ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.06р.

Справа № 8/78

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" (м. Підгороднє Дніпропетровської області)

до          1) Підгороднянської міської ради (м. Підгороднє Дніпропетровської області)

2) Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора" (м. Підгороднє Дніпропетровської області)

про          стягнення 84 428,84 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Сафронюк І.П. –представник (дов. б/№ від 02.01.04 р.)

                              Авакумова І.Ф. –адвокат (ордер № 94, свідоцтво № 0171)

від відповідача1:          Лихопьок Д.П. –представник (дов. № 3 від 29.05.06 р.)

від відповідача2:          не з'явився

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідачів з позовом про стягнення з останніх 84 428,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором від 24.11.03 р., укладеним між сторонами, та 1 000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.

Ціна позову складається з суми основного боргу –54 357,00 грн., втрат від інфляції за період червень 2004 –червень 2006 р. в сумі 12 102,26 грн., 3% річних за 759 днів прострочки в сумі 3390,00 грн., а також пені за той же період в сумі 14 579,58 грн.

Відповідач1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір від 24.11.03 р. не був ним зареєстрований, у позивача відсутні: ліцензія на проведення ремонтно-будівельних робіт, дозволи на проведення реконструкції будівлі, проект такої реконструкції. Крім того, відповідачем1 не підписувався акт прийомки виконаних робіт у встановленому законом порядку.

Додатково відповідач1 зазначив, що актом КРВ у Дніпропетровському районі було встановлено факт безпідставного завищення позивачем вартості виконаних робіт. Акт прийомки нежилих приміщень в оренду не підтверджує факту проведення капітального ремонту. Договір від 24.11.03 р. був підписаний до проведення державної реєстрації позивача та включення його до ЄДРПОУ.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 11.04.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 18.05.06 р. включно.

Ухвалою господарського суду від 15.05.06 р. до участі у справі у якості відповідача2 було залучене Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора".

Відповідач2 відзив на позов не надав.

Ухвалою голови господарського суду від 29.06.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 16.08.06 р. включно.

В судове засідання 16.08.06 р. відповідач2 не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відзиву відповідача2 та представника останнього, оскільки останній неодноразово був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4334030, а строк вирішення спору закінчується 16.08.06 р.

Вислухавши наявних представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

24.11.03 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник" (далі-позивач), Підгороднянською міською радою (далі-відповідач1) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора" (далі-відповідач2) був укладений договір, за умовами якого відповідачі доручили, а позивач прийняв на себе виконання робіт з ремонту приміщення відповідача2 по вул. Центральна, 43 в м. Підгороднє, в строк з листопада 2003 р. по 2004 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація позивача була проведена 09.12.03 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи (а.с. 44).

Позивач був включений до ЄДРПОУ 22.01.04 р., що підтверджується довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики № 0518 (а.с. 43).

Згідно ст. 23 ЦК УРСР, що діяв на момент укладення сторонами договору від 23.11.03 р., юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

За ст. 26 ЦК УРСР, юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Відповідно до ст. 28 ЦК УРСР, юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно ст. 6 Закону України "Про господарські товариства", товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрацiї.

За ст. 6 Закону України "Про пiдприємства в Українськiй РСР", який діяв на момент укладення сторонами договору від 23.11.03 р., пiдприємство вважається створеним i набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрацiї.

Таким чином, цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки) та цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права і обов'язки) юридичної особи виникають з моменту її створення - з дня її державної реєстрацiї у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 24.11.03 р. був укладений позивачем до моменту його створення, оскільки державна реєстрація позивача була проведена тільки 09.12.03 р.

Отже, на момент укладання вказаного договору позивач не мав цівільної дієздатності та цивільної правоздатності.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР, що діяв на момент укладення сторонами договору від 23.11.03 р., недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Оскільки договір від 24.11.03 р. був укладений позивачем, який не мав на момент укладення цивільної дієздатності та цивільної правоздатності, вказаний договір не відповідає вимогам чинного законодавства і є недійсним.

Недiйсний правочин не створює юридичних наслiдкiв, крiм тих, що пов'язанi з його недiйснiстю.

Позивач заперечує вищевикладене на підставі ст. 84 ГК України, за якою господарське товариство може вiдкривати рахунки у банках, а також укладати договори та iншi угоди лише пiсля його державної реєстрацiї. Угоди, укладенi засновниками товариства до дня його реєстрацiї, визнаються такими, що укладенi з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством в порядку, визначеному законом та установчими документами.

Вказане заперечення позивача не може бути прийняте до уваги, оскільки ГК України набрав чинності з 01.01.04 р., а до правовідносин сторін щодо укладення договору від 23.11.03 р. слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент його укладення.

Враховуючи викладене, господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову. Судові витрати слід покласти на позивача.

Разом з тим, позивачем сплачене держмито у розмірі, який перевищує встановлений чинним законодавством України на 945,84 грн., що є підставою для повернення вказаної суми держмита позивачу.

Керуючись Законами України "Про господарські товариства", "Про пiдприємства в Українськiй РСР", ст.ст. 23, 26, 28, 48 ЦК УРСР, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові до відповідачів відмовити повністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Комунальник" (м. Підгороднє Дніпропетровської області) з держбюджету державне мито в сумі 945,84 грн., помилково сплачене у розмірі, що перевищує встановлений чинним законодавством України, за пл. дорученням № 8 від 06.01.06 р., видавши довідку.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін