КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2010 року Справа № 2а-195/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" до Кіровоградської митниці, за участю прокуратури Кіровоградської області, про визнання недійсними податкових повідомлень, скасування акту перевірки, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (надалі - ТОВ "Агроресурс") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень №2 від 20.01.10, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по сплаті ввізного мита у розмірі 1023,47 грн., №3 від 20.01.10, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 26160,36 грн. та скасування акту перевірки від 30.12.09 №0010/9/901000000/0031919788, на підставі якого вони винесені.
Позов ТОВ "Агроресурс" мотивовано тим, що посадовими особами Кіровоградської митниці проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ "Агроресурс" законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.08 по 31.12.08, за результатами якої складено акт від 30.12.09 №0010/9/901000000/0031919788. Відповідно до вказаного акту під час перевірки виявлено порушення ст.267 МК України в частині визначення митної вартості імпортованих товарів. Причиною цього стало надання ТОВ "Агроресурс" до митного оформлення довідок, складених ФОП ОСОБА_1, з яким ТОВ "Агроресурс", як замовник 09.01.08 уклало договір на транспортно - експедиційне обслуговування №1, із відомостями щодо розмежування вартості транспортних витрат до митного кордону України, які не відповідали інформації про розмір витрат на транспортування товарів, отриманої у ході перевірки від перевізників, з якими ФОП ОСОБА_1 уклав договори про надання послуг по перевезенню вантажу. Допущене, на думку Кіровоградської митниці, заниження митної вартості товарів призвело до зменшення податкових зобов'язань ТОВ "Агроресурс" з ввізного мита у сумі 682, 31 грн., з податку на додану вартість - в сумі 17441, 18 грн. У зв'язку з цим Кіровоградською митницею винесено оспорювані податкові повідомлення, якими позивачеві визначено суми податкових зобов'язань з урахуванням штрафних санкцій. Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач стверджує, що ним повністю виконані вимоги ст.267 Митного кодексу України та до Кіровоградської митниці надані об’єктивні відомості, підтверджені документально, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме - довідки про транспортні витрати, комерційні рахунки та акти виконаних робіт. У зв’язку з цим просить суд визнати оспорювані податкові повідомлення нечинними та скасувати акт перевірки.
У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, прохаючи суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення Кіровоградської митниці №2 від 20.01.10 на суму 1 023, 47 грн. та №3 від 20.01.10 на суму 26160, 36 грн., а також скасувати акт від 30.12.09 № 0010/9/901000000/0031919788 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ "Агроресурс" законодавства України з питань митної справи.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні позовній заяві.
Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, посилаючись на правомірність своїх дій. Пояснили, що про заниження позивачем бази оподаткування, як підставу для визначення йому податкових зобов’язань, свідчать розбіжності між сумами транспортних витрат, заявленими під час митного оформлення, та даними, наданими перевізниками на запити митниці, що відображено в акті перевірки від 30.12.09 №0010/9/901000000/0031919788. Посилаючись на те, що підтвердженням відомостей, наданих експедитором щодо вартості транспортування товарів та їх розмежування по території України та за її межами, можуть бути тільки документи перевізника, відповідач стверджує про подання позивачем недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження митної вартості імпортованих товарів та заниження податкових зобов'язань на загальну суму 27 183, 83 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України. У зв’язку з цим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник прокуратури Кіровоградської області, допущений до участі у справі для здійснення представництва інтересів держави в особі Кіровоградської митниці, підтримав заперечення на позовну заяву відповідача та просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" з 28.03.02 зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а.с. 104, т.1) є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, перебуває на обліку у Кіровоградській митниці та державній податковій інспекції м. Кіровограда як платник податків.
Посадовими особами Кіровоградської митниці у період з 24.12.09 по 31.12.09 проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ "Агроресурс" законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.08 по 31.12.08, за результатами якої складено акт від 30.12.09 №0010/9/901000000/0031919788 (а.с. 8-13, т. 1).
Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 267 Митного кодексу України в частині визначення митної вартості товарів, що призвело до зменшення його податкових зобов’язань з ввізного мита у сумі 682, 31 грн. та податку на додану вартість у сумі 17 441, 18 грн. Такого висновку відповідач дійшов, отримавши від Київської обласної, Луганської, Запорізької, Полтавської, Черкаської, Хмельницької, Волинської митниць документи, подані перевізниками, що надавали послуги по транспортуванню товарів для ТОВ "Агроресурс", у яких замовником виступав ФОП ОСОБА_1 Звіркою документів про транспортні витрати, наданих позивачем при митному оформленні товарів, з документами, які надійшли від перевізників, при перевірці формування митної вартості товарів, що були ввезені на митну територію України, митницею виявлено факти зменшення митної вартості за рахунок включення до митної вартості витрат на перевезення в меншому обсязі, ніж реально понесені по поставці товару, що, у свою чергу, спричинило заниження сум належних до сплати податків і зборів.
За результатами перевірки Кіровоградською митницею винесено податкове повідомлення №2 від 20.01.10, яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 1023, 47 грн., з яких 682, 31 грн. - за основним платежем та 341, 16 –за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення №3 від 20.01.10, яким визначено зобов’язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 26 160, 36 грн., з яких 17440, 24 грн. –за основним платежем, 8720, 12 грн. –за штрафними санкціями. (а.с. 18, 19, т.1).
Перевіряючи правомірність цих рішень, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст.70 МК України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Митного кодексу України визначено обов'язки декларанта, а саме: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 260 МК України визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Згідно зі ст.261 МК України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.
Статтею 4 Закону України "Про Єдиний митний тариф" встановлено, що товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як передбачено статтею 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Статтею 264 МК України передбачено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 ст.267 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
1) витрати, понесені покупцем;
2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем задекларовано митну вартість товарів, визначену згідно зі ст. 267 МК України та скориговану відповідно до п. 5 ч.2 ст. 267 МК України, тобто з урахуванням витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:
або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;
або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Встановлено, що позивач, переміщуючи через митний кордон товари, задекларував відповідачеві їхню митну вартість, подавши вантажно-митні декларації (надалі –ВМД) разом з документами на підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, наданих експедитором - ФОП ОСОБА_1
до ВМД 90100002/8/003276 від 27.05.08 - довідка про транспортні витрати від 22.05.08 № 61, комерційний рахунок від 22.05.08 №242, акт виконаних робіт від 22.05.08 №103 (а.с. 21-25, т.1);
до ВМД 90100002/8/002236 від 09.04.08 - довідка про транспортні витрати від 07.04.08 № 40, комерційний рахунок від 07.04.08 №159, акт виконаних робіт від 07.04.08 №61 (а.с. 26-30, т.1);
до ВМД 90100002/8/002246 від 09.04.08 - довідка про транспортні витрати від 07.04.08 № 61, комерційний рахунок від 07.04.08 №158, акт виконаних робіт від 07.04.08 №62 (а.с. 31-35, т.1);
до ВМД 90100002/8/001707 від 21.03.08 - довідка про транспортні витрати від 18.03.08 № 31, комерційний рахунок від 18.03.08 №112, акт виконаних робіт від 22.05.08 №103 (а.с.36-40, т.1);
до ВМД 90100002/8/003278 від 28.05.08 - довідка про транспортні витрати від 16.05.08 № 58, комерційний рахунок від 16.05.08 №232, акт виконаних робіт від 16.05.08 №100 (а.с. 41-45, т.1);
до ВМД 90100002/8/002346 від 14.04.08 - довідка про транспортні витрати від 12.04.08 №41 (а.с. 46-48, т.1);
до ВМД 90100002/8/002275 від 10.04.08 - довідка про транспортні витрати від 24.03.08 № 32, комерційний рахунок від 24.03.08 №132, акт виконаних робіт від 24.03.08 №43 (а.с.49-53, т.1);
до ВМД 90100002/8/005766 від 21.08.08, до ВМД 90100002/8/006207 від 03.09.08 - довідка про транспортні витрати від 12.08.08 №116, комерційний рахунок від 12.08.08 №431, акт виконаних робіт від 12.08.08 №180 (а.с.54-58, т.1, а.с. 61 т.2);
до ВМД 90100002/8/004273 від 26.06.2008 - довідка про транспортні витрати від 23.06.08 № 81, комерційний рахунок від 23.06.08 №310, акт виконаних робіт від 23.06.08 №137 (а.с. 59-62, т.1, а.с. 67, т.2);
до ВМД 90100002/8/003343 від 27.05.08 - довідка про транспортні витрати від 23.05.08 №63, комерційний рахунок від 23.05.08 №244, акт виконаних робіт від 23.05.08 №105 (а.с. 63-67, т.1);
до ВМД 90100002/8/003345 від 27.05.08 - довідка про транспортні витрати від 23.05.08 №62, комерційний рахунок від 23.05.08 №245, акт виконаних робіт від 23.05.08 №106 (а.с. 68-72, т.1);
до ВМД 90100002/8/003360 від 27.05.08 - довідка про транспортні витрати від 23.05.08 № 64, комерційний рахунок від 23.05.08 №243, акт виконаних робіт від 23.05.08 №104 (а.с. 73-77, т.1);
до ВМД 90100002/8/000720 від 09.02.08 - довідка про транспортні витрати від 08.02.08 № 13, комерційний рахунок від 08.02.08 №41, акт виконаних робіт від 08.02.08 №15 (а.с. 78-81, т.1).
У судовому засіданні представники позивача пояснили, що при митному оформленні жодних питань щодо надання декларантом документів та правомірності визначення митної вартості у митниці не виникало.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.08 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Агроресурс" укладено договір №1 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 (експедитор) зобов'язався в інтересах, від імені, за дорученням та за рахунок ТОВ "Агроресурс" (замовника) здійснювати організацію доставки вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні, залучаючи для здійснення перевезень третіх осіб - перевізників шляхом укладення відповідних договорів. (а.с. 105-108, т.1). При цьому відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ "Агроресурс" виступає у якості довірителя, а ФОП ОСОБА_1 - у якості повіреного.
Пунктом 3.4 Договору передбачений обов’язок експедитора своєчасно надавати всі необхідні документи, у тому числі довідку перевізника про транспортні витрати від (до) кордону України.
Згідно з п.4.1. Договору для виконання доручення замовник перераховує експедитору суму, узгоджену сторонами та вказану в рахунку та/або транспортній заявці. Ця сума включає в себе вартість послуг експедитора та вартість послуг третіх осіб.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі, якщо сторони прийдуть до домовленості про проведення оплати після виконання перевезення, підставою для оплати є: акт здавання-приймання виконаних робіт, рахунок, товаротранспортна накладна (СМR).
Відповідно до п.4.5. Договору до витрат експедитора, що підлягають відшкодуванню за рахунок замовника, відносяться: вартість перевезення вантажів автомобільним транспортом, перевантаження автомобіля (понад тоннаж, обумовлений разовою заявкою), інші витрати. У всіх випадках підлягають відшкодуванню витрати експедитора, понесені ним з відому та згоди замовника. Розмір затрат експедитора підтверджується відповідними документами. При цьому згідно з п. 3.2. Договору до обов'язків експедитора віднесено своєчасне подання необхідних документів, зокрема, довідок перевізника про транспортні витрати від (до) кордону України. За умовами п.2.3 Договору обов'язком замовника є здійснення своїми силами та коштами завантаження, кріплення вантажу на транспортному засобі, його розвантаження.
Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Відповідно до названого закону транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Статтями 11, 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.
Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.
Здійснення розрахунків між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Агроресурс" відповідно до Договору, довідок про транспортні витрати, комерційних рахунків та актів виконаних робіт підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- №2550 від 13.08.08 на суму 31481,90 грн. (а.с.237, т.1) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 12.08.08 №431 та акті виконаних робіт від 12.08.08 №180 (а.с. 57-58, т.1) на суму 31481,90 грн.;
- №2105 від 26.06.08 на суму 31581,30 грн. (а.с.239, т.1) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 23.06.08 №310, акті виконаних робіт від 23.06.08 №137 (а.с. 61-62, т.1) на суму 31581,30 грн.;
- №1787 від 26.05.08 на суму 163482,20 грн. (а.с.241, т.1) - кореспондується з сумами, зазначеними у комерційних рахунках від 23.05.08 №243 на суму 43437,30 грн. (а.с. 76, т.1), №244 на суму 43437,30 грн. (а.с. 66, т.1), №245 на суму 43437,30 грн. (а.с. 71, т.1) та відповідно актами виконаних робіт №№104,105,106 від 23.05.08 (а.с. 67,72,76, т.1);
- №992 від 24.03.08 на суму 32651,78 грн. (а.с.245, т.1) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 24.03.08 №132 та акті виконаних робіт від 24.08.08 № 43 (а.с. 53, т.1) на суму 32651,78 грн.;
- №918 від 19.03.08 на суму 31536,85 грн. (а.с.247, т.1) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 24.03.08 №112 та акті виконаних робіт від 18.08.08 №35 (а.с. 39-40, т.1) на суму 31536,85 грн.;
- №1302 від 08.04.08 на суму 33607,45 грн. (а.с.249, т.1) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 07.04.08 №158 та акті виконаних робіт від 07.04.08 №62 (а.с. 34-35, т.1) на суму 33607,45 грн.;
- №1775 від 22.05.08 на суму 32775,40 грн. (а.с.1, т.2) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 22.05.08 №242 та акті виконаних робіт від 22.05.08 №103 (а.с. 24-25, т.1) на суму 32775,40 грн.;
- №337 від 11.02.08 на суму 31579,56 грн. (а.с.3, т.2) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 08.02.08 № 41 та акті виконаних робіт від 08.02.08 №15 (а.с. 80-81, т.1) на суму 315479,56 грн.;
- №772 від 16.05.08 на суму 31257,48 грн. (а.с.5,т.2) - кореспондується з сумою, зазначеною у комерційному рахунку від 16.05.08 № 232 та акті виконаних робіт від 16.05.08 №100 (а.с. 44-45, т.1) на суму 31257,48 грн.
Таким чином, позивачем транспортні витрати, які підлягають включенню до ціни товару, підтверджені документами, які передбачені абз. 2, 4 п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766, а саме рахунками-фактурами від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, та довідками підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника, що повністю відповідає зазначеній нормі. У судовому засіданні позивачем також надано для підтвердження транспортних витрат банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Встановлено, що Кіровоградською митницею у ході позапланової перевірки позивача отримано документи від перевізників, які надавали послуги по транспортуванню товарів для ТОВ "Агроресурс", де замовником виступав ФОП ОСОБА_1, а саме: заявки до договору про надання послуг по перевезенню товарів автомобільним транспортом, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.
Під час звірки сум вартості транспортних витрат у цих документах, з сумами у документах, що надавались позивачем при митному оформленні товарів, було виявлено факти невідповідності вартості транспортних послуг, зазначених у документах перевізників, вартості послуг, задекларованої при митному оформленні.
Відповідно до отриманих Кіровоградською митницею даних щодо перевезення товарів для ТОВ "Агроресурс", замовником чого виступив ФОП ОСОБА_1, транспортні витрати підтверджуються наступними документами:
- по ВМД 901000002/8/003276 від 27.05.08 - заявка №1 від 13.05.08, рахунок №СФ-0000060 від 28.05.2008 на суму 30192,22 грн., податкова накладна від 28.05.08 №60, акт здачі - прийняття робіт від 28.05.08, копії платіжних доручень від 10.06.08 №3134, від 28.05.2008 №3044 на суму 30192,22 грн. (а.с.131-136,т.1);
