Справа № 2А-595/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
04 серпня 2010 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Логвинюк І. М,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВЗС УДАІ УМВС старшого лейтенанта міліції Ковальчука Олександра Володимировича про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора ДПС ВЗС УДАІ УМВС старшого лейтенанта міліції Ковальчука О.В. про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 08.06.10 р. він дізнався у ВДВС Ковельського МРУЮ про існування постанови серії АС № 090299 від 28.02.10 р. у справі про адміністративне правопорушення щодо нього, там же отримав через деякий час її копію. У оскаржуваній постанові зазначено, що він 28.02.10 р. керував автомобілем марки «Таврія», р. н. НОМЕР_1, рухався по вул. Шевченка у м. Ковелі без права на керування даним транспортним засобом. Дійсно, того дня він був зупинений інспектором ДАІ, який не представився, однак, проводив перевірку його документів на право керування згаданим автомобілем. Він надав інспектору водійські права, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Оформлені документи він відмовився підписувати через те, що інспектор не дав йому можливості ознайомитись з ними. Копія оскаржуваної постанови по пошті не надійшла. Працівник міліції протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього не складав, його копії йому не надавав. Порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, конституційні права. Пояснень у нього відібрано не було, інших доказів його винуватості у порушенні ПДР не надано. Вважає, що строк на оскарження постанови пропустив з поважних причин. Просить поновити строк звернення до адміністративного суду, позов задовольнити та постанову скасувати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами. Просить позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з”явились, належно повідомлені, причини неявки суду не повідомили, подали суду письмове заперечення проти позову, обґрунтоване тим, що позивач не заперечує порушення ним вимог п. 2.1 ПДР. Відповідачем було складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення. Позивачеві було відомо про винесення щодо нього оскаржуваної постанови 28.02.10 р., а тому він пропустив строк на її оскарження без поважних причин. Відповідач настоює на відмові у позові з підстав пропуску позивачем такого строку.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно, 28.02.10 р. відповідачем як старшим інспектором ДПС ВЗС, ст.. лейтенантом міліції, о 20 год. 20 хв. по вул. Шевченка у м. Ковелі, було складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АС № 066420, у якому зазначено, що 28.02.10 р. о 20 год. 15 хв. по вул. Шевченка у м. Ковелі позивач керував автомобілем марки “ЗАЗ”, д. н. НОМЕР_1 та у нього було відсутнє право керування даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначений свідок правопорушення та призначено розгляд адміністративної справи у м. Ковелі. Зазначено, що позивач від підписання протоколу відмовився у присутності і свідків. Додатком до протоколу зазначено саму оскаржувану постанову. Дана обставина стверджується оригіналом протоколу.
Відповідачем за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 28.02.10 р. було також винесено оскаржувану постанову серії АС № 0900299 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 800 грн. з тих підстав, що 28.02.10 р. о 20 год. 15 хв. по вул. Шевченка у м. Ковелі позивач керував автомобілем марки “Таврія”, д. н. НОМЕР_1 та було у нього відсутнє право керування даним транспортним засобом. Дана обставина стверджується оригіналом оскаржуваної постанови.
Посилання позивача на ту обставину, що він пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, так як копія оскаржуваної постанови на місці її винесення йому вручена не була та не була направлена йому по пошті у строки та у порядку, визначеному чинним законодавством, стверджується оригіналом постанови, де відсутня відмітка про дату вручення чи надіслання її копії рекомендованим листом на адресу позивача. Ознайомлення позивача з текстом оскаржуваної постанови у ВДВС суд не вважає належним повідомленням його про винесення щодо нього такого документа. Суд вважає, що позивач пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, та, на думку суду, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку, встановленому КАС України, строк на оскарження постанови слід поновити.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом водіями, які не мають при собі або не пред»явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством – належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться,. ліцензійної картки на транспортний засіб.
Позивач в судовому засіданні не заперечив тієї обставини, що 28.02.10 р. на вул. Шевченка у м. Ковелі працівником ДАІ проводилась перевірка його документів. Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем не було складено щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 28.10.10 р., не знайшло свого ствердження в судовому засіданні.
Однак, відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем при вирішенні справи по суті, не було взято до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства.
Так, при наявності свідка правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено, у присутності яких саме свідків позивач відмовився від підписання протоколу. До протоколу як додаток додано саму оскаржувану постанову, що мала б виноситись після вивчення відповідачем протоколу та доданих до нього документів, та додатком до протоколу бути не може. Крім того, в порушення вимог ст. ст. 268, 283 КУпАП, п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.09 р. № 77, відповідачем до протоколу не долучено письмового пояснення свідка, який був наявним.
Відповідачем не вивчено матеріали справи та винесено оскаржувану постанову без належного обґрунтування. У оскаржуваній постанові не зазначено, якого саме документа не було в наявності у позивача (посвідчення водія, довіреності тощо), а лише зазначено, що у відповідача було «відсутнє право керування транспортним засобом».
Крім того, відповідач не звернув уваги на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення неточно зазначено як місце розгляду справи по суті.
Таким чином, відповідач, виносячи оскаржувану постанову, не звернув увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з зазначеним вище порушеним вимог законодавства, а тому оскаржувана постанова необґрунтована, незаконна.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.
Оскаржувана постанова винесена уповноваженою на це особою без дотриманням вимог закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було допущено порушення вимог закону, а тому є підстави для визнання оскаржуваної постанови нечинною з моменту її винесення та її скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 159 – 163,10,11 КАС України, ст.ст.7, 9, ч.1 ст.126, ст. ст. 245, 251, 252, 268, 272, 278, 280, 256 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк звернення до адміністративного суду.
Позов задовольнити.
Постанову серії АС № 090299, винесену 28.02.10 р. старшим інспектором ДПС ВЗС старшим лейтенантом міліції Ковальчуком Олександром Володимировичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 та накладення нього штрафу в розмірі 800 грн., скасувати.
Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: