи з дня подачі позов і до закінчення сином навчання.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2007 року позовна заява задоволена, стягнено з відповідача на користь позивачки аліменти на навчання сина в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 15 листопада 2006 року до 30 червня 2010 року, тобто на період навчання ОСОБА_3.
Відповідач подав апеляційна скарга на рішення суду в якій просить суд рішення скасувати та постановити нове рішення яким відмовити позивачці в задоволені позовних вимог посилаючись на те, що рішення суду є незаконне та необгрунтоване, постановлене з порушенням норм процесуального права.
Колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що починаючи з липня 1988 року по січень 1991 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Згідно довідки від 03 жовтня 2006 року за №245 син сторін є студентом 1-го курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Видавничо - поліграфічний інституту з денною формою навчання.
Відповідно з вимогами ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ч.І ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчанні і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів суд достатньо повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідач спроможний надавати позивачці матеріальну допомогу у визначеному судом розмірі. Судом першої інстанції визначаючи розмір стягуваних аліментів правильно врахований сімейний та матеріальний стан відповідача, з таким висновкам погоджується колегія суддів.
Посилання скаржника про те, що рішення суду є незаконне та необгрунтоване, постановлене з порушенням норм процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в рішенні суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2007 року відхилити, рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.