- по ВМД 901000002/8/002236 від 09.04.08 - заявка №2 від 25.03.08, рахунок №СФ-0000211 від 08.04.08 на суму 28 688,37 грн., акт здачі - прийняття робіт від 10.04.08 №ОУ-0000899, банківська виписка від 08.04.08 на суму 28 688,37 грн.(а.с.137-139,143,т.1);
- по ВМД 901000002/8/002246 від 09.04.08 - заявка №1 від 25.03.08, рахунок № СФ-000210 від 08.04.08 на суму 28 688,37 грн., акт здачі - прийняття робіт від 10.04.08 №ОУ-0000898, банківська виписка від 09.04.08 на суму 28 688,37 грн. (а.с. 140-143, т.1);
- по ВМД 901000002/8/001707 від 21.03.08: заявка №1 від 11.03.08, рахунок №34\3 від 21.03.08 на суму 27 953,12 грн., подат кова накладна від 20.03.08 №34 на суму 27156,73 (без врахування штрафних санкцій в сумі 796,39 грн.), акт виконаних робіт від 20.03.08, банківська виписка від 24.03.08 на суму 27953,12 грн. (а.с. 144-148.т.1);
- по ВМД 901000002/8/003278 від 23.05.08 - заявка №1 від 05.05.08, рахунок №148 від 20.05.08 на суму 27533,00 грн., акт здачі - прийняття виконаних робіт від 20.05.08, платіжне доручення від 30.05.08 №3063 на суму 27533,00 грн. (а.с. 150-152 т.1);
- по ВМД 901000002/8/002346 від 14.04.08 - заявка №1 від 01.04.08, рахунок №20 від 08.04.08 на суму 29583,96 грн., акт виконаних робіт №20 від 08.04.08, податкові накладні від 08.04.08 №№ 35,36, банківська виписка від 23.04.08 на суму 32889,98 грн., (а.с. 153-157т.1);
- по ВМД 901000002/8/002275 від 10.04.08 - заявка №1 від 17.03.08, рахунок №СФ-106 від 25.03.08 на суму 28351,31 грн., акт виконаних робіт від 25.03.08, податкова накладна (а.с. 158-161,т.1);
- по ВМД 901000002/8/005766 від 21.01.08 - заявка №2 від 18.07.08, рахунок-фактура №СФ-0000197 від 11.08.08 на суму 27241,51 грн., податкові накладні №№162,163, акт виконаних робіт від 11.08.08 №ОУ-0107, реєстр кредитових платежів від 13.08.2008 в сумі 27241,51 грн. (а.с. 163-167,т.1);
- по ВМД 901000002/8/004273 від 26.06.08 - рахунок-фактура ПЛ-0004752 від 01.07.08 на суму 26289,00 грн., акт № 0007776 здачі-прийняття робіт від 01.07.08, податкові накладні №7039, №7040 від 01.07.08 (а.с. 168-172, т.1);
- по ВМД 901000002/8/003343 від 27.05.08, 901000002/8/003345 від 27.05.08, 901000002/8/003360 від 27.05.08 - заявка №2, рахунок-фактура №0305 від 20.05.08, рахунок-фактура №0405 від 28.05.08, акт виконаних робіт від 28.05.08, виписки з банку від 28.05.08 та від 29.05.08 (а.с. 173-180, т.1);
- по ВМД 901000002/8/000720 від 09.02.08: заявка №2, рахунок №7 від 11.02.08 на суму 23453 грн., рахунок №7а від 11.02.08 на суму 330 грн., акти виконаних робіт від 11.02.08 на суму 23453 грн. та на суму 330 грн., платіжні доручення № 5 від 05.03.08 на суму 2683 грн., № 4 від 04.03.08 на суму 2900 грн., №3 від 25.02.08 на суму 6000 грн., № 1 від 20.02.08 на суму 12200 грн. (а.с. 181-189, т.1).
- по ВМД 901000002/8/003343 від 27.05.08, 901000002/8/003345 від 27.05.08 та 901000002/8/003360 від 27.05.08 документального підтвердження щодо розмежування витрат на транс портування товарів до митного кордону та по митній території України на запит митниці не надано.
Відповідно до акту перевірки №0010/9/901000000/0031919788 від 30.12.09 з метою визначення вартості витрат на транспортування товарів, оформлених за 901000002/8/005766 від 21.08.08 та 901000002/8/006207 від 03.09.08 під час проведення перевірки вартість транспортних витрат розподілялась пропорційно вазі товарів, оформлених за вказаними ВМД.
У ході судового розгляду справи з метою з'ясування обставин визначення експедитором та перевізниками розміру транспортних витрат, які відповідно до МК України включаються до ціни товару, від ФОП ОСОБА_1 затребувано розрахунки понесених ним транспортних витрат разом з поясненнями щодо розподілу у наданих ним довідках сум транспортних витрат на перевезення товарів до та після кордону України, та щодо розбіжностей у цих сумах з сумами оплати за надання автотранспортних послуг, вказаними у рахунках перевізників, їхніх актах здавання - приймання робіт, податкових накладних.
Як вбачається з пояснень ФОП ОСОБА_1, ним, як експедитором, при укладенні договорів на перевезення вантажів ТОВ "Агроресурс" з конкретними перевізниками узгоджено ціну (вартість) перевезення вантажу, яка відображається в заявці на транспортування (перевезення) вантажу, яка є складовою частиною договору перевезення вантажів. Після узгодження усіх основних умов транспортування з конкретним перевізником ФОП ОСОБА_1, як експедитор, узгоджує умови перевезення з її замовником та укладає з ним договір на транспортно-експедиційне обслуговування, при цьому до ціни/вартості перевезення, узгодженої з перевізником, експедитор додає суму від 8 до 12 відсотків від ціни/вартості перевезення, узгодженої з перевізником, який транспортує вантаж. Відсоток збільшення суми узгоджується з замовником перевезення у кожному конкретному випадку окремо. Після цього ціна/вартість перевезення разом з відсотком експедитора вказується у заявці на транспортно-експедиційне обслуговування при укладенні відповідного договору. ФОП ОСОБА_1 підтвердив, що ним надавались ТОВ "Агроресурс" довідки щодо понесених транспортних витрат, які складались на підставі довідок конкретних перевізників, які транспортували вантажі замовника. Щодо надання копій довідок ФОП ОСОБА_1 пояснив, що їх отримано по факсимільному зв'язку і вони не збереглися. При цьому у довідках відсоток експедитора підсумовувався пропорційно сумам, які перевізник вказував в своїх довідках як суми сплати транспортних витрат до та після кордону України. Саме цим ФОП ОСОБА_1 пояснені розбіжності у довідках, накладних, актах виконаних робіт, платіжних документах. (а.с. 43, т.2).
Проаналізувавши положення Митного кодексу України, нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини щодо контролю за визначенням митної вартості товарів, здійснення транспортно-експедиційної діяльності, суд приходить до висновку, що ТОВ "Агроресурс" мав право надати та надав, а Кіровоградська митниця мала право та прийняла до митного оформлення документи, що підтверджують заявлену позивачем митну вартість товарів, які імпортуються.
Висновок посадових осіб відповідача щодо надання позивачем недостовірних документів для визначення митної вартості не відповідає обставинам справи. Кіровоградською митницею не доведено, що визначена ТОВ "Агроресурс" митна вартість товару є недостовірною та такою, що документально не підтверджується.
Відповідач не довів неможливості визначення митної вартості за наданими позивачем документами та обов’язку позивача визначати транспортні витрати за документами, отриманими під час здійснення перевірки посадовими особами Кіровоградської митниці.
Так у документах, наданих Кіровоградською митницею до матеріалів справи як доказ, міститься рахунок–фактура №СФ-000060 від 28.05.08 (а.с.132, т.1), у якому крім транспортних витрат по території України та за її межами, містяться штрафні санкції. Це доводить, що на розрахунки між експедитором та перевізником можуть впливати суми штрафів за простої транспортних засобів, витрати на страхування цивільної відповідальності, дозвіл на перетин кордону, ветеринарний або фітокарантинний контроль, екологічний контроль, карнет TIR, комплект накладних CMR, візові витрати, збитки із-за витрат часу на перетин кордону, завантаження (розвантаження), відрядження, тощо. Але це не означає, що дані витрати повинні бути включені до транспортних витрат, понесених замовником перевезення.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявними в справі доказами підтверджується правомірність поданих позивачем документів для визначення митної вартості товарів. Натомість відповідачем не надано доказів, які б переконливо свідчили про заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів, що призвело до заниження податкових зобов'язань позивача.
Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваних позивачем податкових повідомлень Кіровоградської митниці №2 від 20.01.10 на суму 1023,47 грн. та №3 від 20.01.10 на суму 26160,36 грн. вимогам, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цих рішень не доведена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині вимог про скасування цих рішень суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування рішення чи окремих його положень, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглядаючи позовну вимогу про скасування акту №0010/9/901000000/0031919788 від 30.12.09 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ "Агроресурс" законодавства України з питань митної справи, висновки якого, за твердженням позивача, викладені без урахування вимог чинного законодавства у частині правомірності визначення митної вартості товарів, що призвело до порушення прав, свобод та інтересів ТОВ "Агроресурс", суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За усталеними в теорії права підходами до класифікації правових актів нормативно-правовим акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до правових актів індивідуальної дії, то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Натомість акти перевірки не є правовими актами, оскільки не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки від 30.12.09 №0010/9/901000000/0031919788 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки зазначену вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З урахуванням часткового задоволення вимог позивача суд вважає за необхідне присудити йому судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 1, 70 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 157, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" до Кіровоградської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень, скасування акту перевірки задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Кіровоградської митниці №2 від 20.01.10 та №3 від 20.01.10.
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки від 30.12.09 №0010/9/901000000/0031919788 закрити.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1, 70 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанову складено в повному обсязі 23.07.10.