Справа № 22-ц- 993. Головуючий у 1-й інстанції- Бендик О.Г.
Доповідач-Суханова Є.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого-Приходька К.П.,
суддів-Суханової Є.М., Заріцької А.О.,
при секретарі- Якимець Ю.В.,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 січня 2007 року позовні вимоги заяви ОСОБА_2. та ОСОБА_1. було задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2. право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в місті Бровари Київської області, а у власності ОСОБА_1. залишити її 1/3 частину.
Поділено майно, що є їх спільною сумісною власністю та виділити ОСОБА_2. - металевий гараж під № АДРЕСА_2 в . Бровари вартістю 4000 грн. касетний відіо-плеєр „Самсунг" вартістю 280 грн., пило смок „Супер", вартістю 200 грн., меблевий куточок фірми „Леон" вартістю 3500 грн, та інше майно.
ОСОБА_1-автомобіль „ДЕО-Ланос", д.н. НОМЕР_1,2003 року випуску, антену компактну вартістю 100 грн., меблеву стінку „Борис" з 6 предметів вартістю 3000 грн., стіл під комп'ютер вартістю 500 грн., телевізор „Самсунг"вартістю 1530 грн., електроплиту „Андезит", вартістю 2630 грн., ліжко двоспальне фірми „Леон", вартістю 700 грн., диван „Малютка" вартістю 350 грн.
В задоволенні позовів в інший частині відмовлено.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скагою, в якій просить рішення суду, скасувати та ухвали ти нове рішення, яким визнати право власності ОСОБА_1. на 2/3 квартири № АДРЕСА_1.
Виключити з розподілу майно, як тке, що придбано не за рахунок спільних коштів подружжя, а за особисті кошти апелянта-автомобіль ДСУ, вартістю 37160 грн. відіоплеєр „Самсунг" вартістю 280 грн.
Виключити з розподілу майно як таке, що придбане не за рахунок спільних коштів подружжя, а за рахунок аліментів ОСОБА_3, меблеву стінку „Борис" вартістю 3000 грн., стіл під комп'ютер, вартістю 7000 грн.
Виключити з розподілу майно як таке, що придбане не за рахунок спільних коштів подружжя, а яке належить ОСОБА_2. на праві особистої приватної власності та набуте до шлюбу: телевізійна антена „Байна" вартістю 100 грн., телевізор „Банга" вартістю 300 грн., телефонии апарат „Панасоник" вартістю 250 грн. виключити з розподілу майна, яке належить ТОВ „Торговий дім Михайлівський" комп'ютер „Самсунг" вартістю 1500 грн. та поілити майно за списком апелянта, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, вичивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд задовольняючи позови сторін обґрунтовано врахував всі обставини справи, правовідносини сторін та ухвалив рішення, яке відповідає вимом чинного законодавства.
Судом було встановлено, ОСОБА_2. 4 серпня 2004 року, та ОСОБА_1. 6 серпня 2004 року подали до суду позовні заяви один до одного про поділ спільного сумісного майна.
В позовній заяві, яку доповнив 28.09.2004 року (т.1, а.с.83а-84), ОСОБА_2. просив визнати за ним право власності на 1/3, а за ОСОБА_1. на 1 /6 частину трьохкімнатної квартири NАДРЕСА_2 в м.Бровари Київської області, оскільки 1/3 частину квартири ОСОБА_1. подарувала 7.07.2000 року своїй дочці ОСОБА_3. без його згоди.
Також просив поділити їх спільне сумісне майно, виділивши йому автомобіль "ДЕО-Ланос", д.н.НОМЕР_1, 2003 року вит; ску, а ОСОБА_1.-телевізор "Банга", радіотелефон "Панасонік"(придбані в 1994 році), антену компактну (придбана в 1998 році), касетний вщеоплеер "Самсунг", пилосмок "Супер", диван "Малютка"(придбані в 2000 році), ліжко двоспальне фірми "Леон", меблевий м"який куточок фірми "Леон", музичний центр ЛДжі, кухонний меблевий гархітур з 16 предметів, меблеву стінку "Борис" з 6 предметів, стіл під комп"ютер (придбані в 2001 році), комп"ютер "Самсунг" укомплектований наушниками, мікрофоном та настільною лампою, килим 5x3 м. синьо-білого кольору, телевізор "Тошиба", меблеву стінку з дубу "Молодечо", тумбу під телевізор ММ 5102/2, електроплиту "Індезіт" (придбані В 2002 році), холодильник " Індезіт", телевізор "Самсунг" Плано 21, водонагрівач "Арістон" на 50 л., пральну машину "Арістон" (придбані в 2003 році), тумбу для взуггя з дзеркалом, придбану в 2004 році, а також люстри, штори, карнизи, посуд. Пославсь на те, що з лютого 1997 року він та ОСОБА_1. проживали в цивільному шлюбі, вели спільне домашнє господарство та мали спільний бюджет. Шлюб зарестрували 18.12.1998 року. Рішенням суду від 2.08.2004 року їх шлюб,
без його на те згоди, було розірвано. Добровільно поділити придбані ними за час подружнього життя квартиру та майно вони не можуть.
ОСОБА_1. в своїй позовній заяві просила поділити між нею та ОСОБА_2. їх спільне сумісне майно подружжя - автомобіль "ДЕО-Ланос" д.н.НОМЕР_1, металевий гараж для автомобіля під NАДРЕСА_2 в м. Бровари, ліжко двоспальне, телевізор "Самсунг", пральну машину "Арістон", обігрівач, диван "Малютка", кухонний меблевий гарнітур, холодильник "Індезіт", електричну кухонну плиту "Індезіт", меблеву стінку "Горка", підставку під телевізор, телевізор "Тошиба", меблевий м"який куточок, відеомагнітофон, меблеву підставку для взуггя та дзеркало. Всього на загальну суму 69 160 грн, де їх частки рівні і по розміру становлять по 34580 грн.
При поділі майна ОСОБА_1. просшіа виділити ОСОБА_2. автомобіль "Део-Ланос" вартістю 37160 грн., а собі - все інше перелічене нею майно. З ОСОБА_2. на ті користь просила стягнути 2580 грн. грошової компенсації за відступ від розміру часток (т. 1 ,а.с.20-21).
30 серпня 2004 року ОСОБА_1. в порядку ст.392 ЦПК України подала позовну заяву до ОСОБА_2., в якій просила визнати право власності за нею на 2/3 квартири NАДРЕСА_1 в м.Бровари, а за ті дочкою від першого шлюбу ОСОБА_3.- на 1/3 частину зазначеної квартири. Послалась на те, що до одруження з ОСОБА_2., яке відбулось 18 грудня 1998 року, вона уклала договір на будівництво квартири та з загальної вартості квартири 47080 грн. сплатила 38850 грн.. Після реєстрації шлюбу сплатила 8230 грн., з яких 277 грн. відраховано з ті заробітної плати, а 7953 грн. внесено за рахунок ті особистих коштів. За рахунок ОСОБА_2. шляхом відрахування з його заробітної полати було сплачено лише 770 грн., питома вага яких при ціні 700 грн. за 1 кв.м. квартири становить 1,1 кв.м. квартири. Проте і цією своєю часткою ОСОБА_2. розпорядивсь, давши їй свою згоду на дарування 7 лютого 2000 року 1/3 частини квартири ОСОБА_3, а.с.46-47).
В доповненнях до позовної заяви про поділ майна, поданих 7 жовтня 2004 року, ОСОБА_1. не зазначила вказаного в позовній заяві відеомагнітофона. До переліку майна, підлягаючого поділу, включила телефонний номер на ім"я ОСОБА_4 6-98-13 вартістю 1150 грн. та зазначила, що за спільні кошти сторони за час шлюбу придбали 24 квітня 2003 року лише гараж вартістю 4000 гри.. Все інше майно хоча і придбане під час шлюбу, але за ті особисті кошти. У зв"язку з цим при поділі майна, просила відступити від принципу рівності часток подружжя, збільшити ті частку на 31015 грн. та виділити їй все майно, за винятком гаража, який просила виділити ОСОБА_2.Щт.1, а.с. 139-140).
В доповненнях до позовної заяви від 4 квітня 2005 року ОСОБА_1. просила виключити з переліку спільного сумісного майна автомобіль "ДЕО-Ланос", відеоплеер "Самсунг", які куплені не за спільні, аза Ті особисті кошти, телевізійну антену "Байна", телевізор "Банта", телефонний апарат "Панасонік" як дошлюбне майно ОСОБА_2., компютер "Самсунг", який належить ТОВ "Торговий дім Михайлівський", а їй наданий в користування, меблеву стінку "Борис", стіл під комп"ютер, які куплені за аліменти ОСОБА_3. При
поділі іншого майна ОСОБА_5 виділити телевізор "Самсунг", гараж, пилосмок, диван "Малютка", виділити все інше майно, збільшивши 1/3 частку на 25%, оскільки ОСОБА_2. не дбав про добробут сім'"і і не давав грошей навіть на харчування (т.2, а.с. 140-141).
