Справа № 1-270/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 вересня  2010 року                                                          Ковельський міськрайонний суд

                                 Волинської області

в складі: головуючого – судді                                             МИРОНЮКА М.Г.

        при секретарі                                                         ПОСПОЛІТАК Г.О.

                з участю прокурора                                               ОНИСЬКЕВИЧА

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі Ковельського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ковеля Волинської обл., непрацюючого, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, з середньою освітою,  проживаючого  в АДРЕСА_1,      

у вчиненні злочину, передбаченого ст.  185 ч. 1 КК України, -

                                                                  в с т а н о в и в:

    1 травня 2010 року приблизно о 19.00 год. ОСОБА_1 знаходячись в будинку АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав із комоду мобільний телефон «Нокія 3120С» вартістю 900 грн. з сім – картою мобільного оператора «Білан» вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходилось 7 грн., та картою пам’яті ємкістю на 1 GB, вартістю 65 грн., належних ОСОБА_2 Всього ОСОБА_1 таємно викрав майна належного ОСОБА_2 на загальну суму 987 грн.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно 1.05.2010 р. він перебуваючи в гостях у своїх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що проживають по АДРЕСА_2 викрав у ОСОБА_2, який теж перебував у ОСОБА_3, мобільний телефон «Нокія 3120С», якого той підключив в будинку на підзарядку. Коли він викрадав мобільний телефон, то перебував в стані алкогольного сп’яніння. Викрадаючи телефон він від’єднав його від зарядного пристрою та сховав під кофту і вийшов з будинку, а потім зайшовши за будинок викинув в траву. Ввечері всі стали розходитись по домівках і він взяв із трави телефон пішов додому.

    Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами.

    Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 1.05.2010 р. біля 17 год. він із своїм товаришем ОСОБА_4 поїхав до знайомої ОСОБА_3, яка проживає по АДРЕСА_2. Коли вони приїхали до ОСОБА_3, то там були її сестра Світлана та хлопці ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Всі вони стали вечеряти та розпивати спиртні напої. В нього розрядився мобільний телефон «Нокія 3120С», і тоді хлопець, якого звали ОСОБА_1 запропонував піти з ним в будинок та підзарядити телефон. Зайшовши з ОСОБА_1 в будинок він поставив телефон на підзарядку. Через деякий час він пішов в будинок, але побачив, що його мобільний телефон зник, а зарядка залишилась на місці. Він вийшов на подвір’я та запитав декілька разів, чи ніхто не брав його телефон. Всі відповіли, що телефон не брали. Всього в нього викрадено майна на загальну суму 987 грн.

    Протоколом явки з повинною від 29.05.2010 р. стверджується, що ОСОБА_1 зізнався у крадіжці мобільного телефону у ОСОБА_2 (а. с. 13).

    Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати по ст. 185 ч.1 КК України.

    Своїми умисними діями, що виразились в таємному викрадені чужого майна ОСОБА_1 вчинив крадіжку, тобто злочин, передбачений ст. 185 ч.1  КК України.  

    При призначені  покарання судом враховується тяжкість вчиненого злочину, особа винного, обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання.

    До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1 суд відносить його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, з’явлення із зізнанням.

    До обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 суд відносить вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Судом також враховується, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується по місцю проживання.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід обрати покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу.

    По справі потерпілим ОСОБА_2 до ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 400 грн.

    В ході судового розгляду ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та просить стягнути із ОСОБА_1 в його користь матеріальну шкоду в розмірі 240 грн. та моральну шкоду в розмірі 160 грн.

    ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 визнав повністю, розміру заявлених матеріальних і моральних збитків не оспорює.

    За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 240 грн. та моральної шкоди в сумі 160 грн. підлягає до повного задоволення.

    Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia – 3120 С» залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_2.

    Судових витрати по справі немає.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -    

З  А  С  У Д  И  В:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.1 КК України призначивши покарання у виді штрафу в сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн .

    Міру  запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишити попередню -  підписку про невиїзд.

    Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 240 грн. та моральну шкоду в сумі 160 грн.

Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia 3120 С» залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_2.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом  15  діб з дня його  проголошення.

Головуючий:                                                                                      М.Г. Миронюк