Справа№22Ц-768/2006                                                             Головуючий у 1 інстанції Подрєзова Г.О.

Категорія 42                                                                              Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем    України.

23 березня 2007 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В. при секретарі - Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного

суду від 21 грудня 2006року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1      про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим

приміщенням.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2006року ОСОБА_2. звернулась в суд із вказаним позовом і просила вселити її в кімнату площею 20,6 кв.метрів квартири№АДРЕСА_1 в м.Біла Церква Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27 лютого 2006року, яке набрало законної сили, за нею визнано право власності на 1\4 частину вказаної квартири і визначено право користування житловою кімнатою цієї квартири площею 20,6 кв.метрів, проте відповідач чинить перешкоди, не допускаючи її в квартиру.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21 грудня 2006року позов задоволено. Вселено ОСОБА_2 у квартиру №АДРЕСА_1 в м.Біла Церква Київської області, а саме в кімнату площею 20,6 кв.метрів та усунути перешкоди з боку ОСОБА_1 по користуванню позивачкою частиною квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, передати справу на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом ОСОБА_2. і ОСОБА_1. з 1996року по вересень 2005року проживали однією сім"єю. За час спільного проживання у них 20 грудня 1998року народився син ОСОБА_1.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27 лютого 2006року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\4 частину квартири№АДРЕСА_1 в м.Біла Церква Київської області. Визначено за ОСОБА_2. право користування  однією житловою кімнатою площею 20,6 кв.метрів в цій квартирі,  за ОСОБА_1.    право користування однією житловою кімнатою    площею 16,3 кв.метрів, залишено підсобні приміщення в спільному користуванні.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2006року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, поділ майна; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, усунення перешкод власнику по користуванню своїм майном рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 27 лютого 2006року скасоване, постановлене нове рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири№АДРЕСА_1 в м.Біла Церква Київської області.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що поскільки рішенням апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2006року за позивачкою визнано право власності на 1\2 частину квартири, то ОСОБА_2. підлягає вселенню у вказану квартиру.

Колегія судців погоджується із вказаними висновками, поскільки вони є обґрунтованими і відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст.319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Встановивши, що ОСОБА_2. є власником 1\2 частини квартириАДРЕСА_1 в м.Біла Церква Київської області і за нею визначено право користування однією житловою кімнатою площею 20,6 кв.метрів в цій квартирі відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, але вказане право порушується відповідачем шляхом створення перешкод у користуванні вказаним майном, суд обгрунтовано, з врахуванням вказаних вимог процесуального закону та ст.48 Закону України „Про власність", захистив порушене право власності і вселив ОСОБА_2. в кімнату площею 20,6 кв.метрів вказаної квартири.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, і задовольняючи позов, обгрунтовано застосував закон, що регулює спірні правовідносини.

Підстав для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, які передбачені ст.311 ЦПК України, апеляційним судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 27.02.2006року та рішення апеляційного суду Київської області від 27.10.2006року не можуть бути прийняті до уваги, поскільки не стосуються предмету апеляційного оскарження.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1     - відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 21 грудня 2006року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.