В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2. пояснив, що з 1994 року Мардело (до одруження з ним ОСОБА_1. почала приїзджати по роботі в Сумське учбово-виробниче управління УТОС, де він працював начальником відділу збуту. Поступово між ними виникли серйозні відносини, вони зблизились і весною 1998 року вирішили одружитись. Він в травні 1998 року розрахувавсь з роботи і в червні 1998 року фактично створив сїм"ю з відповідачкою, переїхавши жити до неї в двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 в м.Бровари. Після завершення розірвання шлюбів: його- з ОСОБА_6., відповідачки- з ОСОБА_7, вони 18.12.1998 року свій шлюб зареєстрували. Проживати не в своїй квартирі він не хотів, тому вони прийняли рішення придбати власну квартиру через Броварську меблеву фабрику, яка по бартеру отримувала квартири від АТ "Броварипромжитлобуд" і квартири були дешевшими. Він працевлаштувавсь на фабрику. Але оскільки його розірвання шлюбу затягувалось, на фабрику була працевлаштована і відповідачка, на ім"я якої 6 жовтня 1998 року і був оформлений договір будівництва спірної квартири. Перший внесок в розмірі близько38 тисяч гривень вони робили разом, а інші в сумі біля 10 тисяч гривень робив він від імені відповідачки коли вони вже перебували в зареєстрованому шлюбі. На перший внесок коштів не вистачало, тому він домовивсь з керівництвом фабрики про виділення безпроцентного кредиту, графік погашення якого заповнив власноруч, позичав гроші у своєї сестри ОСОБА_8, які повернув за рахунок свого дошлюбного майна в м.Суми, до якого належала квартира, гараж, машина. Щоб квартира була дешевшою, в договорі не передбачалось виготовлення дверей, підлоги, клейка шпалер, облаштування балкону і ці роботи та балкон він виконав власноруч при допомозі свого товариша ОСОБА_9.. В 2000 році квартира була збудована, кредит погашений і весною вони вже заселились, маючи лише диван та стільці, придбані пїд час його роботи на меблевій фабриці. Все інше майно вони купили після вселення. Не працюючі офіційно, він заробляв кошти займаючись ремонтом
квартир та установкою балконів в м.Москві та в м.Киеві. Частки сторін в квартирі та майні вважає рівними.
Свої зобов"язання по договору вона виконала і 12 червня 2000 року отримала свідоцтво про право власності на квартиру. Для сплати за квартиру 38850 грн. до одруження з ОСОБА_2. вона мала 40 тисяч гривень дошлюбних коштів, які і витратила на перший внесок, а для здійснення подальших платежів їй дали 20 тисяч гривень ії батьки. Також в листопаді 1998 року вона уклала з фабрикою договір на отримання безпроцентного кредиту, проте хто його заповнював не знає, 277 грн. були відраховані з ії заробітної плати та 770 грн. з заробітної плати ОСОБА_2.
Апелянт обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу зазначила, що в червні 2000 року вони з ОСОБА_10. продали свою квартиру NАДРЕСА_3 в м.Бровари за 36 тисяч гривень ОСОБА_11, які вона передала на зберігання ОСОБА_12., а потім витратила їх на придбання будівельних матеріалів на квартиру, кухонного меблевот гарнітуру, шкафів, люстр, меблів, дивану, частини побутової техніки та автомобіля Москвич, який В кінці 2003 року був проданий, а за виручені гроші та позичені нею в сумі 3 тисяч доларів США був куплений автомобіль ДЕО. Просила відмовити ОСОБА_2. у визнанні права власності на частину квартири та поділити між ними майно так, як вона просила в доповненнях до позовної заяви від 4 квітня 2005 року. Судом було встановленого ОСОБА_2. та ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі перебували з 18 грудня 1998 року. Рішенням Броварського міськрайонного суду від 8 лютого 2004 року їх шлюб розірваний. Дітей від цього шлюбу немає.
1 жовтня 1998 року між ОН "Броварипромжитлобуд" та ОСОБА_1 був укладений договір NАДРЕСА_4 в м.Бровари, у відповідності з яким на будівництво трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1зобов'язалась сплатити до 7 жовтня 1998 року повну вартість квартири в сумі 50050 грн..
6 жовтня 1998 року за N858 між ОСОБА_1, орендним підприємством "Броварипромжитлобуд" та Броварською меблевою фабрикою "Дружба" укладений інший договір, згідно з яким Броварська меблева фабрика "Дружба" зобов"язалась відвантажити будівельні матеріали ОН "Броварипромжитлобуд", ОН "Броварипром-житлобуд" зобов "язалось передати ОСОБА_1. у власність 3-х кімнатну квартиру в будинку АДРЕСА_5 в м.Бровари, а ОСОБА_1зобов'язалась сплатити фабриці 47850 грн. заборгованості за послуги по відвантаженню ОН "Броварипромжитлобуд" будівельних матеріалів.
Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів меблевій фабриці "Дружба" до 12.12.1998 року по даному договору було сплачено 38850 грн.. З них 26600 грн.-20 жовтня, 11250 грх.-21 жовтня, 1000 грн.- 30 листопада. Після реєстрації шлюбу внесено : 1000 грн.-25.01.99р., 300 грн.-2.02.99р., 800 грн.-3.02.99р., 300 грн.-2.03.99р., 1000 грн.-10.03.99р., 900 грн.-16.03.99р., 1000 грн.-8.04.99р., 2653 грн.-21.04.99р. За заявами ОСОБА_2. від 22.03.99 року та ОСОБА_1. від 24.43.99 року для сплати за квартиру була спрямована заборгованість їм по заробітній платі відповідно в сумі 770 грн. та 277 грн..
На підставі рішення Броварського міськвиконкому від 16 травня 2000 року N3 142 ОСОБА_1. 16 червня 2000 року видане свідоцтво про право л власності на квартиру NАДРЕСА_1в м.Бровари Київської області.
Згідно договору дарування частини квартири, посвідченого та зареє-' строваного приватним нотаріусом ОСОБА_13. в реєстрі за №4601, ОСОБА_1. 07.07.2000 року 1/3 частину зазначеної квартири подарувала своїй неповнолітній дочці ОСОБА_3., від імені якої діяв ОСОБА_7., у зв"язку з чим їй по праву власності в квартирі №АДРЕСА_1 в м.Бровари належить 2/3 частини.
Як вбачається з службової відмітай нотаріуса ОСОБА_13, вчиненій на примірнику договору дарування, який зберігається в нотаріуса, позивач ОСОБА_2. в день посвідчення договору подав письмову заяву, якою надав свою згоду на дарування неповлолїтній ОСОБА_3.1/3 частини квартири.
Цим спростовується факт відсутності згоди позивача ОСОБА_2. на відчуження 113 частини спірної квартири без його на те згоди і його й посилання на це колегія суддів відхиляє.
Апелянт ОСОБА_1. для підтвердження обставин, якими обґрунтовувала свої апеляційні вимоги, в тому числі початку спільного проживання та ведення домашнього господарства з ОСОБА_2. лише з вересня 1999 року та проживання до зазначеного часу однією сім"ею з своїм першим чоловіком ОСОБА_7 послалась на квитанції, які підтверджують сплату ОСОБА_7 комунальних платежів в цей період, довідку Броварського МВ ГУ МВС цкраїни в Київсь кій області N8 7285 від 23.09.04 року згідно якої ОСОБА_2. за адресою: м.Бровари, АДРЕСА_3 був зареєстрований з 22.10.1999 року по 04.08.2000 року, довідку Броварського військкомату від 17.01.2005року згідно якої на військовому обліку ОСОБА_2. перебував з 21.10.1999 року по 02.0 1.2003 року, розписку, по якій вона передала ОСОБА_12. на зберігання 36 тисяч гривень, довідки, які стосуються доходів сторін. Послалась на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 1998 року за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_14. про розірвання шлюбу, яким позов задоволено з причин відсутності взаєморозуміння між сторонами, а також від 17.02.1999 року за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_14. про визначення порядку користування жилим приміщенням, згідно якого ОСОБА_2. була виділена в користування одна з трьох кімнат в квартирі NАДРЕСА_6 в м.Суми, ухвалу цього суду від 10.11 1999 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2. до ОСОБА_14. про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення в квартиру NАДРЕСА_6 в м.Суми, відшкодування моральної шкоди та визначення ідеальних часток в квартирі, ухвалу від 10.11.1999 року цього суду про прийняття відмови ОСОБА_14. від позову до ОСОБА_2. про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири №АДРЕСА_6 в м.Суми і визнання права власності на 2!3 частини квартири, які на ії думку свідчать про те, що позивач ОСОБА_2, в жовтні 1998 року не знав про укладення нею договору на будівництво квартири, мав намір проживати в м.Суми і з нею однією сім"ею не жив. Також вважала, що обставини на які вона посилалась, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19, іншими письмовими доказами.
Всім поясненням сторін та свідкам, суд надав належну правову оцінку та підстав визнавати цю оцінку не правомірною у колегії суддів не має.
Колегія суддів разом з тим, приймає до уваги висновки суду, що базуються
на письмових доказах, наданих сторонами, зокрема :
рішенням Броварського мїськрайонного суду від 5 серпня 1989 року, яким
задоволено позов ОСОБА_7. до ОСОБА_1. про розірвання шлюбу, рішенням Зарічного райсуду м.Суми від 24 вересня 1989 року, яким
задоволено позов ОСОБА_2. до ОСОБА_14. про розірвання шлюбу, договорами №58 на придбання квартири від 1 жовтня та від 6 жовтня
1989 року на ім"я ОСОБА_1.,
особовими карточками, які скадені на Броварській меблевій фабриці "дружба" на ім"я ОСОБА_2. 14 вересня 1989 роКу, на на ім"я ОСОБА_1.-14.10.1989 року, в яких місцем проживання вказана одна і та ж адреса:м.Бровари, АДРЕСА_3 та номер телефону НОМЕР_2,
довідками Броварської меблевої фабрики "Дружба" від 17.08.2004 року N2163 та N 164 у відповідності з якими ОСОБА_2. працював на фабриці з 1.10.1998 року по 22.03.1999 року, а ОСОБА_1.- з 2.10.1998 року по 20.04.1999 року,
довідкою Сумського УВП цТОС від 15.10.2004 року №- 322 згідно 3 якою ОСОБА_2. звільнивсь з 24.05.1998 року в м.Суми був прописаний за адресою:АДРЕСА_6,
розпискою ОСОБА_2. про позику 28.09.1998 року у ОСОБА_8 на строкдо 1 травня 1999 року суми еквівалентної 3000 доларів СіЬІА,
поштовими конвертами та листами, які надходили на ім"я ОСОБА_2. на адресу м.Бровари, АДРЕСА_3 з органів прокуратури та слідчих органів в період грудня 1998 року- січня 1999 року (т.2 а.с.6065,
копіями позовних заяв ОСОБА_14. до ОСОБА_2. про визнання угоди частково недійсною від 18.04.1999 року, про переважне право на вступ в члени автогаражного кооперативу "Спутник" від 27.05.1999 року, поданих до Зарічного райсуду м.Суми, в яких місцем проживання ОСОБА_2. вказано м. Бровари, АДРЕСА_3, а в тексті позову зазначено, що 18 серпня 1989 року відповідач виїхав з м.Сум в м.Бровари, де на той час мав нову сім"ю (т.2,а.с.бб-71) та поштовими конвертами і листапЗи Суду про направлення позовних заяв за вказаною В них адресою(т.2, а.с.82-89),
копією довіреності від 6 лютого 1999 року, якою ОСОБА_20. уповноважила ОСОБА_2. керувати, обміняти, продати за ціну та на умовах за своїм розсудом належний їй автомобіль ВАЗ 21043 д.н.НОМЕР_3,
копією довідки, виданої ОСОБА_14. головою автогаражного кооперативу "Спутник" м.Суми 24.01.99 року про те, що ОСОБА_2. 26.08.1998 року переоформив свій цегляний гараж під НОМЕР_4 на ОСОБА_21.,
довідкою ТОВ "Акрус" від 15.09.2004 року про те, що в період 20002003 років ОСОБА_2. виконував роботи по ремонту жилих та нежилих приміщень в м.Москві при наявності заказів иа за потребою товариства,
довідкою міського відділу державної виконавчої служби Броварського ШУЮ від 21.03.2005 року №37 згідно якої виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2. аліментів на користь ОСОБА_14. в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання дитини надійшов на виконання до відділу ДВС Броварського МУЮ з Зарічного райсуду м.Суми 21 жовтня 1998 року в зв"язку з тим, що боржник проживав в м.Бровари по АДРЕСА_3.
Разом з тим, не знайшли свого документального підтвердження, вимоги апелянта,
щодо придбання частини майна за аліменти її доньки. По-перше; аліменти
стягувались з її колишнього чоловіка на утриманні дитини та не могли бути
направлені на придбання спільного майна подружжя, до якого донька апелянта не
належила, по-друге, апелянт не надала доказів своїх апеляційних вимог в цій
частині.
Посилання апелянта на те, що комп"ютер належить третім особам, колегія суддів
не може прийняти до уваги, бо з такими вимогами повинні звертатись зацікавлені
особи, а не апелянт.
Прохання апелянта про виключення з розподілу майна, що належило до шлюбу
ОСОБА_2. також не можна взяти до уваги, бо сам ОСОБА_2. з
апеляційною скаргою з цього питання не звертався, тому не вважає, що його
права порушені розподілом майна.
Інших доказів, які б могли призвести до скасування рішення суду та ухвалення
нового, колегія суддів не встановила, у зв"язку з чим, апеляційна скарга не
підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 293,294,305-311 ЦПК України, колегія
суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.